54. Політика десталінізації та її наслідки.

Після смерті Сталіна в історії Укр.. виділяють 2 періоди:1.часи відлиги, коли була спроба частково реформувати тоталітарну рад. систему. 2. став часом політ-ої реакції прогресуючого занепаду і розкладу тоталітарної системи.Росія вступила в еру пов’язаної з розвитком науково техн.. революції. Змагання 2 систем вимагало нових темпів і підвищ. життєвих стандартів. Несподіваність десталінізації проявилася в процесі політ-ої, юридичної, громадської реабілітації жертв репресії сталінізму.Поза законом залишалася більшість жертв репресій в 20-30 р. ОУН-УПА. Поза процесом реабілітації залишалися всі, хто був пов'язаний з звинуваченнями націоналізму. Тяжким моментом відлиги був процес реабілітації жертв сталінських репресій, що супроводжувався новими політ. репресіями. На 21 зїзді КПРС (01.1959) Хрущов заявив, що в СРСР не має фактів притягнення до судової відповідальності за політ. злочини, що було брихнею З 1954-59 а Укр.. було притягнено до судової відпов-сті за анти рад. діяльність 3,5 тис. чол.. В 1961 коли піднялась нова хвиля засудження злочинів Сталіна в Укр.. була репресована група львівськ. юристів, які збиралися агітувати за конституційний вихід Укр.. зі складу СРСР (відповідність статті конституцій Союзу і Респ-ки давали таке право).Нац. питання і далі залишалося 1 з проблем суп-політ. життя респ-ки, певна лібералізація сприяла відкритому обговоренню деяких проблем: мовної. У1963 а Києві відбулася конфер. з питань культури укр.. мови, яка показала незадоволення інтелігенції. Частіше висловлювалось назадоволення укр.. культури і науки. Вживалися заходи, щоб подалати ці недоліки. А період з 50-60р. було розпочато видання наукових праць, мета яких підвищ. престиж укр.. науки і культури (укр.. рад. інцеклопедія).

55. 3Ростання застійних явищ у політичному і суспільно-економічному розвитку

СРСР і УРСР.

Протягом 20-и років в СССР і укр. спостеріг. Спроби реформувати економіку, зробити її дієздатнішею і єфектівнішою, але вони ставали марними саме через традиційний пріоритет політики. Ліквідовувалися раднаргоспи і відновлювались промислові міністерства в центрі. Утворився держ-комітет, по цінах та постачаннях. Всі місцеві єконом проблеми вирішувалися через Москву. Економічний розвиток Укр 60-70р. стабізувався частково завдяки ліквідації протеріч валюнтариської політики. Єк. Можливості республіки моло враховувалися Центр. відомостями, росподіл виробленої продукції відбувався без її впливу. Почиаючи з 1972р. єк. Реформу гальмували та згодом згорнули. В Москві премогли консерватори на чолі з Брежнівем, що позначелось на єк. стратегії. Збільувались апіталоикладення в с/г. В 70-80р єкон СРСР та Укр. розвивались екстенсивними методами. Це негативно позначелося впершу чергу на Укр., природні і трудові ресурси якої, були обмеженими. Укр.була перетворена на частину загальносоюзного господ-го комплексу. Розвинуті індустріальні галузі економіки (відобуток вугілля та метал-х руд, важке машбудування), які швидко занепадали через брак нових технологій, ставали не рентабельними, якість їх проду-ї знижувалася. У 70р Укр. потребували нових якісних поштовхів для подальшого розвитку ек: продовження нових технологій, використання ируд. ресурсів. В 70р. було зроблено все для підвищення с/г виробництва. Запроваджувались програми механізації та хімізації с/г., увага приділялась меліорації. У галузь було вкладено 27% всіх капіталовкладень в укр.. ек. Однак усе це давало мізерний результат. Механізація перетворилась у постачання колгоспам і радгоспам, хімізація призводила до забруднення земель, меліорація призводила до розорення родючих земель і порушення ек. Балансу. В результаті щорічні утрати урожаю сягали 30-33%.