- •23. Антиінфляційна політика держави.
- •24. Сукупний попит та його структура.
- •25. Фактори, що впливають на сукупний попит.
- •26. Сукупна пропозиція та її структура.
- •27. Фактори, що впливають на сукупну пропозицію.
- •28. Макроекономічна рівновага. Три варіанти макроекономічної рівноваги.
- •30. Функція споживання. Гранична та середня схильність до споживання.
- •31. Функція заощадження. Гранична та середня схильність до заощадження.
- •32. Інвестиції.
- •33. Фактичні та запланові видатки. Хрест Кейнса.
- •34. Рівноважний чнп в умовах повної зайнятості. Рецесійний та інфляційний розриви.
- •35. Мультиплікатор автономних витрат. Вплив інвестицій на рівноважний чнп.
- •36. Парадокс ощадливості.
- •37. Гроші та їх функції.
- •38. Грошова маса. Грошові агрегати.
- •39. Кейнсіанська теорія попиту на гроші.
- •40. Класична теорія попиту на гроші.
- •41. Рівновага на грошовому ринку.
- •Рівновага монетарного ринку
- •42. Банківська система: Національний банк та комерційні банки.
- •43. Цілі та інструменти кредитно-грошової політики.
- •44. Податкова система. Види податків. Крива Лаффера.
- •45. Дискреційна фіксальна політика та її інструменти.
- •47. Держбюджет. Проблеми збалансування.
- •Підвищення процентної ставки на 1 %.
- •Погіршення динаміки ввп на 1 %.
- •48. Вплив бюджетного надлишку на економіку та ефекти витіснення.
- •49. Інфляційні та не інфляційні способи фінансування бюджетного дефіциту.
- •50. Циклічні та структурні дефіцити (надлишки) державного бюджету.
- •51. Форми, методи та інструменти регулювання економіки.
- •52. Держава як суб*єкт економічної системи.
- •53. Світове господарство та його сучасна структура.
- •54. Міжнародна торгівля та її економічні основи.
- •55. Теорія порівняльних переваг д.Рікардо.
- •56. Протекціонізм та вільна торгівля.
- •57. Теорія зовнішньої торгівлі Хекшера-Оліна.
- •58. Валютний ринок.
- •Функції валютного ринку:
- •Класифікація валютних ринків
- •59. Україна в системі міжнародної торгівлі.
- •60. Класична теорія макроекономічного регулювання.
- •61. Кейнсіанська теорія макроекономічного регулювання.
- •62. Альтернативні макроекономічні теорії.
50. Циклічні та структурні дефіцити (надлишки) державного бюджету.
Циклічний дефіцит (надлишок) - дефіцит (надлишок) державного бюджету, викликаний автоматичним скороченням (збільшенням) податкових надходжень і збільшенням (скороченням) державних трансфертів на тлі спаду (підйому) ділової активності.
У фазі циклічного підйому Y 2> Y, і тому податкові відрахування автоматично зростають, а трансфертні платежі автоматично знижуються. В результаті зростає бюджетний надлишок і інфляційний бум стримується.
У фазі циклічного спаду Yl <Y 0, і тому податки автоматично падають, а трансферти ростуть. У результаті збільшується бюджетний дефіцит на тлі відносного зростання сукупного попиту і обсягу виробництва, що обмежує глибину спаду. Величини циклічних дефіцитів і надлишків визначаються Та + tY ступенем «крутизни» графіків податкової і бюджетної функцій. Кут нахилу податкової функції Г визначається величиною граничної податкової ставки t, а кут нахилу функції державних витрат G - величиною у, яка характеризує співвідношення між зміною суми одержуваного трансферту і зміною величини доходу. Відповідно, чим вище рівень доходу, тим вище внесений податок і нижче трансферт, що отримується від держави.
Навіть у тому випадку, коли всі державні витрати G спрощено представлені як незмінна величина, яка не залежить від динаміки поточного доходу, ступінь вбудованої стабільності економіки виявляється тим вище, чим вище рівень податкових ставок t і чим, відповідно, крутіше лінія Т. У положенні Т величини циклічних бюджетних дефіцитів і надлишків більше, ніж в положенні Т, і тому вбудовані стабілізатори роблять більш сильний вплив на зростання або зниження сукупного попиту.
У той же час збільшення ступеня вбудованої стабільності економіки суперечить іншій, більш довгострокової мети бюджетно-податкової політики - зміцненню стимулів до розширення пропозиції факторів виробництва і росту економічного потенціалу. Стимули до інвестування, підприємницькому ризику і праці виявляються відносно сильніше при порівняно пологішою кривий податкової функції, що може бути досягнуто шляхом зниження граничних ставок оподаткування. Однак це зниження супроводжується скороченням величин циклічних бюджетних дефіцитів і надлишків, а отже, і зниженням ступеня вбудованої стабільності економіки. Вибір між короткостроковими і довгостроковими ефектами фіскальної політики є складною макроекономічною проблемою як для індустріальних, так і для перехідних економік.
Вбудовані стабілізатори не усувають причин циклічних коливань рівноважного ВВП навколо його потенційного рівня, а лише обмежують розмах цих коливань. На підставі даних про циклічні бюджетних дефіцити і надлишки не можна оцінювати ефективність заходів фіскальної політики, так як наявність циклічно не збалансованого бюджету не наближає економіку до стану повної зайнятості ресурсів, а може мати місце при будь-якому рівні випуску. Тому вбудовані стабілізатори економіки, як правило, поєднуються із заходами дискреційною фіскальної політики уряду, спрямованими на забезпечення повної зайнятості ресурсів. В результаті виникає структурний дефіцит (надлишок) державного бюджету - різниця між витратами (доходами) і доходами (витратами) бюджету в умовах повної зайнятості. Циклічний дефіцит нерідко оцінюється як різниця між фактичною величиною бюджетного дефіциту і структурним дефіцитом.
Складнощі визначення рівня повної зайнятості ресурсів, природного рівня безробіття та потенційного обсягу випуску ускладнюють розрахунки структурних дефіцитів (надлишків) державного бюджету як в індустріальних, так і в перехідних економіках, хоча саме на основі динаміки цих макроекономічних індикаторів оцінюється ефективність заходів фіскальної політики в довгостроковій перспективі.