- •Теорія управління органами внутрішніх справ
- •Передмова
- •2 Закон України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 р. - Ст. 1. Вступ
- •Методологічні засади управління органами внутрішніх справ
- •1.2. Зміст соціального управління
- •1.3. Види соціального управління
- •12 Див.: Козлов ю.М„ Фролов е.С. Указ. Праця. - с. 79.
- •Глава 2. Право і управління
- •2.1. Співвідношення права і управління
- •2.2. Роль права в удосконаленні управління
- •2.1. Співвідношення права і управління
- •2.2. Роль права в удосконаленні управління
- •Глава 3. Наука управління. Предмет, завдання та система курсу "Теорія управління органами внутрішніх справ"
- •3.1.2. Передумови виникнення науки управління
- •3.2. Основні теорії управління
- •Школа наукового управління
- •Класична школа управління
- •3.3. Предмет, структура і методи науки управління
- •2. Галузеві організаційної/правлінські науки:
- •3. Міжгалузеві управлінські науки:
- •4. Спеціальні науки:
- •5. Прикладні науки:
- •3.4. Предмет, завдання та система курсу "Теорія управління органами внутрішніх справ"
- •Глава 4. Цілі соціального управління
- •4.2. Методологічні засади цілепокладання в управлінні
- •4.3. Проблеми визначення та поставлення цілей управління
- •4.4. Цілі соціальних систем і цілі управління
- •4.5. Мета й ефективність управління
- •Глава 5. Функції соціального управління
- •5.2. Пізнавально-програмуючі функції управління
- •5.3. Організаційно-регулюючі функції управління
- •Глава 6. Принципи управління
- •6.2. Принципи соціального управління
- •6.2.1. Загальні принципи управління
- •6.2.2. Спеціальні принципи управління
- •Глава 7. Методи управління
- •7.2. Пізнавально-програмуючі методи управління
- •7.2.1. Системний підхід як загальний метод дослідження та управління
- •7.2.2. Системний аналіз
- •7.2.3. Метод моделювання
- •7.2.4. Методи дослідження операцій
- •7.3. Організаційно-регулюючі методи управління
- •7.3.1. Адміністративні методи
- •7.3.2. Економічні методи
- •7.3.3. Психологічні методи
- •Глава 8. Основні поняття теорії систем.
- •8.1. Основні поняття теорії систем
- •8.2. Характеристика і види соціальних систем
- •8.3. Орган внутрішніх справ як система управління 8.3.1- Формально-логічні умови ефективної організації і функціонування системи органів внутрішніх справ
- •8.1. Основні поняття теорії систем
- •8.2. Характеристика і види соціальних систем
- •8.3. Орган внутрішніх справ як система управління
- •8.3.1. Формально-логічні умови ефективної організації і функціонування системи органів внутрішніх справ
- •Глава 9. Поняття, типи та умови формування організаційних структур управління
- •9.2. Фактори, що визначають формування та принципи побудови організаційних структур управління
- •9.3. Сутність оргпроектування, його основні напрями та етапи
- •9.4. Проектування організаційних структур управління
- •9.5. Деякі проблеми удосконалення організаційної структури та організаційно-штатного забезпечення органів внутрішніх справ
- •Розділ 4. Процес управління
- •Глава 10. Зміст процесу управління
- •10.2. Кібернетико-інформаційна характеристика процесу управління
- •10.3. Комплексна характеристика процесу управління
- •16 Див., наприклад, вказану працю Щекина г.В. - с. 348.
- •10.4. Ефективність соціального управління
- •Глава 11. Підготовка, прийняття та організація виконання управлінських рішень (управлінський цикл)
- •11.1.2. Класифікація управлінських рішень
- •11.1.3. Вимоги до управлінських рішень
- •2 Див.: Маркс к. Й Знгельс ф. - Соч. - т. 13. - с. 7.
- •11.2. Загальне уявлення про управлінський цикл
- •11.3. Перший етап управлінського циклу: підготовка та прийняття управлінського рішення
- •11.4. Другий етап управлінського циклу: організація виконання (реалізація) управлінського рішення
- •Організаційні засади управління органами внутрішніх справ
- •12.2. Проблеми і перспективи розвитку функціональної структури органів внутрішніх справ України
- •12.3. Методичні засади проектування функціональної структури органу внутрішніх справ
- •12.3.1. Передпроектне обстеження функціональної структури органу внутрішніх справ
- •1. Змістовні функції
- •1.1. Основні функції:
- •2. Ресурсні функції:
- •1.3. Управлінські функції:
- •2. Технологічні функції
- •2.1. Збирання та обробка інформації:
- •2.2. Аналітична робота:
- •2.3. Підготовка й прийняття рішень:
- •12.3.2. Розробка проекту функціональної структури органу внутрішніх справ
- •12.3.3. Впровадження проекту функціональної структури в практичну діяльність органів внутрішніх справ
- •Глава 13. Організаційна структура органів внутрішніх справ
- •Організаційно-штатні апарати в своїй роботі повинні:
- •13.2. Загальна характеристика існуючих типових організаційних структур органів внутрішніх справ України
- •5. Кримінальна міліція:
- •2. Штаб.
