- •Питання до іспиту «сурдопсихологія»
- •Профіль психічного розвитку глухої дитини.
- •Сучасні погляди щодо визначення наукової термінології.
- •Творчий внесок л.В. Нейман в сурдопсихологію.
- •Дактильне мовлення глухих та його місце в навчальному процесі.
- •Особливості уваги глухих дітей.
- •Творчий внесок і.А. Соколянського в сурдопсихології.
- •Оволодіння глухим вимовою (експресивне мовлення).
- •Загальні особливості розвитку уваги глухих і дітей з нормальним слухом.
- •Специфічні особливості розвитку уваги глухого учня.
- •Проблема соціальної реабілітації в сурдопсихології.
- •Особливості аналізу та синтезу у глухих дітей.
- •Педагогічна класифікація р.М. Боскіс.
- •Загальні закономірності психічного розвитку дітей з вадами слуху і без них.
- •Сприймання та розуміння усного мовлення глухими (імпресивне мовлення).
- •Зв‘язок сурдопсихології з іншими науками.
- •Роль другої сигнальної системи в розвитку пізнавальної сфери глухих.
- •Жесто-мімічне мовлення глухих.
- •Специфічні закономірності психічного розвитку дітей з порушенням слуху.
- •Особливості відчуттів та їх розвиток у глухих.
- •Творчий внесок р.М.Боскіс в розробку проблеми диференційованого навчання дітей з вадами слуху.
- •Сурдопсихологія як наука, її предмет, мета і об‘єкт вивчення.
- •Особливості писемного мовлення глухих дітей.
- •Сучасна педагогічна типологія дітей з вадами слуху.
- •Проблема розвитку писемного мовлення в сурдопсихології.
- •Завдання сурдопсихології на сучасному етапі.
- •Розробка проблеми засвоєння мови глухими дітьми в сурдопсихології.
- •Стадії становлення мислення глухих дітей та його особливості.
- •Профіль психічного розвитку дітей з порушенням слуху.
- •Дотикові та вібраційні відчуття та сприймання глухих.
- •Складна структура вади, її характеристика.
- •Вчення л.С. Виготського про системний характер порушення.
- •Умови розвитку уваги глухих учнів у процесі навчальної діяльності.
- •Кінеститичні відчуття та сприймання глухих учнів.
- •Глухонімота, її причини та наслідки.
- •Програма психолого-педагогічного вивчення глухих дітей.
- •Загальні вимоги до психолого-педагогічного вивчення глухих дітей.
- •Особливості зорових відчуттів та сприймань глухих дітей.
- •Творчий внесок ж.І.Шиф в розробку проблем сурдопсихології.
- •Стан слухової функції контингенту шкіл для глухих дітей.
- •Особливості словесної пом‘яті глухих дітей.
- •Основні методи дослідження сурдопсихології.
- •Стан слухової функції контингенту шкіл для слабочуючих дітей.
- •Завдання сурдопсихології на сучасному етапі розвитку суспільства та науки.
- •Роль дослідження л.В.Неймана для сурдопсихологію.
- •Особливості усного мовлення глухих.
- •Особливості причинно-наслідкового мислення глухих.
- •Внесок л.В.Виготського в сурдопсихологію.
- •Своєрідність засвоєння граматики глухими дітьми.
- •Вплив порушення слухової функції дитини на її загальний розвиток.
- •Особливості наочно-образного мислення глухих.
- •Вплив порушення слуху на фізичний розвиток дитини.
- •Особливості словесно-логічного мислення глухих дітей.
- •Особливості мисленнєвих операцій глухих дітей.
- •Оволодіння глухим словником і роль практики мовного спілкування.
- •Психолого-педагогічна характеристика на учня.
- •Проблема компенсації глухоти в сурдопсихології.
- •Особливості образної пам‘яті глухих дітей.
- •Творчий внесок і.М.Соловйова в сурдопсихологію.
-
Сприймання та розуміння усного мовлення глухими (імпресивне мовлення).
