16. Оборотні фонди, оборотні засоби, їх склад і структура.

Для забезпечення безперебійного процесу виробництва на підприємстві, крім основних виробничих фондів, потрібні предмети праці, які виступають у вигляді оборотних фондів.

Оборотні фонди — це частина виробничих фондів, які повністю споживаються в кожному виробничому циклі, при цьому переносять усю свою вартість на створювану продукцію і змінюють свою натуральну форму. Речовим змістом оборотних фондів є предмети праці, які в процесі виробництва перетворюються на готову продукцію, становлячи її матеріальну основу, або сприяють її створенню.

Оборотні фонди перебувають у постійному русі (обороті), починаючи від надходження предметів праці на склад підприємства до отримання готової продукції та переходу її у сферу обігу (реалізації). У плановій та обліковій практиці оборотні фонди поділяють на:

а) виробничі запаси;

б) незавершене виробництво і напівфабрикати власного виготовлення;

в) витрати майбутніх періодів.

Виробничі запаси становлять найбільшу частину оборотних фондів. У загальному обсязі оборотних фондів вони становлять до 70 %. До складу виробничих запасів входять:

— сировина;

— основні та допоміжні матеріали;

— куповані напівфабрикати та комплектуючі вироби;

— паливо;

— тара і тарні матеріали;

— запасні частини для ремонту;

— інші матеріали.

У складі запасів окремою групою виділяють малоцінні та швидкозношувані предмети, термін використання яких не перевищує одного року. В основному це засоби праці.

Незавершене виробництво — це ті предмети праці, які перебувають у процесі виробництва на різних стадіях оброблення безпосередньо на робочих місцях у цехах, на дільницях або ж у процесі транспортування від одного робочого місця до іншого.

До напівфабрикатів власного виготовлення належать ті предмети праці, які повністю були оброблені в одному виробничому підрозділі (цеху), але подальше оброблення повинні пройти в інших підрозділах (цехах), наприклад, поковки, штампування, відливки заготівельного виробництва на машинобудівних підприємствах.

Витрати майбутніх періодів не є речовим елементом оборотних фондів. Вони являють собою грошові витрати, що були здійснені в даному періоді, але на собівартість продукції будуть віднесені частинами в наступних періодах. Це витрати на проектування та освоєння нових видів продукції, раціоналізацію та винахідництво, проектування різних удосконалень виробництва, придбання науково-технічної, економічної, комерційної інформації, передплату періодичних видань тощо.

Співвідношення окремих елементів оборотних фондів до загального їх обсягу характеризує їхню виробничо-технологічну (стадійну) структуру, яка формується під впливом цілого ряду факторів (характеру виробництва, особливостей продукції та технології її виготовлення, умов забезпечення підприємства сировиною та матеріалами тощо). Ця структура з часом змінюється. Так, за останні роки в структурі оборотних фондів спостерігається тенденція до зменшення питомої ваги виробничих запасів і відповідно до збільшення частки незавершеного виробництва та витрат майбутніх періодів.

На підприємствах різних галузей структура оборотних фондів має значні відмінності, зумовлені особливостями застосування технологій, умовами забезпечення і видами застосування матеріальних ресурсів, рівнем та видами спеціалізації тощо. Наприклад, на підприємствах легкої та харчової промисловості виробничі запаси сягають 80—90 %, а незавершене виробництво коливається в межах 5—20 %, тоді як на підприємствах машинобудування ця частина оборотних фондів може становити 40 %. На підприємствах видобувної галузі висока частка витрат майбутніх періодів (40—50 %).

Оборотними називаються засоби виробництва, що беруть участь в одному виробничому циклі та переносять свою вартість на вартість готової продукції одразу і повністю, змінюючи при цьому свою речову форму. Оборотні засоби підприємств становлять сукупність оборотних фондів і фондів обігу, виражених у вартісній формі. Інакше кажучи, вартість оборотних засобів набуває форми оборотних фондів і фондів обігу.

