26. Сукупна пропозиція та її структура.

Сукупна пропозиція (AS – aggregate supply) окреслює той обсяг виробництва, який би фірми виробляли та продавали за даних цін, витрат та ринкових умов. Це поняття часто використовується як синонім ВВП.

К рива пропозиції AS відображає ту кількість товарів та послуг, що її фірми виробляли б і продавали за кожного можливого рівня цін за решти незмінних факторів (рис. 3.2).

 

Рис. 3.2. Крива сукупної пропозиції в короткостроковому

та довгостроковому періодах

Горизонтальний відрізок (кейнсіанська модель) (ab) кривої AS демонструє реальні рівні обсягу виробництва, що значно нижчі за обсяг виробництва при повній зайнятості (рис. 3.2). Тобто він відображає стан економіки за умов спаду або депресії, коли велика кількість ресурсів не використовується повністю.

Вертикальний відрізок (класична модель) (cd) ілюструє стан економіки в довгостроковому періоді за умов повної зайнятості, коли економіка працює на повну потужність, виробляючи потенційний обсяг виробництва.

Згадаємо, що кількість продукції, яка виготовляється при повному використанні всіх придатних ресурсів, називається рівнем виробництва при повній зайнятості, або природним рівнем виробництва, а отриманий ВВП – потенційним.

Проміжний відрізок (bc) відображає стан, при якому повна зайнятість не досягається рівномірно або одночасно в різних секторах чи галузях економіки. Але ціни деякою мірою змінюються в бік зростання, що веде до збільшення обсягів виробництва.

Крива AS показує залежність між рівнем цін та реальним обсягом виробництва за інших незмінних умов. Але якщо одна або декілька цих «інших умов» змінюються, то крива AS переміщується вліво або вправо.

Головні нецінові детермінанти сукупної пропозиції:

– зміна цін на ресурси (внутрішні та імпортовані);

– зміна структури ринку (послаблення або посилення монополістичних тенденцій на ринку);

– зміна продуктивності факторів виробництва;

– зміна правових норм, тобто зміна податків з виробників та субсидій, а також державне регулювання економіки.

Загальна риса цих факторів полягає в тому, що за умов їх зміни, змінюються і витрати на одиницю продукції.

Коли виробництво розширюється в напрямку до повної зайнятості, то витрати на одиницю продукції мають тенденцію до зростання, що є уразливим місцем виробництва. Коли витрати на одиницю продукції змінюються під впливом деяких факторів, крім змін в обсязі національного виробництва, всі фірми, разом взяті, змінюють обсяг виробництва, що проводиться при даному рівні цін.

Графічно модель сукупної пропозиції може бути подана кривою (рис. 3.3), яка показує рівень наявного реального обсягу виробництва при кожному можливому рівні цін.

 

 

 Ця залежність пряма, або позитивна: більш високі ціни стимулюють виробників до виробництва більшої кількості товарів та послуг і пропозиції їх для продажу; більш низькі – навпаки.

Поведінку економіки з боку пропозиції в короткому та довгому періодах відображають кейнсіанська та класична моделі сукупної пропозиції.

Рис. 3.3. Крива сукупної пропозиції AS