47. Вплив фінансових результатів на виробничу програму підприємства.

Для побудови стратегії поведінки виробника потрібно дати відповіді на наступні питання:

1. Виробляти чи не виробляти продукт?

2. Якщо виробляти, то скільки?

3. Які прибутки чи збитки принесе це виробництво?

Є два методи пошуку відповідей на ці питання:

1. Сукупний аналіз (порівняння сукупної виручки і сукупних витрат).

2. Граничний аналіз (порівняння граничної виручки і граничних витрат).

1. Сукупний аналіз.

Відповідь на перше питання: підприємство виробляє продукцію, якщо це приносить йому економічний прибуток або якщо збитки будуть меншими, ніж у разі повної зупинки виробництва.

1. Якщо TR > TC, то фірма вирішує завдання максимізації прибутку.

2. Якщо TC > TR, то фірма мінімізує збитки.

Якщо фірма зовсім припинить виробництво, то її збитки будуть рівні постійним витратам.

Тому якщо збитки від виробництва менші ніж постійні витрати, то таке виробництво необхідно продовжувати. Тоді сукупна виручка буде перевищувати змінні витрати:

TC – TR < FC,

(FC + VC) – TR < FC → VC < TR.

Відповідь на друге питання: виробляти потрібно такий обсяг продукції, який максимізує прибутки або мінімізує збитки.

Відповідь на третє питання: економічний прибуток чи збиток фірми дорівнює різниці між сукупною виручкою і сукупними витратами (табл. 7.3.).

48 Методи аналізу грошових потоків у довгостроковому періоді

Вибір оптимального інвестиційного проекту може здійснюватися з допомогою розрахунку ймовірностей отримання кожного грошового потоку.

Приведена (поточна) вартість – це вартість грошових потоків, які належать до різних часових періодів, у єдиному часовому еквіваленті, тобто вартість на поточний момент.

З точки зору фінансів ставка дисконтування – це можлива вартість грошей при їх альтернативному використанні в більш гарантованих інвестиціях. Наприклад, як ставка дисконтування може бути використана процентна ставка на гарантовані державою облігації внутрішньої позики.

Складні відсотки – це відсотки, нараховані на реінвестовані відсотки.

Приведена (теперішня) вартість грошового потоку розраховується за допомогою формули:

PV = FV/(l + r)t (8.1)

де PV – приведена (теперішня) вартість;

FV – майбутній грошовий потік (вартість);

r – ставка дисконтування (для різних грошових потоків не обов'язково застосовується однакова ставка дисконтування);

t – час (років, місяців).

Сума приведених вартостей n грошових потоків розраховується за формулою:

ΣPV = Σ(FV/(l + r)t) (8.2)

При аналізі інвестиційних проектів, крім грошових потоків, приведених до поточної вартості, враховуються також початкові затрати (вкладення). Різниця між сумою приведених вартостей грошових потоків, породжених певною інвестицією, і початковими затратами (І0) називається чистою теперішньою (приведеною) вартістю і розраховується за формулою:

NPV = Σ(FV/(l + r)t) - І0 (8.3)

Чиста поточна вартість є основним критерієм порівняння різних інвестицій. Якщо NPV інвестиції А більша, ніж NPV інвестиції В, то інвестиція А привабливіша для підприємства.

Майбутня вартість (FV) – це сума, яка дорівнює сукупній величині інвестованих коштів з урахуванням нарахованих складних відсотків, визначеній на певну дату у майбутньому:

FV = PV (1 + r)t (8.4)

Під час визначення корпоративної стратегії розрахунок майбутньої вартості інвестицій є необхідною процедурою, але реальну користь цей розрахунок дає лише тоді, коли проводиться стратегічний аналіз за декількома можливими ставками доходності для кожного з альтернативних інвестиційних проектів

Депозит з щомісячним або квартальним нарахуванням відсотків потребує дещо іншого розрахунку за формулою:

FVm = PV(l + r/m)mt (8.5)

де m – кількість періодів у році, коли нараховуються відсотки. При щомісячному нарахуванні m = 12.