- •23. Антиінфляційна політика держави.
- •24. Сукупний попит та його структура.
- •25. Фактори, що впливають на сукупний попит.
- •26. Сукупна пропозиція та її структура.
- •27. Фактори, що впливають на сукупну пропозицію.
- •28. Макроекономічна рівновага. Три варіанти макроекономічної рівноваги.
- •30. Функція споживання. Гранична та середня схильність до споживання.
- •31. Функція заощадження. Гранична та середня схильність до заощадження.
- •32. Інвестиції.
- •33. Фактичні та запланові видатки. Хрест Кейнса.
- •34. Рівноважний чнп в умовах повної зайнятості. Рецесійний та інфляційний розриви.
- •35. Мультиплікатор автономних витрат. Вплив інвестицій на рівноважний чнп.
- •36. Парадокс ощадливості.
- •37. Гроші та їх функції.
- •38. Грошова маса. Грошові агрегати.
- •39. Кейнсіанська теорія попиту на гроші.
- •40. Класична теорія попиту на гроші.
- •41. Рівновага на грошовому ринку.
- •Рівновага монетарного ринку
- •42. Банківська система: Національний банк та комерційні банки.
- •43. Цілі та інструменти кредитно-грошової політики.
- •44. Податкова система. Види податків. Крива Лаффера.
- •45. Дискреційна фіксальна політика та її інструменти.
- •47. Держбюджет. Проблеми збалансування.
- •Підвищення процентної ставки на 1 %.
- •Погіршення динаміки ввп на 1 %.
- •48. Вплив бюджетного надлишку на економіку та ефекти витіснення.
- •49. Інфляційні та не інфляційні способи фінансування бюджетного дефіциту.
- •50. Циклічні та структурні дефіцити (надлишки) державного бюджету.
- •51. Форми, методи та інструменти регулювання економіки.
- •52. Держава як суб*єкт економічної системи.
- •53. Світове господарство та його сучасна структура.
- •54. Міжнародна торгівля та її економічні основи.
- •55. Теорія порівняльних переваг д.Рікардо.
- •56. Протекціонізм та вільна торгівля.
- •57. Теорія зовнішньої торгівлі Хекшера-Оліна.
- •58. Валютний ринок.
- •Функції валютного ринку:
- •Класифікація валютних ринків
- •59. Україна в системі міжнародної торгівлі.
- •60. Класична теорія макроекономічного регулювання.
- •61. Кейнсіанська теорія макроекономічного регулювання.
- •62. Альтернативні макроекономічні теорії.
41. Рівновага на грошовому ринку.
Здатність банківської системи на достатньому рівні забезпечувати пропозицію грошей і не допускати переповнення каналів грошового обігу надлишковою грошовою масою (Мs = Md) не тільки свідчить про функціонування досконалого грошового механізму і високий рівень розвитку банківської системи, а й забезпечує грошам можливості найкраще виконувати свої функції, активно сприяє нагромадженню капіталу і перетворенню його в інвестиції для розширеного відтворення. І навпаки, будь-яке порушення рівноваги попиту і пропозиції грошей створює невідповідність, яка дестабілізує грошову систему і провокує розвиток інфляційних процесів чи падіння реалізації і виробництва ВВП. При цьому надмірної пропозиції грошей не існує. Надмірним може бути лише попит на гроші.
П ідтримання грошової рівноваги вимагає від держави в особі національного (центрального) банку виваженої грошово-кредитної політики. Вона має на тривалий час забезпечувати збалансованість грошового механізму на основі чіткої взаємодії грошової маси в обігу, реальних доходів фізичних і юридичних осіб та норми відсотка. Досліджуючи рівновагу монетарного ринку, монетаристи розробили кілька теоретичних моделей встановлення рівноваги попиту і пропозиції грошей.