Імпресивна мова - розуміння - усній або письмовій мові. При порушеннях діяльності аналізаторів - імпресивна мова змінюється. Зокрема, усна імпрессивна мова глухих може бути заснована на зоровому сприйнятті-, коли вимовлені слова розпізнаються по рухах губ, а письмова імпрессивна мова сліпих заснована на тактильному - сприйнятті рельєфних знаків.
-
Зв‘язок сурдопсихології з іншими науками.
1. Блок медико-біологічних дисциплін.
Науковою основою сурдопедагогіки є відомості з фізіології людини, в т.ч. фізіології аналізаторів та ВНД про закономірності формування умовно-рефлекторних зв’язків, діяльність різних аналізаторів і їх роль у психічному розвитку дитини.
Дані отоларингології, сурдології, аудіології містять необхідну інформацію про стан слуху дитини: причини, час і характер ураження слухового аналізатора, ступінь зниження слуху, а також дають можливість обґрунтувати способи і методи дослідження слуху, підходи до класифікації вад слуху.
Сурдотехніка займається вдосконаленням різноманітних технічних засобів компенсації вад слухового сприйняття (слухові апарати, засобі візуального і тактильно-вібраційного контролю).
Дані невропатології та психопатології важливі для диференційної діагностики вад слуху, уточнення характеру первинних і вторинних відхилень у розвитку дитини.
2. Блок психолого-педагогічних дисциплін.
Зв’язок із загальною та віковою психологією надає знання про закономірності психічного розвитку дитини, зокрема особливе значення має теорія слухового сприйняття.
Сурдопсихологія – відомості про психологічні особливості розвитку дітей з вадами слуху.
Загальна, дошкільна, шкільна педагогіка – основні принципи та категорії навчання і виховання дітей.
Враховуються досягнення інших галузей спеціальної педагогіки – логопедії, тифло-, олігофренопедагогіки.
3. Блок лінгвістичних дисциплін.
Тісний контакт з лінгвістикою та психолінгвістикою дає розуміння закономірностей будови мови як системи, дозволяє визначити механізми мовленнєвого порушення при слуховій депривації, уточнити його структуру.
-
Роль другої сигнальної системи в розвитку пізнавальної сфери глухих.
Друга сигнальна система надзвичайно важлива для розвитку пізнавальної сфери глухих, так як в основі її лежить розвиток словесної мови, понятійного мислення. З цього випливає що розвиток словесної мови і понятійного мислення розширює пізнавальні можливості глухої людини, що впливає на особистісні формування особистості.
-
Жесто-мімічне мовлення глухих.
Жестова мова , рідше Мова жестів - самостійний , природно виник або штучно створений мова , що складається з комбінації жестів , кожен з яких виробляється руками в поєднанні з мімікою , формою або рухом рота і губ , а також у поєднанні з положенням корпусу тіла. Ці мови в основному використовуються в культурі глухих з метою комунікації . Використання жестових мов людьми без порушення слуху вдруге , однак досить поширене: часто виникає потреба у спілкуванні з людьми з порушеннями слуху , які є користувачами жестової мови .
Одним з головних неправильних уявлень про жестових мовах є уявлення, що вони якимось чином залежать від словесних (звукових і письмових ) мов або походять від них , що ці мови були придумані чують , однак це не так. Також , часто за жестові мови приймається дактілірованіі букв (насправді використовується в жестових мовах в основному для проголошення власних назв , географічних назв , а також специфічних термінів , взятих з словесних мов) , калькована жестовая мова або жестовое артикулирование , використовувана чують для передачі інформації жестами граматично ідентично словесному мови . Насправді ж , жестові мови майже повністю незалежні від словесних і вони продовжують розвиватися: з'являються нові жести , відмирають старі - і найчастіше це мало пов'язано з розвитком словесних мов. Кількість жестових мов в країні не пов'язане з кількістю в ній словесних мов. Навіть в одній країні , де присутні кілька словесних мов , може бути єдиний загальний жестова мова , і в деяких країнах навіть з одним словесним мовою можуть співіснувати кілька жестових .
-
Аналіз книги Ярмаченка М.Д. «Проблема компенсации глухоты» (К. 1976)