Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Zolotaryuk_lectures

.pdf
Скачиваний:
9
Добавлен:
19.03.2015
Размер:
955.18 Кб
Скачать

2.4. ОБЕ НЕНА ЗАДАЧА ОЗСIЯННЯ ДЛЯ IВНЯННЯ KДФ

21

ãëÿíåмо iнтеграл обернення т

u1 6= u2 6= u3 íà(âñтупнiкоренiперетворення:дiйснi). оз-

Т пер розглянемо випадок, коли

 

 

здiйснимо над ним

 

 

dξ =

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

du

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

=

 

 

 

u = u3 t2

 

 

=

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(u

 

u1)(u

u2)(u3

u)

 

 

 

 

du =

2tdt

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

p

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2dt

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

t =

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

u3

 

 

 

 

u2

q

=

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

=

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

−√u3

u1

 

t2

u3

u2

t2

dt = u3

u2dq

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2dq

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

u3

 

 

u2

 

 

Проiнтегрувавши=

 

îñòàííié вираз по

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

,

 

k

 

=

u3

u1

< 1 .

 

 

 

 

 

−√

 

u1

p

 

 

2

q

2

 

1

q

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

u3

1 k

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ξ òà ïî

 

 

 

, одержимо

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

p

 

 

 

 

 

q

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

q

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dq

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

u3

 

 

 

u1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

що, в своюn чергу

ïризводèòü äî

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ξ ) =

0

 

 

 

 

 

1 k2q′2

 

 

1 q′2

 

 

 

 

 

 

r

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Z

 

 

 

p

 

 

 

 

 

p

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

u3 u1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

t2 =

 

 

 

 

 

 

ξ ), k =

1

q2

 

 

= u(ξ) = u

3

 

 

r

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

0

 

!

 

 

p

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

=

(2.66)

(2.67)

(2.68)

 

 

 

 

3

 

3

 

2

 

 

 

 

 

 

2

 

 

3

2

) n2

r

 

 

 

 

 

 

 

 

0

!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

Беручи до= увагиu (uспiввiдношенняu )q = u +dn(u

 

 

u

 

 

 

u3

u1

 

 

 

ξ ), k .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Функцiя11)dn(äèâ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

u

 

 

 

u

 

отрима¹мu

0 ìà¹ìîk

.(2.69)Ò äi

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

"

dn

2(x, k) = k2 n2

(x, k) + 1

k2, отрима¹мо

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

k2

 

 

 

 

 

r

 

2

 

 

 

 

 

0

 

!

 

 

 

 

 

 

#

 

u(ξ = u

 

+

u3 u2

2

 

 

 

u3 u1

ξ ), k + k2

 

 

1 =

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

3

 

 

1

 

 

r

 

2

 

 

 

 

 

0

 

!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

= u

 

+ (u

 

 

u

)dn2

 

 

 

u3 u1

ξ ), k .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ëîþ (7.

 

 

z, k.) Додат¹перiодичноюкА). Призперiодом 2K, äå K визнача¹ться орму

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

2 1

 

 

 

2 1,2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

тисний

розв'язок (2.65), що вiдповiда¹ диничн

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

K(k)

→ ∞

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(z, k = 1) = cosh

 

(z)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

u2

u1

 

 

 

 

 

2

 

 

 

u1 скiнченним, то

 

 

 

 

 

вiдноснограницi розв'язок

u1

 

, але залиш ти

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

зсiюваннярiвняннявiд евiдомо¨полягзадачiа¹

 

 

 

 

 

 

p

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ëî¨

 

 

 

 

 

 

 

[

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

. I нування ст -

u(z) = u1 + u3 cosh

 

 

 

 

(u3 u1)/2(x vt)]

 

v = 2(u1 + u3)

 

 

 

 

 

величинупiдтверджу¹по iнварiантнiсть рiвняння КдФ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

зсуву на сталу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

р еннярозв'яза

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

æ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ðiоздiлiвза¹мнозмiнняння. о¨будеКошi- äФнрозг.задачазначнСутьлядатисяметогодуборотзагрозсiянняобернено¨альнийогопiвiдобрзадачiхiддодля

 

 

 

 

 

диКошiВ2.побудовiданому4амiчно¨дляKдФОберненаu

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

значення. Задача

данихрозгрозсiювалядатисянядляасоцiйовункцiйàно¨з задачi а власнi

 

 

u ä áóäå

 

вониФункцi¨,йсiпохiднi прямують до ну при

C(R) 4 причому

4

ди еренцiйовнi на

|x| → ∞.

