33. Фактичні та запланові видатки. Хрест Кейнса.

У “Загальній теорії...” Кейнс висловив припущення, що у короткостроковому періоді сукупний дохід в е-ці визначають здебільшого видатки домогосподарств, фірм та уряду. Чим більше люди готові витрачати, тим більший обсяг товарів і послуг фірми можуть продати. Чим більше фірми можуть продати, тим більший обсяг продукції вони вироблятимуть і більшу к-ть робітників найматимуть. Отже, за Кейнсом, основною проблемою у роки спадів та депресій є те, що сукупні видатки недостатні. Кейнсіанський хрест – намагання пояснити цю ідею за допомогою моделі.  Побудову кейнсіанського хреста розпочинають зі з’ясування відмінності між фактичними і запланованими видатками. Фактичні видатки – це сума, яку домогосподарства, фірми та уряд витрачають на купівлю товарів і послуг; фактичні видатки дорівнюють валовому внутрішньому продуктові е-ки (ВВП). Заплановані видатки – це сума, яку домогосподарства, фірми та уряд хотіли б витратити на товари і послуги. Чому фактичні видатки можуть відрізнятися від запланованих? Річ у тім, що фірми нерідко змушені робити незаплановані інвестиції у запаси, якщо рівень продажу несподівано відмінний від очікуваного. Якщо фірми продають меншу к-ть продукції, ніж запланували, їхні запаси зменшуються. Оскільки такі незаплановані зміни у запасах розглядають як інвестиційні видатки фірм, фактичні видатки можуть бути вищі або нижчі від запланованих. Розглянемо визначники запланованих видатків. Припустімо, що е-ка закрита, тому чистий експорт дорівнює нулю. Візьмемо заплановані видатки Е у вигляді суми споживання С, запланованих інвестицій І та державних закупівель G: Е=С+І+G. Додамо до цього рівня функцію споживання: С=С(Y-T). З цього рівняння випливає, що споживання залежить від використовуваного доходу (Y-T), який дорівнює різниці сукупного доходу Y і податків Т. Для простоти аналізу вважаємо, що рівень запланованих інвестицій незмінний: І=І`, G=G`, T=T`. Об’єднавши ці п’ять рівнів одержимо E=C(Y-T`)+I`+G` З рівняння видно, що заплановані видатки є функцією доходу Y, рівня запланованих інвестицій I` та змінних фіскальної політики G` I T`. Економіка у стані рівноваги. Наступним компонентом кейнсіанського хреста є припущення, що е-ка перебуває у стані рівноваги, коли фактичні видатки дорівнюють запланованим. Це припущення випливає з того, що коли люди реалізують свої плани, у них немає підстав для зміни своєї поведінки. Y як і ВВП дорівнює не лише сукупному доходові, а й загальним фактичним видаткам на товари і послуги. Отже умову рівноваги можна записати як: Фактичні видатки = заплановані видатки. Y=E. Фактичні Заплановані видатки видатки, Е Заплановані видатки А E=C+I+G Як же е-ка досягає стану рівноваги? Важлива роль у цьому процесі належить записам. Якщо е-ка не перебуває у стані рівноваги, відбуваються незаплановані зміни у запасах фірм, що спонукає їх змінювати рівні в-ва. Зміни в-ва впливають на сукупний дохід і загальні видатки, що спрямовує е-ку до стану рівноваги. Загалом кейнсіанський хрест показує, як визначається дохід Y за даних рівнів запланованих інвестицій І та складових фіскальної політики G I T. Цю модель можна використати для аналізу напряму зміни доходу у разі зміни однієї із цих екзогенних змін. МодельIS-LM. Нині основним тлумачення теорії Кейнса є модель сукупного попиту, так звана модель IS-LM. Завдання цієї моделі – показати, які чинники визначають рівень національного доходу за будь-якого рівня цін. Є два способи тлумачення змісту цієї моделі. По-перше, модель IS-LM можна розглядати як таку, що показує чинники зміни доходу у короткостроковому періоді за незмінного рівня цін. По-друге, модель IS-LM можна тлумачити як модель, яка виявляє, що спричиняє переміщення кривої сукупного попиту. Ці два підходи до моделі еквівалентні, оскільки у короткостроковому періоді за незмінного рівня цін переміщення кривої сукупного попиту змінює рівень національного доходу.