Тема 8. Фінанси житлово-комунального господарства.

Мета: визначити основні поняття і складові господарства України і міста; розглянути тарифну політику та процес фінансування підприємств житлово-комунального господарства; зазначити роль органів місцевого самоврядування в формуванні тарифної політики підприємств. житлово-комунального господарства.

План

1. Поняття і склад житлово-комунального господарства України і міста.

2. Фінансування діяльності підприємств житлово-комунального господарства.

3. Тарифна політика підприємств житлово-комунального господарства: її сутність та фактори, що її визначають.

4 Роль органів місцевого самоврядування в формуванні тарифної політики підприємств житлово-комунального господарства.

Література: 12, 15, 20, 28, 37, 46

Ключові слова: житлово-комунального господарство міста, житловий фонд, комунальні підприємства, спорудження зовнішнього міського благоустрою, перехресне субсидування населення, тариф, методи розрахунку житлово-комунальних тарифів

1. Поняття і склад житлово-комунального господарства України і міста.

Житлово-комунального господарство міста — це самостійна галузь в системі народно­го господарства, основною метою функціонування якої є задоволення потреб мешканців та підприємств в послугах, які забезпечують нормальні умови життя та праці

Діяльність житлово-комунального господарства можна розділяти на діяльність, яку варто відносити до сфери матеріального виробництва і діяльність, що вважається невиробничою сферою.

До першої групи варто відносити області комунального господарства, у яких робота продуктивна незалежно від форми її втілення і результатом якої є первісна вартість.

До другої групи відносяться області комунального господарства, що надають послуги безпосередньо населенню. Вони не є ланкою єдиного загального процесу виробництва і споживаються населенням у момент їхнього надання.

До складу ЖКГ входить комплекс підприємств різних підгалузей: ремонтно-будівельних; транспортних; енергетичних; експлуатаційних і ін.

Традиційно в складі ЖКГ виділяються:

1. житловий комплекс із ремонтно-будівельними організаціями;

2. дорожнє господарство й міський пасажирський транспорт;

3. теплоенергетичне господарство;

4. газове господарство;

5. інженерні комунікації й системи зв'язку, сигналізації, пожежної охорони;

6. водопровідно-каналізаційне господарство;

7. підприємства обслуговування інженерних мереж і споруджень;

8. електропостачання й вуличне освітлення;

9. зелене господарство;

10. зона відпочинку, парки, басейни;

11. пам'ятники, історичні комплекси;

12. готельне господарство, мотелі;

13. служби забезпечення й контролю екологічної обстановки в місті;

14. благоустрій;

15. об'єкти соціальної сфери й побутового обслуговування.

Три найбільші групи об'єктів у системі ЖКГ представляють особливу складність у керуванні:

- житловий фонд і об'єкти соціальної сфери;

- системи теплопостачання, електропостачання, водопостачання, водовідведення, газопостачання й ін.;

- сфера обслуговування підприємств і інженерних систем міст і населених пунктів.

Специфіка житлово-комунальної сфери така, що в сучасній фінансово-економічній ситуації нормальне функціонування її неможливо без адміністративного підпорядкування муніципальним органам управління.

Оскільки підтримка життєдіяльності міста - основне завдання муніципального рівня управління то вибір організаційних форм здійснюється на місці, з урахуванням територіальних особливостей і перспектив розвитку міста.

Комунальні служби діють у структурі управління містом відособлено - у рамках управління ЖКГ як структурного підрозділу адміністрації.

Ряд підприємств ЖКГ безпосередньо підкоряється управлінню, інші входять у загальну схему управління як юридичні особи й забезпечують життєдіяльність міста, а також надають комунальні послуги.

Структура комунального господарства кожного міста індивідуальна й залежить від факторів: географічних; демографічних; виробничих; економічних; соціальних; екологічних.

Специфіка організації ЖКГ міста полягає в тому, що воно одночасно повинне задовольняти комплекс умов.

По-перше, вся структура комунальної сфери формується залежно від місцевих умов, розмірів і розташування міста.

По-друге, параметри послуг і якість виробленої продукції жорстко регламентуються будівельними нормами й правилами , технічними умовами, екологічними вимогами.

По-третє, розвиток комунальної сфери стримується недостачею фінансових ресурсів у місцевих бюджетах і в населення.