R усiма сво¨ми похiдними

22 ÎÇÄIË 2. ÎБЕ НЕНА ЗАДАЧА ОЗСIЯННЯ ДЛЯ IВНЯННЯ KO ТЕВЕ А-ДЕ Ф IЗА Т

Зауваження. Обернена задача розсiяння ¹ нелiнiйним узагаль енням перетво-

рення Фур'¹. Якщо розглянути задачу Кошi для лiнiйного

рiвняння КдФ

 

í¨ ìîæóíакцi¨розв'язатима¹вигляд:заuдопомогоюt + uxxx = 0перетворення, u(x, t = 0)Ôóð'¹= u0(.xНехай) ,

Фур'¹-образ шука-

 

 

 

 

+

iλx

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

вигляд

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Toдi Фур'¹-образи похiднихu¯(λ,маютьt) = Z−∞

e u(x, t dx .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ˆ

 

 

 

ˆ

 

 

,

ˆ

 

 

 

 

 

 

 

F[ux ] = −iλF[u] = −iλu¯

 

F[uxxx] =

−iλ3. В результатi початкове рiвняння набува¹ вигляду

 

 

 

 

 

 

озв'язок цього (вже звичайного t − iλ3u¯ = 0 .

 

рiвняння знайти не складно:

 

 

 

 

ди еренцiального)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

−iλ3t

 

 

 

 

 

+

 

iλx

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

вiдновлю¹ться шукана ункцiя:

 

За допомогоюu¯(λ,оберненогоt) = c(λ)e перетворенняc(λ) =Ôóð'¹u¯(λ, 0) =

Z−∞

e

 

u0

(x)dx .

 

 

 

1

+

−iλ(1+λ2)t

 

1

 

+

−iλ(1+λ2)t

+

 

iλt

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

-

 

чення,. встпоказаное¨ановленнiрухурольлiнiйоберненогопррiвняямогочаспрiдiбноюво¨- нянняперетворенняоберненаеволюцiсхмííя КдФемоютодомзадачаФур'¹опису¹тьсФур'¹Фур'¹-образувстановленнягра¹полягтоберненаспектральнаоберненомуалопотенцiалув прямомузадачапеза

ðå.ретвореннiчад4.них1начиновласнiрозсiянняIнтеграли.протеЯкФур'¹,розв'язаннябудедляì,

 

 

Z−∞ e

 

 

 

 

Z−∞ u0(x)e dx .

 

2iздаTaкимозсiяння,п u(x, t) =

Z−∞ e

 

 

c(λ)dλ =

 

 

 

 

 

 

 

 

äàëi,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

алiзованими,у овамитобто

 

 

 

для рiвняння

КдФ,Обмежимосяякi¹просторовоакимипочатковими-лок

 

 

 

 

 

u(x, t = 0) = u(x)

 

 

рiвняння (2.55) у наступному виглядi:

 

 

 

u(x → ±∞) 0. Перепишемо

 

 

 

 

 

 

 

 

 

T

+

X

= 0 ,

 

 

 

 

0)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

∂t

∂x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

T = u ,

X = 3u

2

+ uxx .

 

рiвняння неперервностi

ВелЗапèсчина(2.70) ма¹ вигляд закону збереження, а саме

 

 

 

(2.71.

 

Z−∞

T ∂t

 

Z−∞

 

∂x

X −∞ − X ∞

 

 

 

 

+∞

 

 

∂I

 

 

+∞

 

 

 

 

 

 

шине залежить(2.55) нa вiд часу. Iнший

 

 

 

 

 

 

 

 

åííя можна отримати, домножив-

I = I[u] =

 

dx =

 

çàêîí= збереж

X dx =

 

( )

(+

) = 0,

 

u:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

u2

 

 

X = 2u

3

+ uuxx

 

ux2

 

 

Ще один закон

збереженT = 2

 

,

 

 

 

 

 

.

 

(2.72)

 

 

 

 

2

 

 

íÿ отримав У¨зем:

 

 

 

 

 

 

u3

 

 

u4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

T =

 

ux2

, X =

 

+ u2uxx 2uux2 2uxuxxx + uxx2

.

(2.73)

3

4

2.4. ОБЕ НЕНА ЗАДАЧА ОЗСIЯННЯ ДЛЯ IВНЯННЯ KДФ

23

До 1966 року було встановлено 9 законiв збереження, а 1966 роцi Мiура

встановив 10-ий, що мiстить 45 доданкiв. Всi з кони збереження

àçèâ òè

стиною,

(Miura)редставляються у виглядi запису (2.70), дe T будемодоведено,

 

ñòåìæíàïî.X4токивно¨1968.и,2-кiльiвiдповiднимзокремаiнтегровностiрiвнянняроцi¹ПеретворенняiстьамiльтоновимиМiураКдФ,тегралiвпотоком(Miura)цьогомають¹лишеруху.Окрiмрiвняння.показав,гамiльтоновуМiуриЗгодомелементомдлятого,рiвняння.щострогоДалiiснуютьякщоi¹рархi¨структурубудеКдФбулоцiлiпок.КдФЦеазано,i¹рархi¨припусктобто,.щощовсiiнтегровниха¹iнтегровнiвищевказанiiснможливió¹ безмеñèòü-

ди iкованому рiвнянню КдФ (МКдФ): w(x, t) задовiльня¹ т. зв. мо-

òî

 

wt 6w2wx + wxxx = 0 ,

 

 

 

 

(2.74)

u(x, t), задане ормулою

 

 

 

 

 

 

 

u(x, t) = w2(x, t) + wx(x, t)

 

 

 

 

 

(2êiëüêiñòüçà.ä55),îюв льня¹жодерпiнтегралiвжу¹мооцедурою,рiвнянню5 вираз:руху,якКдФiпершiдля(2.55)рiвняндекiлька.iвнянняíÿ КдФiнтегралiвМКдФ. Äiéñíî,такомопiдставившижнама¹побудуватинескiнченну(2(2.75).75)зав

 

 

 

 

2

 

 

 

 

.75) ¹ рiвнянням

iêêàòi, i çàìiíîþ

 

 

 

(2.76)

 

 

 

 

iвняння (2ut 6uux + uxxx

= 2w + ∂x

(wt 6w wx + wxxx) .

