43. Індустріалізація в Україні: причини і наслідки.

На базі непу промисловий розвиток СРСР у середині 20-х років досяг довоєнного (1913) рівня, однак країна суттєво відставала від передових капіталістичних держав: значно менше вироблялося електроенергії, сталі, чавуну, добувалося вугілля і нафти. Господарство в цілому перебувало на доіндустріальній стадії розвитку. Тому цілком закономірно, що XIV з'їзд ВКП(б) (грудень 1925 р.) проголосив курс на індустріалізацію.Цей курс був спрямований на забезпечення економічної самостійності й незалежності СРСР; зміцнення обороноздатності країни; створення матеріально-технічної бази для модернізації як промисловості, так і сільського господарства; стимулювання неухильного зростання продуктивності праці і на цій основі підвищення матеріального добробуту й культурного рівня трудящих.

.Наслідки:1)Інвестування в промисловість республіки,особливо в початковий період індустріалізації,значної частини коштів(на Укр. було виділено близько 20% всіх капіталовкладень);2)Побудова та реконструкція в Україні на початку індустріалізації великих промислових об’єктів(побудовано 3 металург. заводи, ХТЗ, Краммашбуд;реконструйовано Луганський паровозобудівний та 4 металургійні заводи);3)Нерівномірність процесу модернізації промислового потенціалу республіки(в СРСР було споруджено більше пром. підприємств);4)Поява в республіканському промисловому комплексі нових галузей;5)Значне відставання модернізації легкої та харчової промисловості від важкої індустрії;6)Вищі темпи витіснення приватного сектора в економіці України, ніж у СРСР.

44. Утворення срср. Україна в складі Союзу рср.

На поч.. 20-х р. УРСР була формально не залеж. Державою, вела активні міжнарод. Відносини. До 22 р. відкрила власні дипломатичні представництва і посольства в Австр, Польщі, Туреччині, Нім. Укр.. була учасницею більш ніж 60 міжнарод. Договорів. У кін. Грудня 20 р. між Укр.. і Рос. була підписана угода про військ. і господар. союз. Розпоч. процес зближення держав. У 1921-22 йшла підготовка союзного договору. Передбачалося обєднати в союзну держ. 6 республік: Укр., Рос, Білор, Закавказьку федер-ю (Грузія, Вірменія, Азербайдж). Обговорювали 2 принципи обєднання: 1. принцип автономізації передбачав входження до складу союзної держави республік на провах територіальних автономій; 2. конфедеративний принцип: республіки в союзній державі мали зберігати власний суверенітет. Було прийнято середній варіант: Федерація рівноправних республік в єдиній союзній державі. 30.12.1922-І всесоюзний з’їзд рад проголосив утв. СРСР.. У січні 1924 була прийнята І союзна конституція, яка юрид. Закріпила союз, тобто акт створення СРСР. Республіки втрачали власний суверенітет, позбавлялися права вести зовн. стосунки. Для введення спільної зовн. політики було створ. союзне міністерство закордонних справ.

45. Колективізація в Україні: причини і наслідки.

Рішення ХУ з’їзду ВКП(б) (1927р.) передбачали повільний, поступовий, добровільний процес кооперації.Проте практика диктувала швидкі темпи та жорсткі методи. Прискорена модернізація промислового потенціалу країни зіткнулась з трьома проблемами: кошти, сировина і робочі руки для розвитку індустрії. Все це можна було одержати від селянства, що становило більшість населення. В зв’язку з цим відбувається прискорена трансформація кооперації у колективізацію, швидко йде процес згортання кооперації.У листопаді 1929 р. постановою пленуму ЦК ВКП(б) був офіційно проголошений перехід до суцільної колективізації, про здійснення в найкоротший термін колективізації в Україні.Щоб зламати опір суцільній колективізації в Україні було розкуркулено майже 200 тис. селянських господарств, але бажаних наслідків це не дало.Розкуркулення і примусова колективізація викликали на Україні стихійний опір селянства.Середина 1930 року –починаються масові виходи з колгоспівВересні 1930 року-директивний лист “Про колективізацію”. Україна мала подвоїти рівень усуспільнення і протягом 1931 року в основному завершити суцільну колективізацію вирішальних с/г районів.У 1932 році колгоспи об’єднували майже 70% селянських господарств, 80% посівних площ республіки. За привабливим фасадом колгоспного ладу на початку 30-х рр.. назрівала трагедія – спустошливий голод.Форсовані темпи і переважно адміністративні методи її здійснення призвели до дезорганізації і деградації аграрного сектора на початку 30-х рр.. його невпинного вповзання у кризу.В 1933 р. Сталін відмовляється від прискорених темпів індустріалізації і від безрозмірної продрозверстки.У 1935 р. в містах було скасовано введену 1928 р. карткову систему.Наприкінці 30-х рр.. с/г України вийшло на рівень продуктивності, який існував до початку суцільної колективізації.