- •Методичні поради
- •Робота з латинським текстом та його перекладом на українську мову
- •Розділ і
- •§ 1. Латинський алфавіт
- •§ 2. Вимова голосних звуків
- •§ 3. Вимова приголосних звуків
- •§ 4. Сполучення приголосних
- •§ 5. Поділ на склади
- •§ 6. Правила наголосу. Довгота та короткість складів
- •§ 7. Частини мови
- •§ 8. Іменник
- •§ 9. Перша відміна
- •§ 10. Друга відміна
- •§ 11. Прикметники і та іі відміни
- •Відмінювання прикметників на –us, -a, um
- •Відмінювання прикметників на –er, -a, um
- •§ 12. Займенники Присвійні займенники
- •Відмінювання присвійних займенників
- •Займенникові прикметники
- •Особові займенники
- •Відмінювання особових займенників
- •Зворотний займменник
- •§ 13. Третя відміна
- •Приголосна група іменників ііі відміни
- •Голосна група іменників ііі відміни (основа закінчується на голосний –і)
- •Мішана група іменників ііі відміни
- •§ 14. Прикметники ііі відміни
- •Відмінювання прикметників ііі відміни
- •§ 15. Четверта відміна
- •Відмінювання іменників іv відміни
- •Відмінювання іменників п’ятої відміни
- •§ 17. Дієслово, дієвідміни
- •§ 18. Imperativus (Наказовий спосіб)
- •Відмінювання допоміжного дієслова esse (бути) в теперішньому часі
- •Відмінювання дієслів у Praesens indicativi passivi:
- •Заміна активної конструкції на пасивну
- •Imperfectum indicativi від дієслова sum, esse – бути
- •Furutum I (primum) indicativi допоміжного дієслова sum, esse - бути
- •§ 23. Основні форми дієслова
- •(Минулий час доконаного виду дійсного способу активного стану)
- •Минулий час доконаного виду дійсного способу (Perfectum indicativi) допоміжного дієслова sum, esse, fui:
- •§ 25. Основні види перфекта:
- •(Давноминулий час дійсного способу активного стану)
- •Pluquamperfectum indicativi допоміжного дієслова sum, esse, fui:
- •Майбутній час іі (доконаного виду) дійсного способу активного стану
- •Futurum II (exactum) допоміжного дієслова sum, esse, fui
- •§ 28. Числівники (numeralia)
- •Кількісні числівники (Numeralia cardinalia)
- •Відміна числівників
- •Узгодження числівників з іменниками
- •§ 29. Будова простих речень
- •Розділ іі вправи
- •Розділ ііі крилаті латинські вислови:
- •Латинсько-український словник
- •Список використаної літератури
Особові займенники
ego – я, tu – ти, nos – ми, vos – ви
Відмінювання особових займенників
Singulāris Plurālis
Nom. ego tu nos vos
Gen. mei tui nostri (нас) vestri (вас)
nostrum (з нас) vestrum (з вас)
Dat. mihi tibi nobis vobis
Acc. me te nos vos
Abl. me te nobis vobis
Зворотний займменник
sui – себе
Nom. –
Gen. sui
Dat. sibi
Acc. se
Abl. se
Називного відмінка зворотний займенник не має.
Прийменник cum (з) стоїть після особового і зворотного займенників і пишеться з ними разом: mecum (зі мною), tecum (з тобою), nobiscum (з нами), vobiscum (з вами), secum (з собою).
Прикметники та присвійні займенники узгоджуються з іменниками в роді, числі та відмінку.
§ 13. Третя відміна
До третьої відміни належать іменники чоловічого, жіночого та середнього родів, які в родовому відмінку однини мають закінчення –is. Основа іменників у більшості випадків не збігається з називним відмінком однини. Її визначаємо, відкинувши у родовому відмінку однини закінчення –is (таке правило дається як практична вказівка для визначення незмінної частини іменника):
Nominativus sing. Genetivus sing. Основа
homo – людина homĭnis homin-
flos – квітка floris flor-
corpus – тіло corpŏris corpor-
radix – корінь radicis radic-
region – область, країна regiōnis region-
Основа більшості іменників третьої відміни закінчується на приголосний і тільки незначної частини – на голосний. Серед іменників третьої відміни є також невелика група, яка при відмінюванні має майже в усіх відмінках (крім родового множини) такі самі закінчення, як і іменники з основою на приголосний, і тільки в родовому множини – як іменники з основою на голосний. Така відміна називається мішаною. Отже, іменники третьої відміни діляться на три групи: приголосну, голосну та мішану.
Приголосна група іменників ііі відміни
До приголосної групи належать нерівноскладові іменники всіх трьох родів, основа яких закінчується на один приголосний. Нерівноскладовими називаються іменники, які мають різну кількість складів в називному і родовому відмінку однини, рівноскладовими – які мають однакову кількість складів у тих же відмінках.
Singulāris Plurālis
Nom. scriptor regio corpus scriptōr-es regiōn-es corpŏr-a
Gen. scriptōr-is regiōn-is corpŏr-is scriptōr-um regiōn-um corpŏr-um
Dat. scriptōr-i regiōn-i corpŏr-i scriptōr-ĭbus regiōn-ĭbus corpŏr-ĭbus
Acc. scriptōr-em regiōn-em corpus scriptōr-es regiōn-es corpŏr-a
Abl. scriptōr-e regiōn-e corpŏr-e scriptōr-ĭbus regiōn-ĭbus corpŏr-ĭbus
Voc. scriptor regio corpus scriptōr-es regiōn-es corpŏr-a
Голосна група іменників ііі відміни (основа закінчується на голосний –і)
До голосної групи належать іменники середнього роду і тільки ті, які в називному відмінку однини закінчуються на –e, -al (gen. –ālis), -ar (gen. –āris): mare, maris (море), animal, animālis (тварина), exemplar, exemplāris (зразок, екземпляр):
Singulāris Plurālis
Nom. mare exemplar mar-ia exemplar-ia
Gen. mar-is exemplār-is mar-ium exemplar-ium
Dat. mar-i exemplār-i mar-ĭbus exemplar-ĭbus
Acc. mare exemplar mar-ia exemplar-ia
Abl. mar-i exemplār-i mar-ĭbus exemplar-ĭbus
Voc. mare exemplar mar-ia exemplar-ia
Різниця у відмінюванні іменників приголосної і голосної груп ІІІ відміни є в таких відмінках:
Приголосна група Голосна група
Abl. sing. -e -i
Nom. plur. (n) -a -ia
Gen. plur. -um -ium