65. Характеристика Знаряддя правління 1653р .В Англії.

16 грудня 1653 року в Англії ухвалено конституцію («Знаряддя управління»). Вона поставила останню крапку в державному перевороті, який здійснили Олівер Кромвель і Джон Ламберт. Згідно з Конституцією Олівер Кромвель призначався лорд-протектором Анг­лії, Шотландії й Ірландії.

Йому «разом із парламентом» віддавали законодавчу владу. Кромвель ставав пожиттєвим законодавцем, а парламентарі мінялися кожні три роки. Виконавчу владу взяли на себе знову ж таки протектор «разом із Державною радою», членами якої були його прихильники.

Фактично виконавча влада в країні належала лише Кромвелю, а законодавча ділилася між парламентом, який обирався на три роки і складався з 460 депутатів. Відтак Кромвель отримав таку широку владу, що йому заздрили й легітимні монархи. Він командував армією й флотом, контролював фінанси й правосуддя, керував зовнішньою політикою, оголошував війну й укладав мир, нарешті, у перервах, коли не діяв парламент, його ордонанси мали силу законів.

Отже, Конституція встановлювала в Англії режим одноосібної влади. За словами Кромвеля, принцип, що привів його до влади, був такий: «Ліпше переплатити за добру інформацію, ніж недоплатити за погану».

66. Характеристика Габеас корпус акту 1679р .В Англії.

У 1679р. в період реставрації Стюартів англійський Парламент прийняв закон, який став важливою складовою частиною некодифіко-ваної британської конституції. За першими його словами він уві­йшов в історію як Габеас корпус акту. Він врегулював і остаточно

1. оформив давно відомі англійському праву правила арешту та при­тягнення обвинувачених до суду. Документ відображав намагання англійської буржуазії захистити свої інтереси від абсолютистського свавілля. Згідно з ним:

2. судді були зобов'язані вимагати негайного судової перевірки законності арешту чи судового розгляду справи;

3. ув'язнення обвинуваченого могло здійснюватися тільки після пред'явлення наказу зі вказівкою про підстави арешту;

4. у разі затримки судового розслідування закон передбачав можливість звільнення заарештованого під заставу

5. заборонялося незаконне заслання до колоній.

Текст документа містив багато застережень, які практично ігнору­вали інтереси народних мас і свідчили про вузькокласовий характер акта. Уряду надавалося право призупиняти дію цього Закону, що й використовували панівні класи, коли виникала загроза їхньому пануванню. Та, попри все, НаЬеаз согриз акї, як і Велика Хартія вольностей та Петиція про права, заклав міцний фундамент захисту особистих прав англійських підданих.

67. Біль про права 1689 р.

Прийнятий в жовтні 1689 р. англійським Парламентом Біль про права юридична закріпив встановлення в Англії конституцій­ної монархії. Цей акт істотно обмежував королівську владу на користь Парламенту, а саме:

1. король не мав права без згоди Парламенту скасовувати, призупиняти закони чи звільняти від їхньої дії;

2. без згоди Парламенту король не міг встановлювати та збирати які-небудь податки;

3. королю заборонялося без згоди Парламенту збирати й утримувати армію;

4. вибори до Парламенту мали бути вільними;

5. виступи й обговорення актів у Парламенті не повинні були обмежуватися та контролюватись будь-яким чином;

6. Парламент мав право приймати будь-які закони;

7. Парламент мав скликатися досить часто;

8. королівські витрати щорічно затверджував Парламент.

Крім цього, Біль про права встановлював відповідальність міністрів перед судом, надавав право підданим звертатися з петиція­ми безпосередньо до короля, встановлював порядок успадкування престолу та ін.