53. Особливості причинно-наслідкового мислення глухих.

Глухі діти з працею опановують логічними зв'язками і відносинами між явищами, подіями, вчинками людей. Глухі молодші школярі розуміють причинно-наслідкові відносини стосовно наочної ситуації, у якій ці відносини чітко виявляються. Діти не вміють виявляти приховані причини яких-або явищ, подій. Вони нерідко змішують причину з дією, з метою, з супутніми або попередніми явищами, подіями. Вони часто ототожнюють причинно-наслідкові зв'язки і просторово-часові зв'язку.

54. Внесок л.В.Виготського в сурдопсихологію.

Л.С.Виготський показав наявність в їх психічному розвитку як загальних , так і специфічних закономірностей , обгрунтував розуміння компенсації як синтезу біологічного та соціального факторів . Виготський надавав великого значення включенню дітей з порушеннями психічного розвитку у різноманітну соціально значиму діяльність , створення активних і дієвих форм дитячого досвіду . При випаданні з нормального функціонування будь-якого органу почуттів інші органи починають виконувати ті функції , які у нормальної людини ними зазвичай не виконувалися . Так , у глухого людини зір відіграє іншу роль , ніж у людини з зберіганню органами почуттів , так як воно має сприяти сприйняттю і переробці величезної кількості інформації , яку глухий іншим шляхом одержати не може. Сутність роботи з дітьми, що мають вади слуху , полягає не стільки в розвитку у них залишилися органів сприйняття , скільки в створенні активних , дієвих форм дитячого досвіду . Виготський ввів поняття про структуру дефекту , про системний характер порушень. Це положення є ключовим при організації необхідних умов навчання і виховання , умов , що сприяють успішній компенсації.

Педагогічний вплив в першу чергу спрямоване на подолання і попередження вторинних дефектів. З його допомогою може бути досягнута значна компенсація порушених функцій. сформулював положення про зв'язок завдань загального виховання і спеціальних методик , підпорядкування спеціального виховання соціальному , їх взаємозалежність . При цьому необхідність спеціального виховання не заперечують : навчання дітей з будь-якими порушеннями вимагає спеціальної педагогічної техніки , особливих прийомів і методів. Основний шлях до компенсації людей з різними порушеннями розвитку Л.С.Виготський бачив у включенні їх в активну трудову діяльність , яка забезпечує можливість формування вищих форм співробітництва. Л. С. Виготський високо оцінював потенційні можливості компенсації у людей з порушеннями слуху , при цьому вважав , що таким людям доступні дуже багато видів трудової діяльності за винятком деяких областей , безпосередньо пов'язаних зі звуком. При правильному підході до справи саме завдяки включенню в трудову діяльність створюються умови для повноцінної інтеграції в суспільство. Включення людей з вадами слуху в активну трудову життя разом зі чують - ось головний напрямок компенсаторною роботи . На його думку , долю особистості вирішує не дефект сам по собі , а його соціально-психологічна реалізація . Тому мовець глухий , який бере участь у загальному житті і сприймає її в усій повноті і різноманітті , чи не буде сам відчувати своєї неповноцінності і не дасть для цього приводу іншим