Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Zolotaryuk_lectures

.pdf
Скачиваний:
9
Добавлен:
19.03.2015
Размер:
955.18 Кб
Скачать

2.4. ОБЕ НЕНА ЗАДАЧА ОЗСIЯННЯ ДЛЯ IВНЯННЯ KДФ

 

31

та елементамиТакимчиом,дискретногоiсну¹вз¹мноспектру-однозначна вiдповiд

iстьзанумерумiжлями a(k)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ˆ

 

 

 

 

 

 

 

данихíÿ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ìî â ïî-

ядку зростання

 

 

 

(ñïàäàííÿ

 

 

 

 

 

 

 

L. Âë ñíi çía÷å

 

 

 

 

,

 

 

,

 

 

 

 

 

(2Власнi2

 

 

 

 

λn

κn

). Сукупнiсть

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

bn

¹рiвнянняданими

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

r(k) κn

 

 

 

 

ðозсiяння..486).510: Залежнiстьункцi¨.КМеволюцiонують. данихв часiрозсiяннязгiдно iз залежнiстювiд часу(див. .iвняння

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

φt + φxxx 3k2φx = 4ik3φ .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(2.117)

 

Континуальнийозглянемовласнуспектрункцiю.

φ(x, t, λ) з наступними асимпториками:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Пiдставивши

 

 

 

 

T (k, t)e

 

 

 

+ o(1) ,

 

 

 

 

 

 

x → −∞

 

 

 

(2.118)

 

 

φ(x, t, λ) =

eikx + R(k, t)eikx + o(1) ,

 

 

x

+

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ikx

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

розклад на

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x +i зiбравши члени з eikx, отриму¹мо:

 

 

 

 

dR(k, t)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

ïî

 

 

 

 

 

 

 

 

= 8ik3R(k, t) = R(k, t) = R(k, 0)e8ik

 

t .

 

 

 

 

(2.119)

 

 

 

 

dt

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x âiä −∞ äî +∞ двiчi по частинам, одержимо

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

+d2φ

 

 

 

+

 

d2φ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

+

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n

 

κ x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

«˛−∞ .

 

(2.115

 

Z−∞ φ dx2 dx =

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

φ dx φ dx

 

 

+ Z−∞

φ

 

dx2 dx ,

 

 

=

 

 

 

 

Залиша¹ться акурàòíî пiдставити межi у вираз для

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

˛

 

 

 

 

 

 

асимптотики для власно¨ ункцi¨. Зокрема це вираз (2.113). Длята

 

 

 

 

 

вартоспiв˛ âикористатиiдношення:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

наступнiцього ˛

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(x, k)

 

x→+[a(k) − ixa(k)]e−ikx + [b(k) + ixb(k)]eikx .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dk

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(x, k)

 

x→−∞→ −ixe−ikx .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dk

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(x, iκn) →

a(

 

)eκn x

+ [b(n) xbn]e−κn x, x

+

,

 

 

 

 

 

φ

 

 

 

 

n

 

 

 

 

 

 

ixeκn x, x → −∞,

 

 

 

 

 

 

 

 

4)

 

 

 

(x, iκn)

b κne−κn x, x

 

+

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ç

(2.113)

 

 

 

dx

 

 

 

κne

 

 

 

 

, x → −ïåðø, ìó

 

доданку

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

íå

 

складно

здогадатися,n ùî

â

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

äëÿ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ó

âèð çi

äëÿ

(x, iκn)/dx нас цiкавитиме на межi +

÷ëåí, ùî поводить себе

 

ê eκnx. Aнаступнамежi

−∞ член, що поводить себе як e−κnx íà

 

ìåæi,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

асимтотика:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

öié

 

 

 

 

вiдс тнiй. Тому нам корисна

 

 

у виразiВикористовуючидля

 

(x, iκn)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

κn x

, що перший та другий доданки

 

 

вищезазначенi ормули отриму¹м

 

 

 

 

 

 

âñi

 

 

dx

x→+

κna (iκn )e

 

 

 

 

, x → +∞.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

дають bnκna(n ) òà −bnκn a(n ), âiäïîвiдно. Звiдси отриму¹мо

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

+

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ОтжЕквiвалентним||φ(x, iκn)||2 ≡ ||φ(n)(x)||2 = Z−∞

φ2(x, iκn)dx = ibna(iκn ).

