- •Питання до екзамену з дисципліни
- •Теоретичні питання
- •Практичні завдання (у тестовій формі)
- •Перелік документів
- •Мова як суспільне явище. Основні функції мови.
- •2.Нормативно-правова база утвердження української мови як державної в Україні.
- •3.Українська національна та літературна мова. Види мовних норм.
- •1. Унормованість
- •2. Стандартність.
- •4. Поліфункціональність
- •Орфографічні норми
- •4. Пунктуаційні норми
- •7. Граматичні норми
- •4.Культура мови і культура мовлення. Комунікативні ознаки культури мовлення.
- •5)Словники у професійному мовленні. Роль словників у підвищенні мовленнєвої культури.
- •6)Функціональні стилі сучасної української літературної мови та сфера їх застосування.
- •1. Науковий стиль
- •2. Офіційно-діловий стиль
- •3. Публіцистичний стиль
- •4. Художній стиль
- •5. Розмовний стиль
- •6. Конфесійний стиль
- •7)Офіційно-діловий стиль сучасної української літературної мови: становлення та розвиток. Кліше.
- •8)Документ як основний вид офіційно-ділового стилю. Функції документа.
- •9)Класифікація документів. Реквізити документів.
- •22. Відмітка про наявність додатка.
- •10)Вимоги до тексту документа і його оформлення.
- •11) Публічний виступ як важливий засіб комунікації переконання. Види та жанри публічних виступів.
- •12) Мистецтво аргументації. Види аргументів.
- •13) Функції та види бесід. Співбесіда з роботодавцем.
- •14)Етикет телефонної розмови, етичні питання використання мобільних телефонів
- •15) Форми колективного обговорення професійних проблем: перемовини, збори.
- •16)Нарада та її види.
- •1. За метою і завданням:
- •2. За способом проведення:
- •17)Форми організації дискусії. Особливості проведення «мозкового штурму».
- •18) Візитна картка. Особливості оформлення
- •19) Науковий стиль сучасної української літературної мови: становлення та розвиток.
- •20)Оформлення результатів наукової діяльності: план, тези, конспект як важливий засіб організації розумової праці.
- •21) Реферат як жанр академічного письма.
- •22)Стаття як самостійний науковий твір.
- •23) Основні вимоги до виконання та оформлення курсової, дипломної та магістерської робіт.
- •24)Відгук, рецензія як критичне осмислення наукової праці.
- •25)Основні етапи становлення і розвитку української наукової термінології.
- •26)Термін та його ознаки. Термінологія як система.
- •27)Види та структура термінів.
- •28)Джерела та способи творення термінів.
- •29) Сучасні проблеми української термінології.
- •30)Форми і види перекладу. Особливості редагування текстів наукового стилю.
- •Види перекладу
3.Українська національна та літературна мова. Види мовних норм.
Національна мова – це мова, що є засобом усного й письмового спілкування нації. Національною мовою української нації є українська мова. Формування української національної мови відбувалося на основі мови народності в період інтенсивного становлення української нації
Вищою формою національної мови є літературна мова.
Літературна мова – це вдосконалена, внормована найвища форма загальнонародної мови, що обслуговує найрізноманітніші сфери суспільної діяльності людей. Вона реалізується в усній і письмовій формах.
Першою пам’яткою, яка відбила всі фонетичні та морфологічні особливості української літературної мови, вважають Пересопницьке Євангеліє (1556 – 1561).
Сучасна українська літературна мова сформувалася на основі південно-східних (середньонаддніпрянських) говорів, які раніше й ширше за інших закріпилися в художніх творах і науковій літературі. Зачинателем нової української літературної мови був І.П. Котляревський – автор перших великих художніх творів українською мовою („Енеїда”, „Наталка Полтавка”, „Москаль-чарівник”). Він першим використав народнорозмовні багатства полтавських говірок та фольклору.
Літературна мова характеризується такими найголовнішими ознаками:
1. Унормованість
2. Стандартність.
3. Наддіалектність. Виникнувши на основі одного з діалектів, літературна мова поступово втрачає вузькодіалектний характер і набуває наддіалектного, тобто вбирає в себе багато особливостей інших говорів
4. Поліфункціональність
5. Стилістична диференціація. Сучасна українська літературна мова становить складну і розгалужену систему структурно-функціональних та емоційно-експресивних стилів (науковий, офіційно-діловий, художній, публіцистичний, розмовний, епістолярний, конфесійний), які забезпечують можливість задовольняти мовні потреби української нації.
6. Наявність усної та писемної форм вираження.
Норми літературної мови – це сукупність загальноприйнятих правил реалізації мовної системи, які закріплюються у процесі суспільної комунікації й ними користуються мовці в усному і писемному мовленні. Мовні норми зафіксовані у правописі, граматиках, словниках, довідниках, підручниках та посібниках з української мови.
Види мовних норм:
Орфоепічні норми – це сукупність правил вимови голосних, приголосних звуків та звукосполучень у потоці мовлення.
Акцентуаційні норми передбачають дотримання правил наголошування слів
Орфографічні норми
В українській мові правопис слів (орфографія) ґрунтується на таких принципах:
- фонетичний – якщо слово передаємо на письмі так, як ми його вимовляємо
- морфемний – якщо для написання слова потрібно точно знати будову
- історичний (традиційний) – написання слова не можна пояснити ні вимовою,
- смисловий (семантичний) – написання слова залежить від того, що це слово означає
4. Пунктуаційні норми
5. Лексичні норми регламентують використання слів відповідно до їх лексичного значення
6. Словотвірні норми встановлюють закономірності утворення нових слів за наявними в мові словотвірними моделями.