- •Причини виникнення та суть рабовласницької держави і права.
- •Особливості країн стародавнього сходу.
- •3. Особливості античних держав.
- •4. Суспільний лад Стародавнього Єгипту
- •5. Державний лад Стародавнього Єгипту
- •6. Виникнення й основні етапи розвитку Стародавнього Вавилона
- •7. Сусп. Лад і правове становище населення Стародавнього Вавилона
- •8. Державний лад Вавилона
- •9. Загальна характеристика Законів Хаммурапі: історія віднайдення пам'ятки, структура, принципи
- •10. Характеристика «Гомерівської» Греції
- •11. Реформи Тезея в Афінах та їх вплив на формування державності
- •12. Реформи Солона
- •13. Реформи Клісфена
- •14. Реформи Ефіальта і Перікла
- •15. Суспільний устрій Афінської держави
- •16.Криза рабовласницької демократії в Афінах і падіння держави.
- •17. Джерела й основні риси афінського права
- •18. Суспільний устрій Спарти
- •19. Державний устрій Спарти
- •20. Організація римського Суспільства до утворення держави
- •21. Реформи Сервія Туллія
- •22. Суспільний устрій Римської Республіки
- •23. Державний устрій римської республіки
- •24. Повстання рабів, диктатури та тріумвірати підчас кризи республіки в Римі
- •25. Причини переходу Риму від республіки до монархії
- •26. Реформи братів Гракхів у Римі
- •28. Реформи Діоклетіана в Римі
- •27. Характеристика періоду принципату і домінату у Римі
- •29. Джерела римського права
- •30. Особливості виникнення та розвитку держави франків.
- •31. Суспільний державний устрій франків
- •32. Салічна правда: історія створення, джерела, структура, форма викладу правових норм
- •33. Утворення та розвиток візантійської держави
- •34. Сусп. І держ. Лад Візантії у 5-7 ст.
- •35. Сусп. І держ. Лад івзантії у 8-15 ст.
- •37. Суспільний устрій Франції в період феодальної роздробленості
- •38. Державний устрій Франції в період феодальної роздробленості
- •39. Реформи Людовіка IX у Франції.
- •40. Франція в період станово-представницької монархії (XIV-XV ст)
- •41. Абсолютна монархія у Франції. Діяльність Ришельє
- •42. Джерела та риси права середньовічної Франції
- •43. Утворення й особливості розвитку феодальної держви в Німеччині
- •44. Станово-представницька монархія в Німеччині
- •45. Абсолютизм у Німеччині
- •46. Характеристика Феодального права Німеччини
- •47. Утворення та розвиток сербської феодальної держави
- •48. Суспільний лад феодальної Сербії
- •49. Державний лад феодальної Сербії
- •50. Характеристика законника царя Стефана Душана у Сербії
- •51. Характеристика англо-саксонських держав у 5-9 ст.
- •52. Норманське завоюваня та його вплив на розвиток Англії.
- •53. Характеристика Великої хартії вольностей 1215 р. В Англії
- •54. Обгородження селянських земель. «Криваве законодавство»
- •55. Виникнення структура та компетенція англійського парламенту.
- •56. Характеристика англійського абсолютизму
- •56. Судова система феодальної Англії.
- •58. Виникнення й розвиток феодальної держави та права Польщі
- •59. Особливості станово-представницької монархії Польщі.
- •60. Джерела та характеристика польського феодального права.
- •62. Характеристика петиції про право 1628р .В Англії.
- •61. Причини, етапи та особливості англійської буржуазної революції.
- •63. Характеристика Трьохрічного акту 1641р .В Англії.
- •64. Характеристика Навігаційного акту 1651р .В Англії.
- •65. Характеристика Знаряддя правління 1653р .В Англії.
- •66. Характеристика Габеас корпус акту 1679р .В Англії.
- •67. Біль про права 1689 р.
- •68. Акт про престолонаступництво 1701 р.
- •69. Зміст парламентської реформи 1832р. В Англії.
- •70. Характеристика Чартиського руху в Англії
- •71. Зміст парламентської реформи 1867р. В Англії
- •72. Утворення та характеристика політичних партій в Англії
- •73. Зміст реформи англійського парламенту в 1911р.
- •74. Причини та етапи Великої французької буржуазної революції
- •75. Декларація прав людини та громадянина 1789 р.
- •76. Конституція Франції 1791 р.
- •77. Встановленя Диктатури якобінців (1793-94рр.) її характеристика
- •78. Термідоріанська реакція та Директорія у Франції (1794-1799 рр.)
- •79. Встановлення Другої республіки у Франції. Конституція 1848р.
- •80. Друга імперія у Франції (1852-1870)
- •81. Становище англійських колоній у пн. Ам. До війни за незалежність.
- •82. Прийняття і характеристика Декларації незалежності сша
- •83. Причини прийняття та хар-тика Статей конфедерації 1781 р.
- •84. Конституція сша 1787 р.
- •85. Характеристика законодавчої влади сша за Конституцією 1787 р.
- •86. Характеристика виконавчої влади сша за Конституцією 1787 р.