 

 

 

(2.116)

 

 

 

 

, отжоператорнулi

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

10

a (n ) 6= 0

ïiäõ äîì ¹ nвикористанняпростi. оператора

 

ˆ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

äå ïðè

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

A (2.91) з представлення Лакса,

 

x → ±∞

öåé

 

 

 

 

 

ма¹ вигляд

ˆ

 

 

 

3

/∂x

3

+ 4ik

3.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

A = 4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

32 ОЗДIЛ 2. ОБЕ НЕНА ЗАДАЧА ОЗСIЯННЯ ДЛЯ IВНЯННЯ KO ТЕВЕ А-ДЕ Ф IЗА Т

Пiдставивши асимптотику на x → −∞, oтриму¹мо

dT (k, t)

чиномрiiв янняа-Краскала(2.119)-Мiури)-(2.120). називаються= 0 = a(k,рiвняннямиt) = const . КМ ( арднера(2.120)-

dt

Для дискретного. спектру рiвняння КМ отримуються аналогiчним

 

 

 

 

( óíêöi¨

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a(iκn) = 0, at(iκn) = 0,

 

 

потенцiаломМетою2.4.6 даногоiвнянняпiдроздiлаbåëüó¹n, t) bn(t) = bn(0)e

8κ3 t

.

 

 

 

 

 

 

 

 

встановленняанда-Левiтаназв'язку-nМарченкмiж д нимиарозсiяння та

æíiñòü âiä ÷àñóu(x, t)

задачi на власнiмаютьзчення. Слiд з значити, що зале-

 

 

 

 

 

 

 

спрощеннята)

записiвприсутнянаступнi. алепредставлення:явноувiдповiдних

виразахБазиснiне вказу¹тьсяункцi¨t даних розсiянняметоюЙост u(x, t)

 

 

 

 

 

й гоДомножимопо на e

 

/[2πa(k)] рiвнянняiндексу(2.102) (прив iвнянняхy < x)хнiй(2проiнтегру¹мо.121)-(2. .

ψ(x, ±ik)

=

e±ikx

+ Zx+∞ K(x, y)e±iky dy, K(x, y) = 0, x > y,

1)

Çíàê "φ(x, ±ik)

=

e±ikx + Z−∞ M (x, y)e±iky dy, M (x, y) = 0, x < y. (2.122)

 

 

 

 

 

 

 

x

 

 

 

 

 

+

 

iäïâiä๠iiky

 

2, à çíàê "

 

 

 

 

 

 

"

 

 

дексу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

площинидеякогота контурунемiстить, якийвсерединiзнаходитьсжодних

 

 

Oòpèìà¹ìî:мплекснвздовж¨

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

k

 

 

 

 

 

 

 

 

нулiввер ункцi¨пiвплощинi

a(k).

1

I

φ(x, k)

 

 

1

 

 

 

 

eiky dk =

 

 

a(k)

1

 

 

ik(x+y)

 

 

Беручи

до уваги визначення

+ I R(k)e

 

dk +

 

 

+∞ 1

I eik(xy)dk + Zx

 

K(x, z) I eik(yz)dkdz +

I Zx

R(k)eik(z+y)K(x, z)dzdk .

1

 

+∞

δ- óíêöi¨ Äiðàêà

та ввiвши позначення

одержимо

δ(x) =

1

I eikxdk,

 

 

 

 

F (x) = I R(k)eikxdk,

(2.123)

1

 

 

 

I

a(k)

eiky + δ(x y) + K(x, y) + F (x + y) + Zx

K(x, z)F (z + y)dz = 0.

1

 

φ(x, k)

 

+∞

2.4. ОБЕ НЕНА ЗАДАЧА ОЗСIЯННЯ ДЛЯ IВНЯННЯ KДФ

 

33

Згiдно iз теоре ою Кошi перший оданок у вищенаведеному рiвняннi

 

ðiâíþ¹ íóëþ,

óíêöiÿ ïiä знаком iнтеграла аналiтична на всьî

омплекоскiлькисно¨ площини, оточено¨ контуром

 

. Îñêiëüêè

 

,

тому сегментiМарченк

 

 

y > x

Ëåâiòàíàδ(x -y) = 0. Та:дi отриму¹мо кiнцевий вираз для рiвняння ель анда-

äà¹ìîÂ

îìóKðiâí(x, yííi) + F (óíêöiÿx + y) + Zx+∞ K(x, z)F (z + y)dz = 0 .

(2.124)

óíêöiÿ

 

 

 

 

 

 

 

 

F (x) цiлком визнача¹ться данимми розсiяння,

 

 

 

я вста¹ невiдомоюовитизв'яз.

ìiæ

ядром

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗалишилосK(x, y)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

допомiжнi у кцi¨

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

K

а потенцiалом u. Çãà

 

 

ikx

 

 

 

 

 

 

χ±(x, k), введенi у пiдроздiлi 122).4.4. Згдавши, що

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

îсяпопредставленнямчастинам:

(2.

