8.4. Умови праці

Умови праці визначаються насамперед технологічною специфікою виробництва, а також досконалістю прийнятих техніко-конструктивних і організаційних рішень, наслідком яких є створення конкретних робочих місць з усіма властивими їм різноманітними ознаками.

Під умовами праці розуміють сукупність чинників виробничого середовища, що характеризують робоче місце і впливають на працездатність робітника у процесі трудової діяльності і стан його здоров'я загалом.

Умови праці - комплекс санітарно-гігієнічних, психофізіологічних, естетичних і соціальних факторів трудового процесу, виробничого середовища, стану місця роботи і ставлення працівника до виконуваної роботи, які впливають на здоров'я і тривалість життя, працездатність і ступінь задоволення працею, на процес відтворення сукупної робочої сили та ефективність праці.

Фактори, що впливають на умови праці, зображено на рис. 8.2.

Рис. 8.2. Фактори, що впливають на умови праці

Санітарно-гігієнічні чинники характеризують зовнішнє виробниче середовище (макро- і мікроклімат): стан повітря, шум, вібрацію, ультразвук, опромінення, освітленість, рівень температури, вологість, токсичність парів, пилу, наявність кондиціонерів тощо.

Психологічні фактори зумовлюють наявність або відсутність, часткову відповідність фізичних і нервово-емоційних навантажень фізіологічним можливостям людини, які сприяють її працездатності, зростанню продуктивності праці або погіршують їх.

Психофізіологічні чинники визначаються конкретним змістом трудової діяльності: залученням частин тіла й органів чуттів, темпом і ритмом праці, її монотонністю, рівнем і характером фізичного, фізіологічного і нервово-психічного навантаження.

Естетичними чинниками (ступінь комфортності) є ті, що сприяють формуванню позитивних емоцій у працівника: художнє оформлення інтер'єрів, робочого устаткування, оснастки робочих місць, озеленення, застосування функціональної музики. Важливу роль в естетизації праці відіграє колір, що по-різному впливає на самопочуття людини: збудливий (червоний, жовтогарячий, жовтий), заспокійливий (зелений, синій, синьо-зелений) або такий, що пригнічує (чорний).

Соціально-психологічні чинники визначають характер взаємовідносин у робочому середовищі, створюють відповідні соціальні відносини сприяння або несприяння між співробітниками, психологічні негативні або позитивні емоції як в окремих працівників, так і всього персоналу загалом. Це врешті-решт формує відповідне ставлення до своєї праці, до трудового колективу загалом, наслідком чого може бути або стабілізація кадрів, або їхня плинність, або звільнення з ініціативи керівництва, що безпосередньо відбивається на продуктивності праці. До психофізіологічних факторів належать, зокрема, встановлений ритм роботи, тривалість робочого циклу, прив'язаність до робочого місця та ін.

Важливим напрямом поліпшення умов праці є гуманізація технологічного процесу, що передбачає забезпечення щораз більшого задоволення людини використовуваною технікою, збагаченням змісту праці, можливістю підвищення свого професійно-кваліфікаційного рівня, безпека праці та усунення негативного впливу техніки й технології на довкілля.