 

тьс до вигляду:

 

 

 

w = ψxвоно лiнеаризу¹-

Враховуючи алiле¨вську

iнварiантнтiсть рiвняння КдФ, до

 

(2.77)

ψxx + u(x, t)ψ = 0 .

 

 

 

 

 

додати довiльну сталу:

 

 

 

 

 

 

 

u(x, t) можна

Отже,яння КдФiсну¹ асоцiйована

задача на власнi

 

 

(2.78),

äå

ðîçâ'ÿçîê(2âëàð.78)

 

ψxx + u(x, t)ψ значення= λψ .

 

снихимизнатченьu(òx,власнихt) вх дитьункцiйякпотенцiалзадачi.(2Логiчним.78)та встановленнякроком¹вивченнязв'язку мiæ-

 

Äîñëiäèìîu(x, t)властивостi. власних значень

5

λ. Для цього пiдставимо u(x, t)

ut − 6uux + uxxx = 2wwt + wxt − 6[w2 + wx][(w2)x + wxx] + (w2)xxx + wxxxx = = (wt + wxxx)x − 6(wx(w2)x + wxxw2) + 2wwt − 6(w2)xw2 − 6wxwxx + (w2)xxx

24 ОЗДIЛ 2. ОБЕ НЕНА ЗАДАЧА ОЗСIЯННЯ ДЛЯ IВНЯННЯ KO ТЕВЕ А-ДЕ Ф IЗА Т

ç (2.78) â (2.55). Вирахувавши необхiäíi ïîõiäíi:

 

ut

=

 

txx + λtψ)ψ ψtψxx

= λt +

txψ ψtψx)x

,

 

 

79)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ψ2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ψ2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ux

=

 

ψxxxψ ψxψxx

 

=

ψxxx ψx(u λ)

,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(2.80

 

 

 

 

 

 

ψ2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ψ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6uux

=

6

xx + λψ)[ψxxx ψx(u λ)] =

 

6u

xxx ψx(u λ)] ,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ψ2

 

 

ψ

 

uxx

=

 

ψxxxx 2uxψx ψxx(u λ)

,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ψ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ψ(V )

 

(u λ)ψxxx

 

 

3uxψxx

 

 

3uxxψx

 

 

 

 

 

 

 

 

 

.82-

Пiдставляючивiдношення: обрахованi похiднi в рiвняння КдФ, отриму¹мо наступне(2ñïiâ

 

uxxx

=

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ψ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

λtψ2 + (ψtxψ ψtψx)x

 

+

 

 

 

ψ{ψ(V ) 3uxψxx 3uxxψx (u λ)ψxxx

пнимВиразчином:убiля iгурних

дужок

може бути в подальшому спрощений насту(2.83)-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6u[ψxxx ψx

(u

λ)]}

= 0 .

 

 

 

 

 

 

 

 

ψ{· · ·}

=

ψ{ψ(V ) 3uxxψx 6uxψxx + 3uxψxx 3uψxxx + 2uψxxx

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3λψxxx + 4λψxxx 6u[ψxxx ψx(u λ)]} =

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

= ψ[ψ(V ) 3uxxψx 6uxψxx 3(u + λ)ψxxx + 3uxψxx + 2uψxxx +

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

+ 4λψxxx 6uψxxx + 6uψx(u λ)] =

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

= ψ[ψxxx 3(u + λ)ψx]xx + 3uxψψxx 4(u λ)ψψxxx +

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(u

λ)ψ = ψxx

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ψx(u

λ),

 

 

 

 

 

 

 

 

 

+

6uψψx(u

 

 

λ) =

 

 

 

ψux

= ψxxx

 

=

 

 

 

 

 

=

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4ψ ψ

 

 

+

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ψ[ψxxx

 

 

 

 

 

 

)ψ ]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3(u + λ

x xx

 

 

 

xx

xxx

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

+

xxxxx (u λ)ψx

] + 6uψxψxx = ψ[ψxxx 3(u + λ)ψx]xx

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

висновок,

 

 

 

 

λt = 0, îñêiëüêè âåë

÷èíà

 

 

ψxxψxxx + 3(u + λ)ψxψxx

=

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

В результатi отриму¹мо наступне рiвняння:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

= ψ[ψxxx

3(u + λ)ψx]xx

ψxxxxx 3(u + λ)ψx] .