проiнтегру-

ψ(x,пiдiнтегральнийk) = e χ (x, k)вираз,скористдина¹мраз

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

K(x, y)eik(xy)dy = 1 ik Zx

 

K(x, y)d eik(xy) =

χ(x, k) = 1 + Zx

 

 

 

 

 

 

 

 

+∞

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

+∞

(2 126)

моПроi

 

 

 

 

χ(x, k) = 1 +

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

виплива¹

 

 

ik

 

 

+ O k2

 

=

1 +

 

ik

 

 

+ ik

Zx

Ky (x, y)e

 

 

 

 

 

 

dy.

 

 

отрима¹мо

 

 

K(x, x)

 

 

1

 

 

+∞

 

 

 

 

 

ik(x

 

 

y)

 

 

O k),

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(2 110)

 

 

 

 

 

жнатегрувавшипоказати,ùîïî ÷àñòèíàì пiдiнтегральний вираз в останнiй ормулi,(2.125)

миВажливим2.4iнтегральних.7 3адачаетапомпредставленьОЗурси¹uвстановлен(x, t) = 2 dx K(x, x; t) .

 

 

 

(2 127)

 

 

 

 

 

 

(ik)−1 Rx Ky(x, y)eik xy dy =

Ky(x, x)/k2 + O k−3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

+

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Прирiвнявши в цiй ормулi та у виразi

 

 

.

 

 

 

 

 

 

доданки порядку .

 

Çâiäñè

 

 

наступна ормула.

K(x, x)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

d

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

óíêöiéíÿ Йостаункцiон льного зв'язку мiж ядра.

алом прямо¨ задачi розсiяння

 

 

 

 

 

 

 

 

 

K(x, y) таперетворенняM (x, y) а потенцi-

з . Марченком):

 

 

 

 

 

 

u(x). Введемо оперàòîð

 

(çãiäíî

äðùîiнгеравнянняперетворю¹озглянемоXfз потенцiалом(x) =бiльшрозв'язок(I + Kзагальну.)fвiльного(x) = f (x) + Zx

 

 

 

K(x, y)f (y)dy ,

 

 

 

 

ˆ

 

 

ˆ

 

ˆ

 

 

 

 

 

 

 

+∞

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ситуацiюрiвняння. НехайШредiдаíгераодвауоператорирозв'язок(2цьогоШре.128)-

 

 

 

 

ˆ

 

 

 

d2

 

 

 

 

 

ˆ

 

 

 

 

 

d2

 

 

 

 

 

 

 

i нехай

L1 =

dx2

+ u1(x) ,

L2

=

dx2

+ u2(x) ,

(2.129)

 

 

f1,2(x, k) ¹ вiдповiдними власними ункцiями:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ˆ

 

 

= k

2

f1 ,

ˆ

 

 

= k

2

f2 .

 

 

(2.130)

 

 

 

 

 

 

 

L1f1

 

L2f2

 

 

 

34 ОЗДIЛ 2. ОБЕ НЕНА ЗАДАЧА ОЗСIЯННЯ ДЛЯ IВНЯННЯ KO ТЕВЕ А-ДЕ Ф IЗА Т

Якщо викону¹ться переплiтаюче спiввiдношення

 

 

 

 

 

 

ˆ

 

ˆ

ˆ ˆ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(2.132)

то оператор

 

 

 

L1X = XL2

,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(2.131)

 

 

 

ˆ переводить дин розв'язок рiвнянь (2.129) в другий: ˆ

f1

 

 

X

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Xf =

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ðiâíÿ-

ння. Наслiдкомна переплiтаючîйогоспiввiдношення буде ди еренцiальне

 

 

K(x, y). Встановимо

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

y=x

 

 

Lˆ1Xfˆ (x) = f ′′(x) + dx [K(x, x)f (x)] + f (x)

 

 

∂x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

d

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

∂K(x, y)

 

 

 

 

 

+∞

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2K(x, y)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Zx

f (y)

 

 

 

K(x, y)u1(x) dy + u1(x)f (x) ,

 

 

 

∂x2

 

 

 

 

Xˆ Lˆ2f (x) = f ′′(x) Zx+∞ K(x, y)f ′′(y)dy + u2(x)f (x) +

 

 

 

+ Zx+∞ K(x, y)u2(y)dy =

 

 

 

 

 

 

y=x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

= f ′′(x) + f (x)K(x, x) f (x) ∂K∂y

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(x, y)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

+∞

2K(x, y)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ристовуалисяВ процесi обрахункуспiввiдношеннядруго¨ при iнтегруваннi по

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Zx

f (y)

∂y2

K(x, y)u2

(y) dy + u2(x)f (x) ,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

iншого,

 

 

 