Рівновага монетарного ринку
У даному графіку рівноваги монетарного ринку на горизонтальну вісь абсцис відкладено загальну кількість грошей (M), а на вертикальну - значення величини номінальної ставки відсотка. Вертикальна пряма (Мs) характеризує пропозицію грошей, що вважається більш сталою (екзогенною) величиною. Попит на гроші (Md1) за цих умов становить змінну величину, динаміка якої зображена у вигляді лінії (Md), що нахилена вниз. Якщо пропонуються вищі відсоткові ставки, то суб´єкти ринку переміщують більшу частину своїх грошових залишків до високодохідних активів, від чого попит на гроші зменшується, бо володіння ними не приносять доходу.
Перетин лінії Md і Мs у точці Е означає момент рівноваги грошового ринку і визначає величину рівноважної норми відсотка як похідної величини. За будь-якої нижчої ставки відсотка рівень попиту на гроші буде перевищувати їхню кількісну пропозицію. І, навпаки, за будь-якої більш високої відсоткової ставки пропозиція грошей перевищуватиме попит.
Отже, лише у точці Е пропозиція і попит збігаються. Точку перетину ліній пропозиції і попиту на гроші, що визначає рівноважний стан монетарного ринку і величину рівноважної відсоткової ставки, називають рівноважною точкою грошового ринку. Якщо, приміром, НБУ, побоюючись інфляції, запровадить більш жорстку монетарну політику, то, продаючи цінні папери на відкритому грошовому ринку, він зменшуватиме пропозицію грошей. Внаслідок цього лінія пропозиції грошей переміститься ліворуч, а відсоткова ставка зростатиме доти, поки не буде досягнуто нової рівноваги у точці Е1 за нової вищої відсоткової ставки (R1).
Послаблення монетарної політики або зниження попиту на гроші призводить до протилежних наслідків. Зокрема, якщо НБУ скуповує цінні папери на відкритому ринку, то тим він збільшує пропозицію грошей. Внаслідок цього лінія пропозиції (Ms)переміститься праворуч. Тепер точка Е вже свідчитиме про невідповідність попиту і пропозиції грошей на грошовому ринку, а нова рівновага (Е2) досягається завдяки зниженню рівня відсоткової ставки (R2). Це спонукає суб´єктів ринку тримати активи у грошовій формі, тому що альтернативна форма розміщення грошей у цінних паперах стає менш привабливою.
Порушення рівноваги грошового ринку може статися на основі зміни попиту на гроші, що викликані зростанням обсягів виробництва і реалізації товарів або зростанням цін. За умов зростання попиту на гроші лінія Md переміщується праворуч вгору до лініїMd1 рівноважна відсоткова ставка зростає. За умов зменшення реального обсягу виробництва чи зниження цін виникають протилежні тенденції. Виходячи з цього, рівень відсоткової ставки змінюється так, щоб відновити стан рівноваги попиту і пропозиції.
В заємодію попиту і пропозиції під тиском інфляційного зростання цін розглядає кейнсіанська макроекономічна модель:
На вертикальну вісь абсцис тут відкладено рівень цін (Р), на горизонтальну - реальний випуск продукції (Y), лінія Md показує стан попиту на гроші за умов певного рівня випуску продукції та доходів, а лінія Мs - сукупну пропозицію грошей, тобто який обсяг продукції господарські агенти готові запропонувати за кожним рівнем цін. Перетин рівнів попиту і пропозиції у точці Е показує, за яких умов видатки відповідають доходам, а грошовий ринок перебуває у стані рівноваги.
У випадку зростання обсягів сукупного попиту до цієї ситуації пристосовуються, в основному, ціни, а випуск продукції збільшується непомітно і повільно. Такий варіант називають інфляцією попиту, тому що зростання попиту підштовхує рівень цін (Р) вгору. Пропозиція грошей та інфляція тільки викликають зростання цін на фактори виробництва (матеріали, енергоносії). Господарські агенти прагнуть покрити збільшені витрати за рахунок більш високих цін на свою продукцію. Внаслідок цього лінія сукупної пропозиції зміщується вліво вгору, із положення Ms у Ms1 утворюється нова точка Е1 короткострокової рівноваги, а рівень цін зростає з Р0 до Р1.Водночас реальний випуск продукції зменшується з Y0 до Y1. Тобто, негативні зміни у сфері пропозиції грошей викликають спад виробництва і зростання цін. Таку інфляцію називають «інфляцією затрат».