 

 

 

λtψ2 + (Qxψ x)x = 0

 

= ψt + ψxxx x 2λ + ψ .

(2.84)

 

рiвнянняQ(2= ψt + ψxxx

3(u + λ)ψx

Ç

 

 

.84) ìîæ

 

зробити

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ùî

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ψxx

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

R

ψx,dx

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ïî 2 отрима¹мо:скiнченною. Аíàлiзуючи це рiвняння далi, та проiнтегрувавшè éîãî

 

ψQx ψxQ = A(t), = ψ(x, t) = A(t) Za ψ2(x, t) + B(t) .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Q(x, t)

 

 

 

 

 

 

 

x

 

 

 

 

dx

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Це можна переписати у розгорнутому виглядi:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(2.85)

 

ψt + ψxxx 3(u + λ)ψx = B(t)ψ + A(t)ψ Za

 

ψ2(x, t) .

(2.86)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

 

dx

 

 

 

 

 

 

 

 

2.4. ОБЕ НЕНА ЗАДАЧА ОЗСIЯННЯ ДЛЯ IВНЯННЯ KДФ

25

рактеромIснуванняспектруункцiйзадачiA(t) òíàBвласнi(t) пов'язанезначенняз граничними(2.78).

умовамидискретномуаiз ха

ктру,Якщо розглянути влас

óíêöi¨, ùî

iдповiдають

 

 

 

ñïå

 

íà

ψn, то в ни повин

бути локалiзоâаними

просторi, тобто ψn(x)

 

0 ïðè x

 

. Данi власнi

 

 

мають асимптотику ψ

c

 

(t)eκn x

 

 

| | → ∞

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n

 

n

 

 

зводить, äå òîãî, ùî

рi ня.Умованi(2.86)локалiзацi¨необхiдновласно¨покластиункцi¨ при-

 

 

+

κn

= λn

< 0

 

 

 

 

 

 

 

A(t) 0.

 

Функцiю

B(t) ìîæå áóòè âèç

чено з рiвняння

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

пр iнтегрувавшиψψtÿêå+ ψψïîxxx x(2λψ + ψxx) = B(t)ψ2,

 

 

 

 

умовами

актом езалx вiджностi−∞параметризудонорми+вiдскчасуористдерависьжимограничними

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

B(t) = 0.

k2.

 

 

 

частина спåêòðó

 

 

 

¹ться па аметром k, λ =

 

Континуальна

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ψ a(k, t)eikx, x → −∞

 

 

 

 

 

 

O êiëüêè ëiâà

at + 4ik3a = B(t)a +

a

Z0

e2ikx dx

 

 

 

 

 

 

 

 

частина ¹ ункцi¹ю лèøåA(t)

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

t, òî A(t) = 0.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

íà

3

a = B(t)a.

 

 

 

 

 

 

озглянемо асимптотику at + 4ik

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x = +:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

i пiдставимо цей

ψ e

ikx

+ b(k, t)e

ikx

, x +

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

розклад в

iвняння для

 

 

 

 

 

 

 

експонентах, одержу¹мо, зокðåìà

 

 

a(t). Збираючи члени при

тiв часунановок.заналiзу.Спектрспектрурiвянняпочаткво¨КдФумовижебути визначений, тобто цедлясталавсiхвеличимомен-

Âè

 

 

 

 

 

B(t) = 4ik3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Â2.19684.3

 

авлення6 встановив,Лаксащо якщо

 

 

.

 

 

роцiПредст. Лакс

 

 

 

 

u0(x) = u(x, t)

ння КдФ (2.55), то спектр оператора

 

u(x, t) еволюцiону¹ згiдно рiвня-

 

 

 

 

 

 

ˆ

 

 

2

(R)

 

 

 

 

 

 

L(t), ùî äi¹ 7

L

 

 

 

 

ˆ

 

d2

 

 

 

 

залиша¹ться незмiнним

 

àñó

+ u(x, t) ,

 

(2.87)

 

 

 

 

ïðèL(çìiíit) = ÷dx2

 

 

Оператори

 

 

 

t.

 

 

 

 

 

 

ˆоператорˆ

ˆ

 

 

 

 

 

i ну унiтарнийL(t) L(0) = L(t = 0) ¹ унiтарно-еквiвалентними, тобто

 

 

 

 

Uˆ (t) (Uˆ (t)Uˆ (t) = Iˆ), такий що

 

 

 

 

ˆ

ˆ

ˆ ˆ

 

(2.88)

76Ïростiретер Лакс,ункцiйугорський математикL(t)U.(t) = U (t)L(0) .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

f (x), x R, äëÿ ÿêèõ R +f 2(x)dx ¹ скiнченним.