частинам ормули(2вико.133)-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

∂K(x, y)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

якi напряму випливаютьlim Kç(x,локалiзованостiy) = 0 lim

 

 

∂y

 

 

 

= 0 ,

 

 

 

 

 

(2.134)

 

 

 

 

y→+∞

 

 

 

 

 

y→+∞

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

íî¨ ïîõiäíî¨

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

u(x). Враховуючи вираз для пов-

ношеннята вiднiмаючинасту dx K(x, x) =

 

∂x

 

+

 

 

∂y

 

y=x

,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

d

 

∂K(x, y)

 

 

∂K(x, y)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

äíåïíомуз рiвигняньлядi:вiд

 

 

 

 

îтриму¹мо переплiтаюче спiввiд-

 

 

 

 

 

[u1(x) u2(x)]f (x) + 2f (x)

dK(x, x)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Zx

f (y) ∂x2

 

dx

 

 

 

 

 

∂y2 [u1(x) u2(y)] K(x, y)dy = 0 .

 

 

 

+∞

2

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

щинiДля виконання

iâíîñòi необхiдно незалежна рiвнiсть нулю виразiввипадокпло-

 

 

óðñàà(Goursat)

- ранцузькийu(x) = 2 dx K(x, x) .

 

 

 

 

 

 

лянутияння носять

назву задачiтпотенцiаломгóðñèаничних11. Безумоввтратипризагальностi. Oтримамож

 

 

 

(x, y)

 

 

 

 

 

 

x = y

 

 

 

 

 

вираз,дварозгрiв

 

 

 

 

u1(x) ìiæu(x)

 

2(x) 0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

що встановлю¹

çâ'ÿçîê

 

 

 

та.Toядромотриму¹мопредставлення:кiнцевий

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

d

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

11Едуард

 

 

 

 

 

 

 

 

ìàтематик

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(2.135)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.5 Солiтоннi розв'язки рiвняння КдФ.

.5. СОЛIТОННI ОЗВ'ЯЗКИ IВНЯННЯ КДФ.

35

Виведеннямзастосування методуормулиОЗ(2.135). було завершено останнiй етап, необхiдний для

 

Lψ = k2ψ

u(x,0)

s(0):[r(k),κn,|b n|]

ис. 2.3: Загальна схема ОЗ для розв'язання задачi Кошi методом ОЗ

2.5.1 Невiдбиваючiu(x,t) потенцiалиK(x,y), F(x) . Детермiнантнаs(t) : îðìó-

[r(k,t),κn(t),|b n(t)|]

наозглянемо1складовi: ункцiюпонапiвколуF (x) зрадiусу(2.123). Iнтегрування по контуру розiб'¹мо

2

вздовж лiнi¨ вiд

R ;

 

3

 

вздовж розрiзiв,−|Rпаралельних| + iǫ äî |R| +óÿâíié; îñi, âiä

4. Iнтегралиназад;

по замкнутим колам радiусу

0 äî òà

Спрямувавши

 

ρ навколо n.

по великому напiвколуR → ∞пр,ямуватимеǫ 0, ρ æèìî:äî0, держимо що внесок вiд iнтегралу

сують один одного. В резуль атi одер

0, iнтеграли по розрiзам скомпен-

Tyò res

F (x) =

Z−∞

R(k)eikxdk i n=1

R(k)eikx

.

(2.136)

 

1

 

+∞

 

 

 

N res

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

X

 

12Лишок[...] -ункцi¨лишок ункцi¨12.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

f (z) â

iзольовнiй точцi

z0 визнача¹тьсдитьякя

 

 

 

 

 

res

 

 

де контур

 

 

 

 

[f (z0)] =

1

IC f (z)dz,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2πi

 

 

êè.

C ¹ достатьно малим колом навколо z0 i îáõî

проти годинниково¨ стрiл-

36

 

 

 

2. ОБЕ НЕНА ЗАДАЧА ОЗСIЯННЯ ДЛЯ IВНЯННЯ KO ТЕВЕ А-ДЕ Ф IЗА Т

ОЗДIЛозглянемо клас невiдбиваючих потенцiалiв u(x), тобто таких, для яких

R(k) 0. Т дi одержимо

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

N

res

b(k)

 

ikx

 

 

 

N

 

 

 

 

 

 

 

κnx

 

 

 

 

 

 

 

 

bn

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

X

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

X

 

 

 

 

 

 

 

 

 

, βn =

 

 

 

 

 

 

> 0 .

