- •Тема 1. Теоретико-методологічні основи організації виробництва
- •1.1. Предмет, методи і зміст курсу "Організація виробництва"
- •1.2. Сутність та поняття організації виробництва
- •1.3. Функції, завдання та напрями організації виробництва
- •1.4. Основи теорії організації виробництва
- •1.5. Поняття, характеристики та основні типи систем
- •1.6. Системний підхід до організації виробництва
- •Тема 2. Виробничий процес і організаційні типи виробництва
- •2.1. Визначення виробничого процесу та його основних елементів
- •2.2. Класифікація виробничих процесів залежно від призначення та ролі у процесі виробництва
- •2.3. Класифікація виробничих процесів за технологічною ознакою
- •2.4. Основні принципи організації виробничого процесу на підприємстві
- •2.5. Організаційні типи виробництв та їхня техніко-економічна характеристика
- •2.6. Одиничний та партіонний методи організації виробництва
- •Тема 3. Організація виробничого процесу в часі
- •3.1. Сутність організації виробничого процесу в часі. Структура виробничого циклу
- •3.2. Розрахунок тривалості технологічного циклу з урахуванням різних видів руху предметів праці
- •3.3. Аналіз тривалості технологічного циклу простого процесу виробництва
- •3.4. Особливості мінімально-уривчастої системи організації виробничого процесу в часі
- •3.5. Вплив дублюючих робочих місць на тривалість технологічного циклу
- •3.6. Структура складного виробничого процесу й розрахунок тривалості його циклу
- •3.7. Технологічний цикл у багатономенклатурному виробництві
- •Тема 4. Побудова виробничої структури у просторі
- •4.1. Характеристика виробничої структури підприємства
- •4.2. Склад і класифікація основних виробничих ланок
- •4.3. Особливості спеціалізації виробничих ланок підприємства
- •Тема 5. Організація потокового та автоматизованого виробництва
- •5.1. Характеристика потокового виробництва, його основні ознаки
- •5.2. Класифікація потокових ліній
- •5.3. Розрахунок параметрів безперервно-потокових ліній
- •Дсту 2960-94, 6.19. Регламентований ритм
- •5.4. Основні види конвеєрів у безперервно-потоковому виробництві та розрахунок їхніх параметрів
- •5.6. Особливості організації перервно-потокових (прямоточних) ліній
- •5.7. Основи проектування перемінно-потокових ліній
- •2. Розрахунок робочих тактів (г) за фондом робочого часу на виготовлення окремих груп виробів.
- •3. Розрахунок часткового (виробничого) такту через кількість робочих місць і трудомісткість окремих виробів.
- •5.8. Складання план-графіка (стандарт-плану) роботи перемінно-потокової лінії
- •5.9. Організація автоматичних потокових ліній
- •5.9.1. Типи автоматичних потокових ліній
- •5.9.2. Розрахунок автоматичних потокових ліній
- •5.9.3.Організація роторно-конвеєрних потокових ліній
- •5.9.4. Організаційні основи гнучкого автоматизованого виробництва (гав)
- •Розділ 6. Комплексна підготовка виробництва до випуску нової продукції
- •6.1. Зміст і завдання підготовки виробництва
- •6.2. Науково-дослідна підготовка виробництва
- •6.3. Конструкторська підготовка виробництва
- •6.4. Технологічна підготовка виробництва
- •6.5. Організаційна підготовка виробництва та перехід на випуск нової продукції
- •7.1. Основні поняття і визначення сітьового планування та управління
- •7.2. Правила побудови сітьового графіка
- •7.3. Впорядкована нумерація подій сітьового графіка
- •7.4. Оцінка часу виконання робіт сітьового графіка
- •7.5. Розрахунок параметрів сітьового графіка
- •7.6. Оптимізація сітьових графіків за часом
- •7.7. Оптимізація сітьових графіків за трудовими ресурсами з вільним обміном ресурсами
- •7.8. Використання сітьового графіка на стадії оперативного управління
- •Розділ 8. Організація трудових процесів і робочих місць
- •8.1. Сутність і завдання організації праці
- •8.2. Поділ і кооперація праці на підприємстві
- •8.3. Організація й обслуговування робочих місць
- •8.4. Умови праці
- •8.5. Робочий час. Режим праці та відпочинку. Працездатність
- •Тема 9. Нормування праці
- •9.1. Сутність нормування праці та його значення
- •9.2. Класифікація затрат робочого часу
- •9.3. Об'єкти нормування праці та методи дослідження трудових процесів
- •9.4. Норми затрат праці
- •Тема 10. Організаційно-виробниче забезпечення якості та конкурентоспроможності продукції
- •10.1. Якість продукції та методи її визначення
- •10.2. Конкурентоспроможність продукції та методи її визначення
- •10.3. Стандартизація
- •10.4. Сертифікація
- •10.5. Методика визначення технічного рівня і якості продукції під час створення нових виробів
- •10.5.1. Визначення коефіцієнтів зміни показників