−∞

26 ОЗДIЛ 2. ОБЕ НЕНА ЗАДАЧА ОЗСIЯННЯ ДЛЯ IВНЯННЯ KO ТЕВЕ А-ДЕ Ф IЗА Т

Тнаакимченнямчином, якщо φ(x, 0; λ)

¹ власною ункцi¹ю оператора ˆ

 

 

 

 

 

 

 

L(0) iз власним

ç тимса ж

власнимто

значеннямˆ

. Ди еренцiюва ня (2.88) да¹

.зв. рiвнянняˆ

Ë

λ φ(x, t; λ) = U (t)φ(x, 0; λ)

влас ою ункцi¹ю операторa

L(t

 

 

 

 

 

 

ˆ

 

 

 

 

 

ˆ

 

 

Пара операторiв

∂L(t)

ˆ

 

ˆ

ˆ

 

∂U (t)

Uˆ (t) .

(2.89)

 

 

 

 

 

 

∂t

= [L(t), A] , A(t) =

∂t

 

 

ˆ ˆ

(L, A)

назива¹ться парою Лакса. Oкрiм того,

ставши вираз(2 (2.80):A(t) = 0, пiдставивши в нього λ = u ψxxт викори-

 

∂φ x, t; λ)

 

 

 

ˆ

 

 

 

 

ˆ

 

 

 

 

∂t

 

=

 

∂t

φ(x, 0; λ) =

 

Uˆ −1(t) φ(x, t; λ) =

 

 

 

 

 

 

 

 

∂t

 

 

 

 

 

 

 

 

ˆ

 

ˆрiвнянняеенцiйнихможутьрiвняньбутиˆ

представленiлянувши(2ормi.90)

 

 

 

 

 

∂U (t)

 

Лакса,Яквиявилося,тобтоувиглядiвсi=iíòäевохровäèíiU (t) φ(x, t; λ) =

A φ(x, t; λ) .

 

 

 

 

 

∂t

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ˆ

ˆ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

L(t)φ = λφ ò φt + Aφ =

0. Для рiвняння КдФ вигляд оператора

 

 

 

рiвняння .86) з

 

 

 

 

 

 

 

 

ˆ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

A можна встановити, розг

Не складно помiтити, що

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ψt + ψxxx 3uψx 3λψx = B, 3λψx = 3uψx + 3(ux ψxxx).

 

 

 

 

 

ˆ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

A ма¹ наступний вигляд:

 

 

 

 

 

 

ˆ

 

3

 

 

 

Оператор

 

 

 

A = 4

 

 

6u

 

3ux

,

(2.91)

 

 

 

 

∂x3

∂x

 

ˆ

 

 

 

розсiяннядля тюрiвняннядостало¨Шредiнгера:.

2озглянемо.4.4 ПрямаA задачувизнача¹тьсязадачарозсiяннязточнi

àäà¹ìî,

 

 

скiнченну. Oкрiм кiлькiсть

 

 

 

 

 

 

 

 

u(x) =

Дiйсний по енцiал

 

ψxx + u(x)ψ = k2φ λ = k2.

(2.92)

 

 

 

u(x) ¹ глядкою ункцi¹юкiлькiстьпряму¹ до нуля при |x| →

 

того, вимагвласнихатимемо,зченьщоб(дискретнийагщо,спектрвласнихприкладдано¨ задачiдля мав

додатковоα/x дискретнийвимагатимемоспектр ма¹ íåñêií÷å íó

 

 

значень). Тому

 

ному спектру

Z−∞ |u(x)|(1 + |x|)dx < .

 

 

 

 

 

 

+∞

 

 

 

 

 

 

 

 

Неперер

 

 

 

вiдповiдатимуть дiйснi

 

 

 

íî¨ îñi

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

k, a дискретному - точки уяв-

ëiíiéíèéДВ яастивостiжного д,континуальногойсного , спектру. .

 

 

 

птотикk = iκn n = 1, 2, . . . , N

 

κn > 0

 

 

 

 

 

 

 

ç

 

 

 

 

 

 

дятьннясебе(2.92)наступнимутворюютьчиномдвовимiрнийнаасим-

ах:простið

 

базисамиk розв'язкищоповорiвн

 

 

 

 

 

2.4. ОБЕ НЕНА ЗАДАЧА ОЗСIЯННЯ ДЛЯ IВНЯННЯ KДФ

27

 

ψ1(x, k)

=

eikx + o(1) ,

3)

òa

ψ2(x, k)

=

eikx + o(1) , x +,

(2.94

 

φ1(x, k)

=

eikx + o(1) ,

5)

 

φ2(x, k)

=

e

ikx

+ o(1) , x → −∞ .

(2.96

Ма¹мо наступнi властивостi базисiв:

det T (k = 1. Це можна встановити, розрахувавши наступнi Врoнскiани8:

 

 

 

 

 

φ1(x, k) = φ2(x, k) ψ1(x, k) = ψ2 (x, k) , Imk = 0,

7)

векториiвнiсть одного(2.97) мбазису¹ мiсцечерезвнаслiдоквекторидiйснiншîго:стi потенцiалу. Можна

(2.98

 

 

 

φ1

(x, k) = φ2(x, k) ,

ψ1(x, k) = ψ2(x,

k) ,

k = 0.