 

 

 

 

 

 

F (x) =

 

рiвняння eËÌ=

 

 

βne

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таким чином,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

набува¹ наступного вигляду:

 

 

 

 

 

(2.137)

 

 

 

 

n=1

 

ia(k)

 

 

 

 

 

 

n=1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ia(iκn)

 

 

 

 

 

 

 

 

He кладноK(x, y) + n=1 e

 

 

βne

 

 

 

X

 

 

 

 

138),

 

 

 

 

 

 

dz = 0 .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

+ Zx

 

 

 

K(x, z)e

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

N

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

X

 

κn y

 

 

 

 

 

 

κnx

 

 

 

 

+∞

 

 

 

 

 

 

 

 

κnz

 

 

 

 

 

 

 

 

(2.138)

 

 

 

 

ïîìiòèòè, ùî ÿäðî

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

íîì:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

K(x, y) розклада¹ться в ряд наступним чи-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

N

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

κ y

 

 

 

 

 

останн¹ рiвняння

Пiдстмаричнiйавившиу цейормi:розкладK(âx,рiвнянняy) = K(2n.(x eотриму¹моn .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n=1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ˆ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

βne−(κn+κm )x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

A(x) K

= b, Amn(x) = δmn +

 

 

 

κn + κm

, m, n = 1, 2, . . . , N,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

T

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(x)

T

,

b

 

=

 

β

 

κ

x

.

озв'язкомK = цьогоK (x),лiнiйного. . . , K (xрiвняння) , b = áóäåb (x), . . . , b

N

 

n

 

en

 

 

 

 

 

{

1

 

 

 

 

 

N

 

 

}

 

 

 

 

 

{

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

}

 

 

 

 

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ˆ(n)

(x)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Kn(x) =

det A

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ˆ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Tyт матриця

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

det A(x)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ˆ(n)

(x)

отриму¹ться пiдстановкою в матрицi

ˆ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

A

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

A(x) вектора

b íà ìiñöi n-oго стовпчика.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

N

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

уваги ˆ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

p(m1,m2,...,mN )

 

Amk ,k

 

 

 

 

 

 

Беручи до

 

det A =

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(1)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

k =1X

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

k=1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

m

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Y

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

,N,k=1,N

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

чника.

 

 

 

 

 

dAmn/dx = βne−(κn+κm )x, розрахову¹мо похiдну визна-

 

 

 

 

 

 

 

N

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

d

det Aˆ

 

 

X

( 1)p(m1,...,mN )

 

 

 

 

 

 

eκm1 x)A

 

 

 

 

 

 

 

 

eκ1x+

 

 

 

 

=

 

(

 

β

 

 

 

 

 

A

 

 

 

 

dx

 

 

 

mk =1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

m1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

m2 ,2

· · ·

mN ,N

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

+Am1,1(βm2 eκm2 x)Am3 ,3 · · ·AmN ,N eκ2x + . . . +

 

N

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ßêùî+A óíêöiÿA

 

 

 

A

 

 

 

 

 

 

 

 

(

 

β

 

 

 

eκmN x)eκN x

 

X

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

m1

,1 m2

,2 · · ·

mN

 

1,N −1

m2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n=1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

f (z) представля¹ться у виглядi частки двох аналiтичних в z0 óíêöié

f (z) = Φ(z)/Ψ(z) i Ψ(z0) 6= 0, òî

res

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Φ(z0)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

[f (z0)] =

 

 

,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ψ(z0)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.5. СОЛIТОННI ОЗВ'ЯЗКИ IВНЯННЯ КДФ.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

37

Таким чином

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

d

 

 

 

 

 

 

ˆ

 

 

 

 

 

 

 

 

êiíöå(2.139)

 

 

 

 

 

 

 

 

детермiнантно¨èй розв'язокормули.

 

e

 

 

=

 

 

 

 

 

 

 

 

K(x, x) = n=1 Kn(x)e

 

 

 

= n=1

 

 

det Aˆ(x)

 

 

 

 

dx ln hdet A(x) .

 

 

 

 

 

N

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

N

 

 

 

 

 

ˆ(n)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

X

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

κn x

 

 

X

det A

 

(x)

 

 

κn x

 

 

d

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

залежнiстьBикориставшиданих ðîåçсiювультàнняти зада÷i óðñè (2.135) òà ïiдставившиˆ ÷àñî

ормулу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

βn(t) = βn(0) exp (8κn3 t), одержимо

 

 

âó

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

d

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Нехай2яка.5.носить2 Односолiтоннназвуu(x, t) = dx K(x, x; t) = 2

 

 

 

 

ln[det A(x)] ,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dx2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

детермiнантну ормулу (2.139), де

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

≡ −κ

2. Застосовуючи

N = 1. Ò äi ìà¹ìî

 

 

дне власне число λ1 = κ1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ïîìiòèòè,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

β1(0) β, oтрима¹мо

 

 

 

(2 34),(2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

d2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

β

 

 

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

u(x, t) = 2

 

 

ln[1 + f ],

 

f =

 

 

 

e−2κx+8κ

t = e−2κx+8κ

t+φ0

 

 

 

dx2

 

 

 

 

df

 

 

=

2κe

2κx+8κ3t+φ0

= äà¹:2κf .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(2.140)

Подальше ñ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dx

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

прощення цього виразу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

u(x, t) = 4κ dx 1 + f = 2

f +21/f

= cosh2[κ(x x0 vt)] ,

 

 

 

 

 

 

d

 

f

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

розглянемоДвогохсолiтоннийрозв'язкувипадокщо .данийрозв'язоквираз спiвпада¹ з ормулами

 

 

.

