- •1. Політична журналістика як професійна діяльність. Ресурс політичного репортера. Споживач політичної інформації.
- •2. Чинники,які обумовили популяризацію політичної проблематики в сучасних змі.
- •3. Дати визначення наступним поняттям "політика", "політична журналістика", "політична проблематика".
- •4. Суб єкти політичної журналістики.
- •5. Чинники, які визначають маніпулятивний характер політичної жуналістики.
- •6.Три періоди становлення сучасної української преси. Дати коротку характеристику кожному з періодів.
- •7. Функції змі в політично-інформаційному процесі. На прикладі якісної преси.
- •8. Законодавча база політичного журналіста : права й обов язки.
- •9. Поняття "демократія" і принцип демократизму в сучасному інформаційному дискурсі.
- •10. Поняття "влада".Легітимне джерело демократичної влади. Легітимне джерело авторитарної влади.
- •11. Джерела влади за м. Фуко й н. Макіавеллі.
- •12. Сутність і проблеми демократії за м. Бердяєвим.
- •13. Сутність і проблеми демократії за є. Смотрицьким.
- •14. Поняття "капіталізм" і "комунізм": від першоджерела (марксистська доктрина) до сучасних журналістських інтерпретацій.
- •15. Найбільш значущі політичні події останнього десятиліття. Коротка характеристика.
- •16. Політико-інформаційна роль т.Зв. "справи г.Гонгадзе".
- •17. Поняття "революція", "соціальна революція", "демократична революція". Концепція "помаранчевої революції": передумови, перебіг, наслідки.
- •18. Іспанська революція й громадянська війна у дзеркалі репортерської діяльності е. Хемінгуея.
- •19. Історичні передумови соціальної революції за к. Марксом і ф. Енгельсом.
- •20. Форми політичної журналістики. Загальна характеристика.
- •21. Короткі жанри політичної проблематики. Характеристика і призначення кожного
- •22. Політичний газетний вірш д. Бикова : засади жанру.
- •23. Роль політичного репортажу в політичній журналістиці. На прикладі діяльності сучасних репортерів.
- •24. Класичний політичний репортаж на прикладі творчого спадку д. Ріда та ю. Фучика.
- •25. Професійна діяльність політичного репортера за концепцією е. Е. Кіша. (Егон Ервін Кіш)
- •26. Політично-соціальний репортаж Герхарда Кромшредера: теми, проблеми, експерименти.
- •27. Репортерська діяльність Хантера Томпсона як стиль життя. Поняття "гонзо" в журналістиці.
- •28. Визначення поняття "влади". Концепція влади за н. Макіавеллі.
- •29. Риси ідеального правителя за н. Макіавеллі.
- •30.Концепція політичного лідерства за н. Макіавеллі.
- •31. "Політичний лідер" як поняття. Концепція політичного лідерства за Максом Вебером ( за книгою "Політика як покликання і професія").
- •32. Концепція влади й політичного лідерства за ф.Ніцше (за книгою "Так говорил Заратустра").
- •33. Сучасні українські політичні лідери. Коротка характеристика персоналій і політичних доктрин.
- •34.Універсальне визначення жанру "політичний портрет".
- •35.Дати загальну класифікацію політичних портретів.
- •36. Політичний портрет і портрет політика : спільне і відмінне.
- •37. Біографічний метод у портреті політика : вибір фактів та інформаційних джерел.
- •38. Композиційно-змістові елементи портрета політика.
- •39. Обов язкові елементи політичного портрета.
- •40. Структура політичного портрета у тижневиках "Фокус", "Кореспондент".
- •41. Політико-психологічний аналіз у політичному портреті.
- •42.Способи розкриття характеру в портреті політика.
- •43. Політичні портрети-книги д. Чобіта, ю. Рогози. Дати характеристику методів творення політичних образів.
- •44. Типи композицій, властиві політичним портретам.
- •45. Політичний портрет-інтерв ю: загальна характеристика жанру.
- •46. Історико-політичний портрет у сучасних змі : автори й персонажі. Загальна характеристика жанру.
- •47. Історико-політичний портрет: принцип актуалізації, персоніфікації.
- •48. Історичні портрети в. Ключевського : характери на історико-політичному тлі.
- •49. Історичні портрети с. Бестужевої-Лади : загальна характеристика.
- •51. Дж. Оруелла : критика тоталітаризму.