виразити

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

X

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

дe мaтриця

 

φi(x, k) =

Tij (k)ψj (x, k) , j = 1, 2 ,

 

 

(2.99)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

j=1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

97)

 

T назива¹ться мaтр цею переходу (монодромi¨), oкрiм тoгo

 

 

1

 

2

 

 

x→+∞

 

 

 

 

, ψ1 ) = 2ik.

 

 

 

íå(2çàëå.101)

житьТ кимвiдчином, оск лькиW (φ1, φ1 ) = W (ψ1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вронскiанахуватидво розв'язкiв нашо¨ задачi

 

ìà â

 

x то його можна роз

 

 

 

 

áóäü-ÿêié òî÷öi x R, çîêð

 

ðiâíiñòü

 

(2.101),помiтити,держимоφ(x, k = a(k)ψ(x, k) + b(k)ψ (x, k)

 

 

 

(2.102)

 

 

 

 

 

 

 

дii,можнаpoзрахувавшиикористВронскiанисправедливiстьточнiченвипливатимутьябазисiвасимпто

тикахx(2=.93)±∞-(2. .Ò95),

 

 

 

 

 

 

 

 

 

W [φ1(x, k), φ2 (x, k ]x→−∞,

W [ψ (x, k), ψ (x, k) ]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

нурiвностейлю,отже(2рицi.98)лiнiйнурiвно. На-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

всткцiйдовестиановити.Зне¨зв'язок¨хнюавтомiжрiвнiстьат чноелементами

 

 

лiдктi (2ом. цих.Аналогiчновiдпрiвностейвiднихмо¹наступнийжнау,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

залежнiсть

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(Âðoíñêiàí)

 

 

 

 

 

f1, f2 рiвняння (3.20)

T (k

T

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

iíäåê

 

 

 

 

 

 

:

11

Пiдставившиa(k) = T ,розкладT b(k) =подальшомуT .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

22

12

 

 

21

 

 

 

 

 

1 будемо опускати):

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

изначникНе

 

 

 

 

 

 

|a(k)|

2

 

 

 

2

= 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

− |b(k)|

, тобто рiвнiсть одиницi

 

 

 

складно.

 

 

що величини

 

 

 

 

 

 

 

 

U (x, λ) = 0 çãiäío (3.21), òo i W (x) íe çaëeæèòü âiä x.

 

 

âiдповiдно8ВизначникоеВрoнськогоiцi¹нти проходженнядвoxтаa

1

(k) b(k)a

1

(k)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

рoзв'язкiввiдбиваннят

для хвилi,являютьщопада¹собоюна

 

 

 

 

 

 

твeрдитьWùo(f1,Âðoíñêiàíf2 = det ˛

 

df1/dx

df2/dx

 

˛ .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

˛

 

f1

 

 

 

f2

 

˛

 

 

 

 

Iñíó¹ òeoðeìa ùo

 

 

 

 

 

˛

системи

òî÷öi

 

˛

 

 

 

(2.100)

òî÷öi

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

 

 

iç Âðoíñêiàíîì â

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

˛

 

 

 

 

 

 

 

˛

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

пов'язяний

 

 

 

 

x0 виразом

 

 

 

 

 

 

 

R x TrU (x) dx

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

.

 

 

 

 

 

Oñêiëüêè Tr

 

 

 

 

W (x) = W (x0)e x0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

28 ОЗДIЛ 2. ОБЕ НЕНА ЗАДАЧА ОЗСIЯННЯ ДЛЯ IВНЯННЯ KO ТЕВЕ А-ДЕ Ф IЗА Т

потен iал справа. Дiйсно, з (2.102) îтиму¹мо вирази для асимптотиками

óíêöi¨ φ(x, k)a(k)−1:

 

 

φ(x, k)

 

b(k)

 

 

 

 

= eikx

+ a(k) eikx + o(1) , x +,

(2.103)

 

 

a(k)

ùî

 

φ(x, k)

eikx

+ o(1) , x → −∞ ,

 

 

a(k)

ùî=ïð a(k)

 

 

описують õâèëi

îéøëа та що вiдбилася.

 

u(x)

 

 

 

x

 

Переписуючиис. 2.2: Сxeмaтичне зoбрaженняφ

ψ

ðîçñiÿííÿ.

прямо¨ задачi2

2

 

 

φ1

ψ1

 

Функцiя

 

 

 

 

 

 

 

r(k) = r

(k).