- •87. Характеристика судової влади сша за Конституцією 1787 р.
- •88. Характеристика Біля про права 1791 р.
- •89. Причини та значення Громадянської війни в сша
- •90. Економічні і політичні наслідки Громадянської війни в сша
- •91. Реконструкція півдня та прийняття «Чорних кодексів»
- •92. Виникнення і оформлення двопартійної системи у сша
- •93. Третя республіка у Франції. Конституційні закони 1875р.
- •94. Франція у другій світовій війні. Утворення держави Віші
- •95. Характеристика конституції Франції 1946р.
- •96. Характеристика конституції Франції 1958р.
- •97. Утворення німецького союзу у 1815р.
- •98. Утворення митного союзу у 1834р. В. Німеччині та його вплив на об’єднання держави.
- •99. Причини та наслідки буржуазної революції у 1848-49рр. В. Німеччині
- •100. Утворення Північнонімецького союзу та другої німецької імперії
- •101. Об’єднання італії у другій половині 19 ст.
- •101. Революційний рух в Італії у 1919-20рр.Та встановлення фашистської диктатури
- •101. Крах фашистського режиму і утворення республіки в Італії
- •101. Характеристика конституції Італії 1947р.
- •106. Характеристика ек. І політичного розвитку сша в кін 19 поч 20 ст.
- •105. Виникнення Ку-клукс-клану і Суду Лінча у сша.
- •107. Характеристика нового курсу президента ф.Рузвельта в сша
- •108. Основні тенденції розвитку сша в період після другої св.
- •109. Законодавство сша у період холодної війни.
- •110. Демократична революція в Німеччині 1918-1919рр.
- •111.Державний устій Німеччини за Веймарською конституцією 1919р.
- •112. Прихід до влади фашистів та характеристика фашистської диктатури в Німеччині
- •113. Утворення фрн
- •114. Прийняття та характеристика Бонської конституції 1949р.
- •115.Державний устрій фрн за конституцією 1949р.
13. Реформи Клісфена
У 509 р. до Р. X. першим архонтом Афін було обрано Клісфена, що провів низку реформ, зміст яких зводився до такого:
було запроваджено новий територіальний поділ Греції. Аттика поділилася на 10 територіальних округів-філ, - кожна з яких складалася з трьох територій (трітгій)-міської, приморської та землеробської. Тери торії поділялися на деми. Так, на зміну родовому прийшов територіальний принцип поділу населення, в результаті якого відбувається його змішування, роз'єднання та послаблення сили впливових родів;
замість Ради 400 утворено Раду 500 (буле), до якої кожна з 10 територіальних філ обирала по 50 осіб;
створено колегію 10 стратегів-Ію одному від філи, що виконували функції військових керівників, хоча мали й значні адміністративно- політичні повноваження;
запроваджено, так званий, остракізм - "суд черепків" метою! якого була охорона держави від можливого перевороту та захоплення і влади тираном.
Реформами Клісфена було завершено тривалий процес становлення держави в Афінах.
14. Реформи Ефіальта і Перікла
В Афінах увесь час не припинялася боротьба між демократами і аристократами. Вона дещо стихла в час греко-перських воєн, проте згодом знову активізувалась. У 462 р. до н.е. вождь демократів Ефіальт, провів реформи. Головним гальмом у зміцненні демократії Ефіальт вважав ареопаг, де й далі гуртувалася аристократія. Спочатку Ефіальт повів боротьбу з окремими членами ареопагу, притягнувши їх до судової відповідальності за зловживання службовим становищем, за хабарі. Підготувавши такий ґрунт, Ефіальт виступив проти ареопагу загалом і на Народних зборах домігся цілковитої ліквідації його політичної влади. За ареопагом залишилися лише деякі судові функції та нагляд за релігійним культом. Відбулося дальше зниження майнового цензу для зайняття посад архонтів: до них допущено третій розряд громадян - зевгітів. Ефіальт поплатився за здійснення своєї реформи життям - його було вбито.
Після Ефіальта фактичним правителем Афін на посаді першого стратега став ще один вождь демократів Перікл. Період правління Перікла вважався "золотим віком" Афін, епохою їх найвищого розвитку.
Перікл також провів низку реформ. Він, зокрема, зрівняв усіх громадян у політичних правах і допустив їх, незалежно від розряду, тобто від майна, до будь-якої посади в державі. До правління Перікла державна праця, виконання громадських обов'язків не оплачувались. Отож, щоб зробити доступ незаможних представників населення до державної служби реальним, Перікл домігся через Народні збори введення оплати за державну службу. Ввели оплату і за військову службу. Навіть за участь у Народних зборах почали платити гроші. Народні збори при Періклі почали відігравати значно більшу роль, ніж раніше. Скликали їх регулярно, і вони розв'язували всі найважливіші питання в державі. Всі державні посади обирали за жеребом, щоб усі кандидати були рівноправними, ніхто, особливо знать, не міг скористатися соїм впливом, розгортати закулісну діяльність. Відкритим голосуванням обирали тільки стратегів і скарбників, оскільки вважалось, що для цих посад потрібна спеціальна підготовка.