- •10.5.2. Методика визначення коефіцієнта важливості (пріоритету) показників
- •10.6. Організація технічного контролю якості продукції на підприємстві. Функції відділу технічного контролю (втк)
- •10.6.1. Структура втк
- •10.6.2. Види технічного контролю якості продукції на підприємстві
- •10.6.3. Методи технічного контролю якості продукції. Основи статистичного методу управління якістю продукції
- •10.6.4. Облік та аналіз браку продукції на підприємстві
- •Тема 11. Організація допоміжних виробництв підприємства
- •11.1. Основи організації та загальна характеристика допоміжного виробництва
- •11.2. Організація ремонтного господарства промислового підприємства
- •11.2.1. Методи і види ремонтного обслуговування основних фондів на підприємстві
- •11.2.2. Ремонтний цикл та його структура
- •11.3. Організація інструментального господарства підприємства
- •11.3.1. Організаційно-виробнича структура інструментального господарства
- •11.3.2. Нормування потреби та запасів інструментів
- •11.3.3. Класифікація і індексація інструменту
- •11.3.4. Планування забезпечення виробництва технологічною оснасткою
- •11.4. Організація енергетичного господарства підприємства
- •11.4.1. Структура енергетичної галузі України
- •11.4.2. Основи функціонування оптового ринку електроенергії України
- •11.4.3. Організаційна та виробнича структура вге
- •11.4.4. Прогнозування і планування енергопостачання
- •11.4.5. Шляхи економії енергетичних ресурсів на підприємстві
- •Тема 12. Організація обслуговуючих господарств підприємства
- •12.1. Організація складського господарства промислового підприємства
- •12.2. Організація транспортного господарства
- •12.2.1. Завдання та принципи організації транспортного господарства
- •12.2.2. Класифікація транспортних засобів
- •12.2.3. Планування роботи транспортного господарства
- •12.2.4. Організаційна структура транспортного господарства
- •13.1. Виробнича система та її сутність
- •13.2. Склад і структура виробничої системи
- •13.3. Форма та процес організації виробничої системи
- •13.4. Закони організації виробничих систем
- •1. Універсальні закони організації виробничих систем.
- •2. Закони статики організації виробничих систем.
- •3. Закони розвитку виробничих систем.
- •13.5. Принципи організації виробництва
7.5. Розрахунок параметрів сітьового графіка
Метою розрахунку сітьових моделей є визначення тривалості виконання всього комплексу робіт і основних часових параметрів подій і робіт: раннього та пізнього часу настання подій, раннього та
пізнього часу початку і завершення робіт, критичного строку виконання комплексу, резерву часу подій, повного, вільного та незалежного резервів часу робіт. Ці параметри є результатами розрахунку сітьової моделі.
Для зручності виведення розрахункових формул запроваджено такі позначення:
де К, І, J- номери подій; к, і і i,j - шифри робіт; t(kJ), ґ(Ц) - тривалість відповідних робіт; r , г - кількість виконавців, які виконують відповідні роботи.
Знаючи тривалість виконання усіх робіт сітьового графіка, можна для кожної події розрахувати ранній і пізній строки її здійснення. Щоб параметри подій можна було записати на графіку, коло ділять на чотири сектори. У верхньому секторі записують номер події -і, у лівому - ранній із можливих строків здійснення події - t у правому - пізній із допустимих строків здійснення події - tn(i), у нижньому - номер попередньої події, розрахунком від якої знайдено
Приклад заповнення події наведено нижче:
Розрахунок часу ведуть із моменту здійснення вихідної події сітьового графіка, тобто ранній час її здійснення приймають рівним нулю. Ранній із можливих строків здійснення будь-якої події розраховують як час закінчення усіх робіт, які входять у подію, тобто це буде тривалість максимального- із шляхів від вихідної події до цієї події. Приклад розрахунку сітьового графіка наведено нарис. 7.2.
Рис. 7.2. Сітьовий графік до оптимізації
Найраніший із можливих строків здійснення події визначають за формулою:
де t k - ранні строки здійснення кожної із безпосередньо попередніх подій; t (ki) - тривалість кожної вхідної в подію роботи.
Знайдені значення f записують у лівий сектор події; номер події, яка є початком роботи, що визначила t . цієї події - у нижній сектор. Аналогічно розраховують t послідовно для усіх подій сітьової моделі до завершальної події з фіксацією результатів безпосередньо на сітьовій моделі.
Розрахунком раннього часу здійснення завершальної події визначають і найдовший повний шлях сітьової моделі. Цей час називають критичним часом сітьової моделі. Ланцюжок робіт, що визначає критичний час, і буде "критичним шляхом" сітьової моделі.