 

 

 

 

 

 

 

цi¹тнiв проходженняdet T =

|

(k)|2 − |b(k)|2

= 1, отрима¹мо вирази для кое i-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

t(k) та вiдбивання r(k):

 

 

 

 

 

 

 

t(k)

 

2

+ r(k)

2

= 1елементом, t(k) = a

1

(k) ,

r(k) = b(k)a

1

(k) ,

 

 

|

 

|

 

|

 

 

 

|

 

 

 

 

 

 

групи

 

 

 

 

 

 

 

 

(2.104)

a матриця переходу ¹

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ä îìi¨)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

SU (1, 1). Матриця переходу ( о

 

 

 

Шредiнгерам стить.всюT необхiднуж iн ормацiю про неперервн

й спектр

опе атораT (k)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ново¨ поверхнi

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2) ¹ аналiтичною

а iзичному листi рiма-

 

 

 

 

t(λ) = 1/a(λ) (λ = k

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

за виключенням точок дискретного спектру

 

2

 

 

 

 

 

 

 

Введем наступнiλ

допомiжнi ункцi¨:

 

 

 

 

 

 

 

 

λ = κn.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

k

 

 

,

 

x > x,

 

 

 

 

 

 

(2.108

χ

 

 

(x, k) = φ(x, k)eikx = 1 + O(k−1),

k

 

,

Imk > 0,

 

5)

 

+

 

 

 

 

 

 

 

 

ikx

= 1 + O(k

1

),

| | → ∞

 

k < 0 . ðiíà:

χ(x, k) = ψ(x, k)e

 

 

 

|k| → ∞,

Перепишемо розв'язок рiвняння Шредiнгера через ункцiю

 

(2.106

 

 

 

 

φ(x, k)

=

 

eikx Z−∞

G(x, x, k)u(x)φ(x, k)dx,

7)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

+∞

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

G(x, x, k) =

 

 

0,

 

 

 

 

x < x.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

sin [k(xx )]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.4. ОБЕ НЕНА ЗАДАЧА ОЗСIЯННЯ ДЛЯ IВНЯННЯ KДФ

29

Звiдси, пiдставляючи вираз для G(x, x, k) у вираз для φ(x, k), одержу¹мо

 

χ+(x, k) = 1 + Z−∞ e2ik(x2ik

 

 

1 u(x+(x, k)dx

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

 

 

 

 

 

x)

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 +

 

 

 

Z−∞

e2i(k +ik )|xx | 1 u(x)dx+ O(1/k2)

 

 

 

 

 

 

2ik

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

x

 

h

 

 

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

i

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

105)

 

 

106)

 

 

 

 

 

 

 

 

′′

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Z−∞

 

u(x)dx+ O(1/k2) ,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

k→∞ 1

 

 

 

 

 

(2.109)

 

 

 

 

 

2ik

 

 

0

 

χ+

 

Imk < 0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(äëÿ χ

 

 

 

 

1 u(x(x, k)dx

 

 

 

 

 

 

 

χ(x, k) = 1

Zx e2ik x2ik

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

+

Zx

 

 

 

 

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

виразiв 1 + 2ik

 

 

u(x)dx

+ O(1/k

 

).

 

 

 

 

 

 

Ç öèõ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

+∞

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

(2.110)

 

 

виплива¹ асимптотична поведiнкавленнях

 

 

енаЕкспоненурiвностяхцих(2. iнтегральних-(2. .

 

предст

 

 

 

 

 

¹ затухаючпри

ìè ïðè, íàâå

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

χ±(x, k)

k → ∞

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Imk >

äè(для аналiтичностi)при

цих ункцiй ),- необмежщоознача¹гоусуненнязростання¹дèприо¨ перешко-

Таким чином ункцi¨

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

|k| → ∞.

(нижню)Функцiяпiвплощи

 

. χ± допускають аналiтичне продовжен я у верхню

 

×

a(k)

dx

 

+ b(k)

 

 

 

dx

 

 

 

 

 

= |x +∞| = 2ika(k).

 

 

(2.111)

 

 

 

 

 

Вронскiан¹ аналiтичною

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

розрахувавшиa(k)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

y верхнiй пiвплощинi. Це можíа побачити,

 

W [φ(x, k), ψ (x, k )] = φ(x, k)

dψ (x, k )

ψ (x, k )eikxeikx

dφ(x, k

 

=

 

 

 

 

 

 

 

dx

 

 

 

dx

 

 

= [a(k)ψ(x, k) + b(k)ψ (x, k )]

 

dψ (x, k )

 

ψ (x, k ) ×

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dx

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dψ(x, k)

 

 

 

 

 

 

(x, k )

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Використовуючи визначення Вронскiана та наступнi вирази

 

 

 

 

 

 

 

 

викорdx χ±(x, k) = e

 

 

 

dx φ(ψ)(x, k) + ikφ(ψ)(x, k) ,

 

 

 

 

 

 

a також

 

 

d

 

 

 

 

 

 

 

 

ikx

 

d

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

èñтовуючи спiввiдíîшення

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2ik φ(x, k)eikx ekx

 

 

 

dx

 

 

 

(eikx) = eik x можна записати

a(k)

=

 

 

 

)

ψ (x, k )eikxeikx dx

 

=

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(x, k

 

 

 

 

 

 

 

(x, k)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

пiвплощинi)

 

 

 

 

 

 

 

 

=

 

(òåæ

 

 

 

 

 

dx

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2ik χ+ x, k)

 

 

 

 

 

 

 

ik χ(x, k )

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(x, k

 

)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

O êiëüêèχ

(x, k )

 

 

dx

 

 

 

 

ikχ+(x, k) .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

óíêöiÿ

 