 

 

 

.141).65

Тепер2дляНе.5складно.солiтоннv3= 4κ

 

x0

= φ0/(2κ) .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

числа

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

N = 2альностi.Вак

 

 

у випадку ма¹мо два власних

λ1,2 = κ12,2. Без втрати заг

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ìожна покласти κ1 > κ2.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 + f1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

β2

 

 

e−(κ1+κ2)x+8κ23t

!

 

 

 

 

 

 

 

det A = det

 

 

β1

 

 

 

 

 

 

 

3

 

 

 

κ1+κ2

=

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

e−(κ1+κ2)x+8κ1t

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 + f2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

κ1+κ2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

= 1 + f1 + f2 + f1f2

 

1κ2

 

 

 

f1f2 = 1 + f1 + f2

+ f1f2e

12 ,

 

 

 

(2.142)

 

1 + κ2)2

 

 

 

1,2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1,2

 

 

 

 

1,2

 

 

 

1,2

 

12

 

 

κ1

+ κ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

β1,2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

κ

2

f = e−2κ1,2x+8κ1,2t+φ1,2 ,

φ

 

=

 

 

 

ln

 

 

 

 

 

 

 

 

,

 

 

= ln

 

κ1 (2.143).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

d2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

(0)

 

 

 

 

 

 

 

2

 

(0)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2κ1(x

 

 

4κ1

 

x1

)

 

 

 

2κ2(x

 

4κ2

 

x2

 

)

 

 

 

 

u(x, t)

 

=

 

 

2 dx2 ln h2

 

 

(0)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

(0)

 

 

 

 

 

 

 

 

+

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 + e

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

+ e

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

+

 

e−2κ1(x

 

 

4κ1

 

 

x1

)

 

 

e−2κ2(x−4κ2x2 )+Δ12

,

 

 

 

 

 

 

 

 

(2.144)

 

 

 

 

 

 

 

 

(0)

 

 

 

 

 

 

 

 

·

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

i

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x1,2

 

= φ1,2/(2κ1,2) .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

38 ÎÇÄIË 2. ÎÁÅ ÍÅНА ЗАДАЧА ОЗСIЯННЯ ДЛЯ IВНЯННЯ KO ТЕВЕ А-ДЕ Ф IЗА Т

 

раниця

 

 

. Ïðè

 

 

 

2

(0) другий

 

а четвертий доданки у

 

 

першийx

2t+x(0)

òðетiй та четвертий додàíêè íàáагато перевищують

 

 

 

 

 

 

→ −∞

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

виразi в квадратнихt

дужкахx 4κâ tðiâí.+ x (2.144) прямують до нуля, тому

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

d2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(0)

 

 

 

 

Ïðè

 

u(x, t) dx2 [1 + f2] = 22 cosh−22(x v2t x2 )] .

 

 

 

 

раниця

 

 

. Ïðè

 

 

 

2

(0)

äðóãèé та четвертий доданки

 

 

 

 

 

òà 1другий1 (якi ¹ порядку

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

O(1)), òîìó

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

d2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

12

 

 

(2.145)

 

 

 

u(x, t)

dx2

[f2 + f1f2e

12 ] = 2

dx

1 + f e

 

 

= 12

(1 + e 12 f1)2

=

 

 

 

= 12 cosh−2

κ1

x v1t x1

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(0)

 

12

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

значно

 

→ ∞

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

перевищуt + ють першийx 4κòàt

òðåòié+ x

(

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

O(1)):

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

d2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

e

12 f2

 

 

 

 

 

 

 

 

u(x, t)

 

[f2 + f1f2e 12 ] = 22 (1 + e 12 f2)2

=

 

 

 

 

 

 

 

dx2

 

 

 

Ïðè

 

 

= 2κ22 cosh−2

κ2

x v2t x2 2

 

(2.146)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(0)

 

12

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x 4κ12t + x1(0)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

d2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(0)

 

 

 

 

 

 

 

u(x, t)

 

[1 + f1] = 12 cosh−21(x v1t x1 )] .