- •52. Політика й література. Дати аналіз публіцистичної роботи Дж. Оруелла "Письменники й Левіафан".
34.Універсальне визначення жанру "політичний портрет".
Політичний портрет – це публіцистичний жанр, у якому створюється образ політичного діяча партії або руху на тлі гострої політичної ситуації.
Власне політичний портрет – це аналітико-публіцистичний жанр, в якому твориться образ сучасного політичного діяча на тлі сучасної політичної ситуації шляхом загального аналізу політичної кар’єри, оточення, політичних ресурсів, поглядів. В основі лежить аналітичних метод.
Формати ПП: 1. Телевізійні (розгорнуті нариси, ай-сі-тв, 1+1)
2. Книга, книжні (пр.. – Ю. Луканов: «Третій президент» «\про Кучму, «Ющенко- фінансист і політик», «Прикоснись к судьбе» про Януковича, збірки «Они говорять»)
3. газетно-журнальні (статті, замовні і незалежні)
Функції:
- інформування
- рекламування (основна в певній мірі). Правило рекламіста – першому інтерпретувати дискредитуючий факт з минулого політика.
- політ. аналізу (як правило, супров. інтерв’ю з персонажем)
- психологічного аналізу – відтворення психології характеру.
Посідає особливе місце у сучасній портретистиці. Є і формою аналізу політичної ситуації, і формою творення політичного образу-іміджу. Політичний портрет активно послуговується іншими жанрами: долучає розслідування, репортаж, інтерв'ю. Найчастіше політичний портрет твориться у формі статті - глобальний аналіз на основі значної сукупності фактів. Розрізняються політичний портрет і портрет політика. Читаємо у книзі "Політика, преса, влада": "Створюючи політичний портрет, автор зосереджує увагу на політичній характеристиці особистості. Портрет політика - це не обов'язково виклад його політичних поглядів і дій в динаміці. Домінанта духовного світу (внутрішній портрет) політика - його політичний світогляд, концептуальні підходи до проблеми влади, суспільства, особистості, участь у справах держави, визначення форм, завдань, змісту державної діяльності. В політичному портреті людська індивідуальність поступається місцем політичному єству особистості, тобто домінуючий бік твору - політика як основна, професійна форма діяльності..." [3]. Тут, до речі, слід сказати, що якщо портрет політика може бути написаний і у формі нарису (есе чи зарисовки), і у формі статті, і у формі інтерв'ю, то політичний портрет у жодному разі не послуговується художньо-публіцистичними жанрами (хоч і не відмовляється від стилістичних прийомів, образності, тобто елементів художності, без яких тканина твору - мова є блідою і непринадною).
35.Дати загальну класифікацію політичних портретів.
За форматом:
Телевізійний портрет політика
Політ. портрет-книга (Ю. Лузанов «Третій президент» про Кучму, В. Николаева «Прикоснись к судьбе» про Януковича і «Жизнь под знаком факториала»
Збірка політ. портретів («О них говорят» - про закордонних політ. лідерів)
Газетно-журнальні матеріали
За об’єктом зображення:
Власне політ. портрет, персонажем якого є вітчизняний політик («Дзеркало тижня», «Фокус», «Кореспондент», «Главред», «Обозреватель»)
Міжнародний політичний портрет – міжнар. політ. діяч-сучасник
Історико-політ. портрет – вітчизняні та зарубіжні політики в історії політики
-анкета (+справка для заруб.)
-коротка монографія
-прогноз
-цитата для самох-ки
За способом відображення особистості:
Власне політ. портрет, в якому аналізується власне політ. фігура
Портрет політика (відтворюється особистість)
Політ. портрет-інтервю (відтворення персони шляхом діалогу)
Колективний політ. портрет (політик відтвор. у певному політ. ряді)
За критерієм об’єктивності:
1) замовні політичні портрети, що виступають як відкрита чи прихована політична реклама;
2) незамовні політичні портрети, що виступають у якості авторського незалежного дослідження політичної постаті на тлі політичної ситуації. (А.Акара)
На підставі емпіричного матеріалу і типології В. Шкляра за способом відображення особистості виокремлено: політичний портрет (в ньому політик розглядається як представник політичної сили, ідеології, зі своїм бізнес-ресурсом, бізнес-інтересом) та портрет політика (політик зображується як особистість у контексті загальнолюдських цінностей, поглядів, особистого життя, уподобань).