- •Вербицький о.М. Метрологічне забезпечення і обладнання для оцінки якості сировини і продукції
- •Розділ 1 основні поняття та визначення метрології
- •1.1. Історія виникнення метрології
- •1.2. Історія розвитку метрології в Україні
- •1.3. Закон України „Про метрологію і метрологічну діяльність”
- •1.4. Основні терміни метрології та їх визначення
- •Розділ 2 фізичні величини та системи фізичних величин
- •2.1. Фізичні величини та одиниці вимірювань
- •2.2. Системи фізичних одиниць. Міжнародна система сі
- •2.3. Похідні одиниці системи сі
- •Розділ 3 вимірювання та забезпечення їх потрібної точності
- •3.1. Фізичний експеримент
- •3.2. Планування та організація вимірювань
- •3.3. Види вимірювань
- •3.4. Точність та похибки вимірювань
- •3.5. Опрацювання результатів прямих багаторазових вимірювань
- •3.6. Зменшення впливу випадкових похибок
- •Розділ 4 засоби вимірювальної техніки
- •4.1. Основні визначення
- •4.2. Параметри засобів вимірювань
- •4.3. Похибки засобів вимірювальної техніки
- •4.4. Методи зменшення похибок засобів вимірювання
- •4.5. Вибір засобів вимірювання
- •Розділ 5 державна система промислових приладів
- •5.1. Мета створення державної системи промислових приладів
- •5.2. Класифікація та побудування виробів дспп
- •Розділ 6 державний метрологічний контроль та нагляд
- •6.1. Державна метрологічна система
- •6.2. Уповноваження та атестація в державній метрологічній системі
- •6.3. Державні випробування засобів вимірювальної техніки та затвердження їх типів
- •6.4. Державна метрологічна атестація засобів вимірювальної техніки
- •6.5. Повірка засобів вимірювальної техніки
- •6.6. Державний метрологічний нагляд за забезпеченням єдності вимірювань
- •6.7. Атестація калібрувальних і вимірювальних лабораторій підприємств та організацій
- •6.8. Метрологічна атестація засобів вимірювальної техніки
- •6.9. Калібрування засобів вимірювальної техніки
- •6.10. Метрологічна експертиза документації та атестація методик виконання вимірювань
- •6.11. Метрологічний нагляд за забезпеченням єдності вимірювань
- •5. Державна метрологічна повірка та атестація засобів вимірювальної техніки. Розділ 7 метрологічне забезпечення підприємства легкої промисловості
- •7.1. Мета метрологічного забезпечення на підприємстві
- •7.2. Метрологічне забезпечення технологічних процесів
- •7.3. Метрологічне забезпечення на етапі виготовлення виробу
- •7.4. Оцінка якості продукції
- •7.5. Організація технічного контролю на підприємствах легкої промисловості
- •7.6. Керування якістю продукції в межах виробничого процесу
- •8.1.2. Вимірювання маси за допомогою важільних ваг
- •8.1.3. Методологія обробки даних досліджень
- •8.2. Методики проведення повірок
- •8.2.1. Відомча повірка довжиномірів дл-2, дл-2м, дл-3
- •8.2.2. Відомча повірка стебломірів с-2 та с-2м
- •8.2.3. Відомча повірка стебломірів сп-20
- •8.2.4. Відомча повірка лабораторних м’ялок лм-3
- •8.2.5. Відомча повірка м’яльно-тіпального верстата смт-200м
- •8.2.6. Відомча повірка стрічкоутворювача ло-2
- •8.2.7. Відомча повірка машини розривної типу 741 (динамометра дкв-60)
- •8.2.8. Відомча повірка крайкоміра Кр-4
- •8.2.9. Відомча повірка кутомірів уа-1 та уа-2
- •Список літератури
- •Додатки
- •Вербицький Олександр Миколайович Метрологічне забезпечення і обладнання для оцінки якості сировини і продукції
3.3. Види вимірювань
Розрізняють два основні види вимірювань: прямі і непрямі.
Пряме вимірювання – це вимірювання однієї величини, значення якої знаходять безпосередньо (за показами відповідного засобу вимірювань, наприклад, вимірювання довжини лінійкою, напруги –вольтметром тощо).
Непряме вимірювання – це вимірювання, під час якого значення однієї чи декількох вимірюваних величин знаходять після обчислення за відомими залежностями їх від декількох величин аргументів, що вимірюються прямо. Непрямі вимірювання можуть бути опосередкованими, сукупними або сумісними.
При опосередкованому вимірюванні значення однієї величини визначають за результатами прямих вимірювань інших величин, з якими вимірювана величина пов’язана явною функціональною залежністю. Наприклад, значення електричного опору знаходять за результатами прямих вимірювань напруги вольтметром та сили струму амперметром. Опосередковані вимірювання виконують тоді, коли значення величин неможливо або складно виміряти прямо, або ж коли опосередковані вимірювання забезпечують вищу точність, ніж прямі.