 

 

 

 

 

 

dx2

 

 

t

 

x=4 κ22 t + x 2(0)+ − 12

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

x=4 κ

2 t + x (0)

 

 

 

 

1

1

 

 

 

 

 

x

 

 

x=4 κ 2

t + x (0)

 

 

 

 

2

2

 

 

2

(0)

12

 

 

 

У вищенаведенихx=4 κ t +èñxормулах. +2.4: Двохсолiтонна вза¹модiя

 

 

1

1

κ1

 

 

 

v1,2 = 4κ1,2. На часах t = ±∞ óíêöiÿ u(x, t) вигляда¹ як два солiтони, що знаходяться на безмежнiй вiдстанi.

2.5. СОЛIТОННI ОЗВ'ЯЗКИ IВНЯННЯ КДФ.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

39

При цьому бiльш

 

 

видкий солiòîí ïiñëÿ çiòêнення отриму¹ азовий зсув

вперед, а повiльнiший - назад. Величèíа азового зсуву

 

 

 

 

 

 

(2

 

 

 

 

 

 

δ = 1 ln

 

β (0)

 

 

κ1

κ2

 

 

 

 

2

κ2

κ1

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

пактномуВираз длявиглядi:двохсолiтонного=

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

12

 

1

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

розв'язку можна записати у наступному ком-

çîê äëÿ äNвиразльoëiòîíо¨ормулаiлькостiвiдповiда¹íi

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

u(x, t) =

 

2(κ2

 

 

κ2)

κ1 sinh−21x 13 + δ1] + κ1 sinh−22x 3 + δ2]

Äåòермiнантнà

 

 

1

2

 

κ1

otanh1x

 

 

3 + δ1] + κ2 tanh[κ2x

 

 

3

+ δ2]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Прикладозглянемо. початкову умо у

 

 

 

 

1

 

 

 

 

< κN −1

 

 

2

 

 

.147)

 

 

 

ñîëiòîí,

 

 

κ1 + κ2

 

 

 

 

 

 

κk

κN

< · · · < κk <

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.5.4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

u(x, 0) = 6 cosh−2(x). 13

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

розв'язкиможливiстьсолiтонiв. побудувати явнозсувiвлiтоннийрахунок

 

çâ'ÿ-

èð

 

 

 

 

 

 

 

 

 

якийподроб

 

ць дивзначенню.книжку. Зокрема[1) дляз цi¹¨азî

гомулисуву,моякийжна

 

 

àòèó¹

 

 

 

 

 

 

(ùîäî

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

N

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

· · · κ1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

îãî,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

якi отриму¹ за

 

 

 

 

 

âçà¹-

модi¨.iзВiн склада¹тьс

 

iз суми зсувiв вперед,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

отримавNk солiтонам

, ùî ïîâiëüíiøi çà íü

 

à iç

 

 

 

 

назад, якi вiн

 

 

 

 

 

 

 

 

k 1 швившèми солiтонами:

 

n=1

κk + κn

 

 

#

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

k k

 

k

"n=k+1

 

 

κk + κn

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

+

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

N

 

 

 

 

 

κk

 

 

κn

 

k−1

 

 

κk

 

κn

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

пчника.1325Дляϕ.

 

ϕ

=

 

 

 

 

 

X

 

 

 

 

 

 

 

 

 

X

 

 

 

 

 

 

 

 

 

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ln

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ln

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

УмовоюКвантоваяцьогослiдпроквантовомехзгадатианикпотенцiалурезультати.Hepeçîðîñòi ÿтивистскзадач 5ая(парагратeoря , Л23)

.Д.тЛанда4(пурагратЕ.M25). Ли(2з пiдру.149)шиц,-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

якстомусовнопокладеноруху

задля простотианiчно¨

 

 

 

 

 

 

опису¹ться

рiвнянням

Шредiнгера

 

 

 

 

 

 

 

u(x) = частинки,U0 cosh ùîx, U0 > 0,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

~2/2m = 1)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

¹ наступне спiввiдношення:

 

 

»

 

d2

 

+ u(x)ψ = λψ,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dx2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

óíêöiÿ

. Oòæå,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

скада¹тьсяs > n, aç äâîõF - гiпергеометричнарiвнiвз

 

 

ìà¹ìî s = 2 äëÿ U0 = 6, спектр

Очевидно, що

 

 

 

 

 

 

n = 0, 1,

 

 

= n(n + 1) ,

 

1tanh x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4U0 + 1 = (2n + 1)2 = U0

n = 0, 1, . . . .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Дискретний nспектр= 2 äëÿ U0 = 6.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

λn та власнi ункцi¨ задаються наступними спiввiдношеннями:

 

 

 