+(x, k)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

χ аналiтичних(x, k) алiтична у нижнiй пiвплощинi, то ункцiя

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

χ(x, k ) aн лiтична у верхнiй. Taким чином, a(k

 

 

χ

(x, k )

 

¨хнiхдобутки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

χ+(x, k)

òà

 

аналiтичноюпохiднихналiтичних у верпiвплощинiiй пiвплощинiуверхнiй ункцiйвиража¹ться. Такимчерез,чиномсу и

a(k) ¹

 

 

 

 

 

у верхнiй

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

30 ОЗДIЛ 2. ОБЕ НЕНА ЗАДАЧА ОЗСIЯННЯ ДЛЯ IВНЯННЯ KO ТЕВЕ А-ДЕ Ф IЗА Т

нижче)

згущення,

 

встановитиВикориставшинаступнуoстàннiйсимптотичнувираздляповедiнкуa(k) та ормулицi¹¨ункцi¨(2.105)-(2.106) можна

Важливим наслiдкомa(k = 1аналiтичностi+ O(1/k) |k| →íêöi¨, Im k 0.

(2.112)

¹самоспрскiнченнаяженостiкiлькiстьоператоранулiв цi¹¨ ункцi¨ íóверхнiйa(k)пiвплощинiуверхнiй.пiвплощинiВнаслiдок

ˆ

ñòi(2áöåç.112))áiгалисудепокaбоабодозанодеяко¨донескiнченноточки.ЯкбиL нувiддалено¨кiлькiстьa(k) цележатьточкипротирiчитьлiвбула(анацеуявнiйнескiнченною,протирiчитьактуосi (детальнiшеаналiтичнотормувони-

Зв'язанiВластивосa(k). аниi дискретногоiсную ь при спектру.

ункцi¨ мають асимптотику λn = κ2n, kn = iκn. На безмежностi власнi

Точки верхньо¨ пiвплощини, в яких

 

 

 

 

 

ψ(x, k) c± exp κn x

поненцiйно,

 

φ(x, k0 )

 

|x| → ∞

 

спектру операто а

a(k) = 0 вiдповiдають д скретному

 

ˆ Доведемо спочатку що якщо

, òî

k0 = k0+ik0′′

вiдповiда¹ дискретномуL.

спектру. Згiдно з (2.111)a(k0) = 0

 

 

 

 

W [φ(x, k0), ψ (x, k0 )] =

2ik0a(k0) = 0. Toìó óíêöi¨ φ(x, k0) ψ (x, k0 ) ¹ лiнiйно залежними: φ(x, k0) =

cψ (x, k0 ). З iншого боку

 

 

 

 

 

φ(x, k0 ) x→−∞ eik0 x = eik0x+k0′′x 0

 

 

Отжвласне

ψ (x, k0 ) x→+∞ eik0x = eik0xk0′′x 0.

 

 

сною ункцi¹юпряму¹дискретногодоуляспектрупри. Bнаслiдокекñíóамоспряженостiаотжопåратора¹вла

ˆ

2

 

 

 

 

 

L

Нехайзначення k0 äiéñíå.

 

 

 

 

тикою на κn2 - власне значення. Фiксу¹мо вл

óíêöiþ φ(n) ¨¨ асимпто-

о римуди еренцiю¹мовираздля нормиa(k) ¹ простими9 Додатково з рiвняння (2.116)

 

−∞. Т дi ¨¨ асимптотична поведiнк

òàê

 

 

bne

 

+ o(e

 

) , x +bn = b(iκn),

 

φ(n)(x) = φ(x, iκn) =

 

 

eκnx + o(eκnx) , x → −∞ ,

 

ма¹ той самийbn

 

κn x

âëàñíà óíêöiÿ äiéñíà), òî é ia(iκn)

 

 

 

 

κn x

(2.113)

При цьому використовувалося те, що

 

äåφ(x, k = iκn) = a(iκn)ψ(x, iκn)+b(iκn)ψ (x, iκn) x→+∞ a(iκn)eκn x+b κn eκnx,

стати на безмежностi. Отриму¹мо.Нулi

 

 

 

 

 

 

îñêiëüêè

власна

óíêöiÿ íà

ìîæå çðî-

bn

= b(iκn)

 

a(iκn) = 0,

 

 

 

 

 

дiйснадодатня. Оскiльки

 

φ(x, iκn)

те, що величина ibna(iκn) äiéñíà

 

 

 

знак,дiйснащо i(бо

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

9Ïðî

 

рiвняння

 

 

bn.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ˆ

2

φ

,

ˆ

2

 

2

+ u(x) ïî k ïðè k = iκn:

L dk

 

 

 

= k

 

 

L ≡ −d /dx

 

= 2+ k

dk

праву(L + κn)φ

(x, iκn) = 2nφ(x, iκn), φ

(x, iκn) ≡

dk

 

 

˛k=n .

 

2

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(x, k)

 

Äîˆìíоживши лiву та

ˆ сторони останнього рiвняння на

 

 

 

 

 

 

 

˛

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

φ(x, iκn)

òà

 

 

 

˛

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

˛

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

проiнтегрувавши

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]