- •1. Керівництво:
- •13.3. Деякі проблеми удосконалення організаційної структури та організаційно-штатного забезпечення органів внутрішніх справ
10.4. Ефективність соціального управління
Ефективність соціального управління – це один з основних показників досконалості управління, що визначається за допомогою зіставлення результатів управління і ресурсів, витрачених на його досягнення.
Проблема ефективності соціального управління є дуже важливою і ще в більшій мірі складною. Важливість проблеми, видається, не потребує особливого аргументування. Складність же н полягає в значній різноманітності соціальних систем, що не дозволяє навіть_виробити безспірних універсальних методологічних підходів до її визначення. Написано чимало наукових праць, присвячених загальним методологічним засадам визначення ефективності управління у соціальній сфері, а також щодо визначення ефективності конкретних соціальних систем (у тому числі системи органів внутрішніх справ).
224
Ефективність управління можна оцінити шляхом порівняння одержаного прибутку та витрат на управління. Але така елементарна оцінка не завжди коректна. По-перше, тому, що результат управління не завжди полягає у прибутку. По-друге, приводить до безпосереднього або опосередкованого результату. Останній приховує роль управління у його досягненні. Прибуток часто виступає як опосередкований результат. По-третє, результат управління може бути не тільки економічним, але й соціальним, соціально-економічним, соціально-психологічним. Це, в свою чергу, породжує таку складність, яка полягає у визначенні об’єктивних показників оцінки діяльності соціальної системи, яка не займається матеріальною предметною діяльністю, а також у складності визначення багатьох суспільних явищ та процесів за допомогою їх квантифікації. По-четверте, витрати на управління не завжди можна достатньо суворо виділити. Тому на практиці ефективність управління найчастіше визначається аналітичним або експертним шляхом, зіставленням багатьох елементів, як-то: продуктивність, ступінь досягнення мети, керованість, ритмічність праці, приріст якості, задоволеність працею, економія часу в процесі управління, формування корпоративної культури.
Оскільки розкриття змісту соціального управління, на думку автора, неможливе без хоча 6 самих загальних уявлень про ефективність управління в цій сфері, то спробуємо це зробити за допомогою існуючих підходів.
Про дійсну ефективність соціального управління можна казати у трьох випадках:
коли витрати на управління скоротилися, а показники управління не змінилися або, навіть, поліпшилися;
коли витрати на управління не змінилися, а якість управлінської діяльності стала ліпше;
коли витрати на управління зросли і більшою мірою поліпшились показники якості управління.
Таким чином, вказана методологія дослідження ефективності управління базується на порівнянні ефекту, тобто результату, здобутого у системі, з витратами, пов’язаними з його досягненням. Ефект управління виявляється у тому, що всі елементи соціальної системи (і керованої і управляючої підсистем, і їх складових) приведені в дію і використовуються згідно з їхнім призначенням найбільш раціональним способом, тобто кінець-кінцем це системний ефект, що відображає як якісні та кількісні характеристики кожного елементу системи, так і принципово нову якість, що виникає в результаті системних зв’язків та відносин.
Витрати на соціальне управління складаються із управлінських витрат по всіх рівнях та ланках управління і включають:
заробітну плату працівників управління з нарахуванням на соціальне страхування та експлуатаційні витрати, пов’язані з використанням предметів та засобів управлінської праці (будинки, техніка, засоби зв’язку та ін.) і утримання апарату управління (ви-
225
трати на відрядження, підготовку управлінських кадрів, придбання канцелярського приладдя та оргтехніки і т. п.). Є певні особливості в обчисленні витрат на утримання управлінського апарату залежно від сфери суспільного життя, де він функціонує.
Вимір ефективності управління дозволяє аналізувати і зіставляти різні варіанти систем управління, виявляти резерви їхнього удосконалення, впливати на зацікавленість і підвищувати відповідальність управлінських працівників за результати управлінської діяльності.
У теорії та практиці соціального управління пропонуються і застосовуються різні методи визначення ефективності управління, серед яких можна назвати таких два:
згідно з першим методом ефективність управління вимірюється ефектом, що здобутий в соціальній системі будь-якого рівня. Цей ефект порівнюється з витратами системи управління. В самому загальному вигляді даний підхід може бути виражений за допомогою формули:
Еу = Рк : Ву,
де Еу – ефективність управління; Рк – кінцевий результат (ефект), здобутий соціальною системою в цілому; Ву – витрати на управління;
згідно з другим методом ефективність управління Еу передбачається вимірювати, зіставляючи безпосередні результати діяльності апарату управління Ру із витратами на управління Ву, тобто не за ефектом, здобутим в соціальній системі, а за обсягом і характером Свключаючи якість) дій, що виконуються у процесі управління. Тому саме загальне трактування цього методичного підходу може бути виражене формулою:
Еу = Ру : Ву.
де Ру – ефект управління, виражений параметрами, які оцінюють дії апарату управління.