Помічені в нижніх секторах подій номери дають змогу без додаткових розрахунків визначити роботи критичного шляху. З цією метою модель переглядають починаючи із завершальної події і послідовно просуваючись за зазначеними у нижньому секторі номерами до вихідної події. Якщо в нижньому секторі розміщено два або більше номерів, то це свідчить про наявність кількох критичних шляхів і перегляд треба вести за кожним із них.
Роботи критичного шляху виділяють на моделі товстішими, подвійними або кольоровими лініями, оскільки вони потребують особливої уваги.
Припустимо, що отримане в результаті цього розрахунку значення тривалості критичного часу Г. дорівнює директивному строку Г , тоді Г відповідає найпізнішому терміну, що визначає тривалість виконання всього комплексу робіт. Якщо Тк > Тди , то виконується оптимізація сітьової моделі за часом.
Для завершальної події пізній із допустимих строків її здійснення приймають рівним ранньому із можливих строків її звершення:
Найпізніший час здійснення кожної події сітьової моделі має бути таким, щоб усі подальші роботи були виконані без порушення найпізнішого часу здійснення завершальної події.
Тому розрахункова формула визначення пізнього із допустимих строків здійснення події t має вигляд:
де t - пізній час завершення кожної з безпосередньо наступних подій; t - тривалість кожної роботи, яка виходить із події.
Розрахунок пізнього терміна виконують від завершальної події послідовним переглядом усіх події сітьової моделі від завершальної до вихідної події, тобто справа наліво проти стрілок-робіт.
Знайдені значення t записують у правому секторі події з фіксацією результатів безпосередньо на сітьовій моделі.
Для подій критичного шляху t = tn(j) для усієї решти подій / < t... Це означає, що ці події мають резерв часу, який визначають як різницю між пізнім і раннім строками здійснення події
Резерв події - це максимальний час, на якій можна затримати здійснення події, не змінюючи строку виконання всього комплексу робіт.
У ході планування виконання комплексу робіт і особливо під час оперативного управління ним дуже важливо мати такі відомості про кожну роботу сітьової моделі, які можна розрахувати за формулами:
- найбільш ранній час початку кожної рбботи
- найбільш ранній час закінчення кожної роботи
найпізніший час початку кожної роботи
- найпізніший час закінчення кожної роботи
Усякий шлях сітьової моделі щодо критичного шляху має резерв часу, тому будь-яка робота цього шляху має резерв часу.
Повний резерв часу роботи - максимальний час, на який можна відкласти початок або збільшити тривалість роботи, не збільшуючи тривалості виконання всього комплексу:
Вільний резерв часу роботи - максимальний час, на який можна відкласти початок або збільшити тривалість роботи за умови, що всі попередні та всі подальші для цієї роботи події відбудуться у ранні строки:
Незалежний резерв часу роботи - максимальний час, на який можна відкласти початок або збільшити тривалість роботи за умови, що ні ранні, ні пізні строки завершення всіх подій сітьової моделі не зміняться:
У деяких випадках значення Р' може бути від'ємним. Оскільки від'ємне значення резерву не має сенсу, то треба припустити, що воно дорівнює нулю, тобто робота не має незалежного резерву.
Одержані результати розрахунків за наведеними формулами зводяться у таблицю 7.1 - картку-визначник робіт сітьової моделі, яку наведено нижче.
Таблиця 7.1 Картка-визначник робіт сітьової моделі
№ |
Шифр роботи |
Тривалість роботи |
Найбільш ранній час |
Найбільш пізній час |
Резерви робіт | ||||
|
початку |
закінчення |
початку |
закінчення |
повний |
вільний |
незалежний | ||
1 |
1,2 |
1 |
0 |
1 |
1 |
2 |
1 |
1 |
1 |
2 |
1,3 |
2 |
0 |
2 |
0 |
2 |
0 |
0 |
0 |
3 |
1,5 |
3 |
0 |
3 |
3 |
6 |
3 |
3 |
3 |
4 |
2,3 |
0 |
1 |
1 |
2 |
2 |
1 |
1 |
0 |
5 |
2,4 |
3 |
1 |
4 |
5 |
8 |
4 |
0 |
0 |
6 |
3,4 |
1 |
2 |
3 |
7 |
8 |
5 |
1 |
1 |
7 |
3,6 |
5 |
2 |
7 |
5 |
10 |
3 |
3 |
3 |
8 |
3,5 |
4 |
2 |
6 |
2 |
6 |
0 |
0 |
0 |
9 |
4,6 |
2 |
4 |
6 |
8 |
10 |
4 |
4 |
0 |
10 |
5,6 |
4 |
6 |
10 |
6 |
10 |
0 |
0 |
0 |