Сукупними називають непрямі вимірювання, під час яких значення декількох одночасно вимірюваних однорідних величин отримують розв’язанням рівнянь, що пов’язують різні сполучення цих величин, які вимірюються прямо або опосередковано.
Сумісними називають непрямі вимірювання, під час яких значення декількох одночасно вимірюваних різнорідних величин отримують розв’язанням рівнянь, які пов’язують їх з іншими величинами, що вимірюються прямо або опосередковано.
Методи вимірювань. Під методом вимірювань розуміють сукупність способів використання засобів вимірювальної техніки та принципу вимірювань для створення вимірювальної інформації. Принципом вимірювання називають сукупність явищ, на яких базується вимірювання, наприклад, вимірювання температури з використанням термоелектричного ефекту.
Послідовність вимірювальних операцій, що забезпечує вимірювання згідно з обраним методом, називають процедурою вимірювань. Сукупність процедур і правил, виконання яких забезпечує одержання результатів з потрібною точністю, називають методикою виконання вимірювання.
Класифікуючи методи вимірювань, професор А.Д. Нестеренко поділяє їх на методи одночасного та різночасного порівняння. Методи різночасного порівняння часто називають методами безпосереднього оцінювання на тій підставі, що вони ґрунтуються на використанні вимірювальних приладів із заздалегідь проградуйованими в одиницях вимірюваної величини шкалами. До методів безпосереднього оцінювання належать прямі вимірювання, за винятком методів, які базуються на безпосередньому порівнянні розміру вимірюваної величини з розміром величини, що відтворюється мірою (вимірювання довжини за допомогою лінійки з поділками).
Методи, що базуються на одночасному порівнянні, об’єднані загальною назвою методів порівняння. До них, згідно з ДСТУ 2681-94, належать: метод зіставлення, метод збігу, метод зрівноваження з регульованою мірою та диференційний метод.
Сутність методу зіставлення полягає в прямому вимірюванні з одноразовим порівнянням вимірюваної величини зі всіма вихідними величинами багатозначної нерегульованої міри, наприклад, вимірювання довжини лінійкою з поділками або вимірювання інтервалу часу годинником.
Метод збігу (метод ноніуса) – це метод прямого вимірювання з одноразовим порівнянням вихідних величин двох багатозначних нерегульованих мір з різними за значенням ступенями, нульові позначки яких зсунуті між собою на вимірювану величину. Прикладом такого методу вимірювань може бути вимірювання лінійного розміру (діаметра) за допомогою штангенциркуля з ноніусом. Основна шкала проградуйована в міліметрах, а шкала ноніуса має 10 поділок по 1,8 мм. Тому порядковий номер поділки ноніуса, що збігається з будь-якою поділкою основної шкали, дає число десятих часток міліметра.
Метод подвійного збігу – це метод прямого вимірювання з одноразовим порівнянням двох квантованих фізичних величин –
вимірюваної та відтворюваної – з багатозначною нерегульованою мірою, наприклад, вимірювання інтервалу часу з використанням послідовності періодичних імпульсів з відомим значенням їх періоду.
Метод зрівноваження з регульованою мірою (нульовий метод) – це метод прямого вимірювання з багаторазовим порівнянням вимірюваної величини та величини, що відтворюється регульованою мірою, до їх повного зрівноваження, як, наприклад, вимірювання електричної напруги компенсатором.
Сутність диференційного, або різницевого методу полягає у вимірюванні, при якому невелика різниця між вимірюваною величиною та вихідною величиною одноканальної міри вимірюється відповідним засобом вимірювань.
Особливо цікавим з погляду досягнення високої точності вимірювань є метод заміщення. Це метод непрямого вимірювання з багаторазовим порівнянням до повного зрівноваження вихідних величин вимірювального засобу при почерговій дії на його вході вимірюваної величини та регульованої міри. Іншими словами, сутність цього методу полягає в порівнянні вимірюваної величини з мірою шляхом заміщення цієї вимірюваної величини відомою величиною, відтворюваною мірою. При цьому методі передбачається запам’ятовування ефекту дії на засіб вимірювань вимірюваної величини (тобто запам’ятовування значення вихідної величини вимірювального засобу), що потім відновлюється при заміщенні вимірюваної величини регульованою багатозначною мірою.
Прикладом може бути вимірювання за допомогою порівняно неточного моста з використанням як заміщуючого засобу (міри) зразкового магазина опорів. Метод заміщення в цьому випадку дозволяє майже повністю виключити похибку моста з результату вимірювань.