7. Граматичні норми

4.Культура мови і культура мовлення. Комунікативні ознаки культури мовлення.

культура (від лат. cultura – догляд, освіта, розвиток) означає сукупність матеріальних і духовних цінностей, які створило людство протягом усієї історії. Мова – це вияв культури. Сьогодні культура і мова виявилися об’єднаними в царині духовних вартостей кожної людини й усього суспільства.

Культура мови – наука, що вивчає функціонування мови в суспільстві з погляду нормативності її та передбачає правила користування літературною мовою: правила вимови, наголошення, слововживання, формотворення, побудови словосполучень і речень.

Культура мови має регулювальну функцію, адже пропагує нормативність, забезпечує стабільність, рівновагу мови.

Культура мовлення – це держання літературних норм вимови, наголошення, слововживання; побудови словосполучень, речень, текстів; нормативність усної й писемної мови, що виражається в правильності, точності, ясності, чистоті, логічності, доречності, виразності, а також у різноманітності граматичних конструкцій, багатстві словника, дотриманні в писемному мовленні орфографічних і пунктуаційних норм.

Виділяють такі основні аспекти вияву культури мовлення:

нормативність (додержання всіх правил усного та писемного мовлення);

адекватність (точність висловлювань, ясність і зрозумілість мовлення);

естетичність (використання експресивно-стилістичних засобів мови, які роблять мовлення багатим і виразним);

поліфункціональність (забезпечення застосування мови у різних сферах життєдіяльності).

Комунікативна професіограма фахівця

Важливим складником діяльності будь-якого фахівця є комунікативна компетенція, яка належить до ключових професійних характеристик.

З огляду на це, можна виокремити низку характеристик, які репрезентують професійний портрет фахівця:

- уміння формувати мету і завдання професійного спілкування;

- аналізувати предмет спілкування

- уміти користуватися різними тактиками для реалізації вибраної стратегії;

- уміти доводити, обґрунтовувати, вмотивовувати, аргументувати,

- володіти основними жанрами ділового спілкування

Основними комунікативними ознаками культури мовлення є

1. Правильність, тобто додержання літературних норм, що діють у мовній системі

2. Точність великою мірою залежить від глибини знань та ерудиції особистості, а також від активного словникового запасу.

3. Логічність. Дотримання цієї ознаки культури мовлення означає логічно правильне мовлення, зрозуміле, послідовне, у якому є внутрішня закономірність, яке відповідає законам логіки

4. Змістовність мовлення передбачає глибоке осмислення теми і головної думки висловлювання, докладне ознайомлення з наявною інформацією з цієї теми, вміння добирати потрібний матеріал та підпорядковувати його вибраній темі

5. Доречність насамперед залежить від того, наскільки повно й глибоко людина оцінює ситуацію спілкування, склад слухачів, інтереси, стан, настрій, зацікавленість.

6. Багатство, яке передбачає використання різноманітних засобів вираження думок у межах відповідного стилю.

7. Чистота. Мова тоді буде чистою, коли буде правильно звучати, коли використовують тільки літературно-нормативні слова і словосполучення, будуть правильні граматичні форми.