Елементна структура оборотних засобів підприємства - це частка вартості окремих елементів оборотних засобів із їх загальної вартості на певну дату, виражена у відсотках. У табл. 2.1. наведено приблизну структуру оборотних засобів на машинобудівному підприємстві.

Таблиця 2.1. Приблизна структура оборотних засобів

на машинобудівному підприємстві_______________

	Склад елементів оборотних засобів	Питома вага в загальній сукупності, %
1	Виробничі запаси	56
2	Незавершене виробництво і напівфабрикати влас­ного виробництва	19
3	Витрати майбутніх періодів	7
	Оборотні виробничі фонди	82
4	Готова продукція на складі підприємства	4
5	Продукція відвантажена	6
6	Грошові кошти на розрахунках в банку і наявні в касі	4
7	Дебіторська заборгованість	2
8	Інші обігові кошти	2
	Фонди обігу	18
	Оборотні засоби підприємства	100

Знання і аналіз структури оборотних засобів на підприємстві мають дуже важливе значення, тому що вона певною мірою хара­ктеризує фінансовий стан на той або інший момент роботи підп­риємства. Наприклад, збільшення частки незавершеного вироб­ництва, готової продукції на складі підприємства та дебіторської заборгованості вказує на відвернення оборотних засобів з оборо­ту, зниження об'єму реалізації, отже, і прибутку, а значить, і за­гального погіршення фінансового стану підприємства.

У табл. 2.2 наведена структура оборотних засобів за видами економічної діяльності в Україні [102].

Таблиця 2.2.

Структура оборотних засобів за видами економічної діяльності в Україні (на кінець року; відсотків)

	2000	2001	2002	2003	2004 *	2005 *
Всього	100,0	100,0	100,0	100,0
Промисловість	49,9	39,5	38,5	37,8
Сільське господарство,	5,4	5,4	4,7	4,5
мисливство та лісове
господарство
Будівництво	3,2	3,4	3,2	3,4
Оптова й роздрібна	24,8	31,8	34,6	35,4
торгівля; торгівля транс­портними засобами; по-
слуги з ремонту
Готелі та ресторани	0,2	0,2	0,2	0,2
Транспорт і зв'язок	10,2	6,1	4,8	4,6
Фінансова діяльність	1,2	1,6	2,6	3,7
Операції з нерухомістю,	4,2	10,5	9,8	8,5
здавання під найм та по-
слуги юридичним осо­бам
Колективні, громадські та особисті послуги	0,7	0,8	1,2	1,5

Структура оборотних засобів на підприємствах різних галу­зей далеко не однакова і залежить від:

• специфіки підприємства. На підприємствах із тривалим ви­робничим циклом велика частка незавершеного виробництва, на підприємствах гірничого профілю більша частка витрат майбутніх періодів. На підприємствах, у яких процес виробниц­тва продукції швидкоплинний, як правило, спостерігається пито­ма вага виробничих запасів;

• якості готової продукції. Якщо на підприємстві випускається продукція низької якості, що не користується попи­том у покупців, то різко підвищується частка готової продукції на складі;

• рівня концентрації, спеціалізації, кооперації і комбінування виробництва;

• прискорення науково-технічного прогресу. Цей чинник впливає на структуру різнопланово і практично щодо співвідношення усіх елементів. Якщо на підприємстві впроваджується паливно-збережувальна техніка і технологія, безвідходне виробництво, то це зразу впливає на зниження част­ки виробничих запасів у структурі оборотних засобів.

Так, найбільшу частку в загальному обсязі оборотних засобів становлять: виробничі запаси - на електростанціях і підприємствах легкої промисловості (до 90%); незавершене ви­робництво - на підприємствах машинобудування (близько 40% у зв'язку з великою тривалістю виробничого циклу); витрати майбутніх періодів - на підприємствах добувної індустрії (40­50% і більше).

Впливають на структуру оборотних засобів інші чинники. При цьому необхідно мати на увазі, що одні чинники мають дов­гостроковий характер, інші - короткостроковий.

Все це свідчить на користь того, що на підприємстві оборот­ними засобами необхідно управляти з метою оптимізації їх структури та підвищення їх оборотності.