λn

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 + 4U0

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

=

4 h−(1 + 2n) +

 

 

 

,

 

n = 0, 1, 2 . . .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(2.148)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

p

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

tanh x

,

 

 

 

1 + 4U

 

 

 

 

1

 

ψäån

=

(1 − tanh2 x)(s−n)/2F »n, 2s n + 1, s n + 1, 1 −

 

2

 

 

s =

 

 

2

 

0

,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

òîäi

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

F

 

n, 5

 

n, 3 n,

 

 

 

 

 

=

8

 

 

 

 

 

1tanh x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

tanh x

«

 

 

<

 

 

 

 

F 0, 5, 3,

 

 

2

 

 

= 1, n = 0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

F

1, 4, 2,

 

2

 

= tanh x, n = 1,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

:

40 ОЗДIЛ 2. ОБЕ НЕНА ЗАДАЧА ОЗСIЯННЯ ДЛЯ IВНЯННЯ KO ТЕВЕ А-ДЕ Ф IЗА Т

Важливим наслiдком цi¹¨ ормули ¹ те, що

 

 

âçà¹ìîäiþòü ëèøå ïî

парно, тобто три- (i бiльше) солiтоннi вза¹модi¨ вiдсутнi.

çñóâ ìiæ

Якщо2сивнiшедвома.5.5 почсолiтонамивза¹модiютьВпливткова умкпропорцiйнийонтинувасолiтониальногоiз ln[1/(κ1 κ2)]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

близькимиспектрусолiтонишвидкостям, . очевO.днокiлькищонайiнтен-

 

ядрозначно складню¹тьснееволюцiяневiдбиваючимвнаслiдпотенцiалонаслiдктогощомнемо,торозв'яжливо-

çàакторизуватиíÿ çàä ÷i Êîøi

u(x, 0)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

нтинутковогоального(д набспектрурозв'язок¹ рiвнянiте,що ЛМ. Основнимпочтк

во¨ умоом призведесутностiд

ä ä

 

 

 

 

K

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

èчнульовогоякцугудинамiкурнiшеплоскихрiвнянняцизначаютõвильможнахивль. Вся.отримаiзакомувла

дкудопомогоюада¹мо,важливимдискретногощоперетворення¹держатиспетру)солiтонiв,лiнiйногоФур'¹:асимптотутворенняякi,хв

 

 

 

 

 

Íàã

 

 

 

 

N

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

стивостейпза

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

äåf (x, t) = Z−∞

g(k)e(k)t+ikxdk ,

g(k) =

Z−∞

f (x, 0)e(k)t+ (2dx,.150)

+∞

 

 

 

 

 

 

 

1

+∞

 

 

ikx

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

поведiнк

 

, ξ2 = x/12t,

 

(2.151)

виведеннямu(x, t) = 2t hϕ(ξ)e− 16ξ tt(ξ)

+ k.c.i

 

ãî ðîçâ'ÿçîêω(k) - законпридисперсi¨. Якщо система диспергуюча (ω′′(k) = 0), òî éî-

 

 

t → ∞ áóäå ìàéæ

 

 

 

 

 

 

 

6

 

x, t â

ϕ(ξ) α(ξ)

 

 

 

 

складнi

 

 

 

 

 

 

 

 

 

àçè äëÿ x = vt

знахоколiдимоx/t = v = O(1). Скориставшись мето

 

 

äå

 

 

 

 

f (x, t)

 

g(k, v e [k(v)xω[k(v)]t],

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

t

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

kÄëÿ(v) -рiвнянняорi ь рiвнянняКдФасимтотичнаkv = ω(k)

 

 

 

 

а зада¹ться ормулою

 

 

1

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2амiльтонова..66.1 , Piвнянняамiльдано¨структурадостатньтоновармулиКдФу . азовомуякструктуравиразигамiльтоновапросторiякiнаведенорiвняннясистемав книзiКдФ[1 разом iз

¹ться дужкою Пуассон :

 

 

 

 

 

 

 

 

M парно¨ розмiрностi N çäà-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

N

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(2.152)

 

 

 

 

 

{f, g} =

X

 

ωij (ξ)

∂f

∂g

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ò ò

 

 

 

 

 

 

 

∂ξi

∂ξj

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

i,j=1

 

 

 

 

 

 

 

 

íêöiÿì

- координати точки в

M

. Дужка Пуассона спiвставля¹ двом

ó 1, ..., ξN )

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Boíàf,антисиметрg : MососиметричнiстьR чнатретiй h : M → R ма¹ наступнi властивостi:

що означа¹ к

 

 

 

 

{f, g}матрицi= −{g, f },

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ω: ωij (ξ) = ωji(ξ);

 

 

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]