51. Оптимізація прибутку за методом співставлення валових показників. 52. Оптимізація прибутку за методом співставлення додаткових показників.
Метод зіставлення валових показників припускає розрахунок загального або валового доходу при різних значеннях обсягу виробництва і реалізації продукції шляхом вирахування з валової виручки валових витрат. Валова виручка може бути розрахована множенням обсягу реалізованої продукції на існуючу ринкову ціну одного виробу. Розрахунки показують, що підприємство має отримати найбільший дохід у сумі 1500 тис. грн. при реалізації даного товару в обсязі 90 тис. шт.
Графічне зображення зміни валових витрат (ВІ) і валової виручки (ВВ) в залежності від обсягу продажу продукції представлено на рис. 7.4.
Як видно з графіка, при реалізації продукції приблизно до 28 тис. шт. виробництво буде збитковим, так як крива валових витрат (ВІ) розташовується вище кривої валової виручки (ВВ). У точці перетину цих кривих валовий дохід дорівнює нулю, а потім його значення з збільшенням обсягу продажу продукції наростає, досягаючи максимуму при випуску 90 тис. шт. Величина сукупного доходу визначається за різницею відстані між двома кривими по осі ординат. Оптимальним для нашого прикладу буде валовий дохід в 1,5 млн. руб., Розрахований як різниця між валовий виручкою і валовими витратами за формулою
Крім валових показників, для оптимізації обсягу виробництва і рівня ціни продукції можуть бути використані значення граничних витрат і граничних доходів, які визначаються приростом додаткових витрат або результатів на одиницю продукції. Розрахункові значення відповідних граничних показників наведено в табл. 7.7.
Таблиця 7.7
Граничні показники витрат
Обсяг реалізації, тис. шт. - (Одна тисяча п'ятсот сорок дев'ять) Граничні значення, тис. руб. |
____1549____ |
||
виручки |
витрат |
доходу |
|
10 |
50 |
20 |
30 |
20 |
50 |
10 |
40 |
30 |
50 |
10 |
40 |
40 |
50 |
20 |
30 |
50 |
50 |
20 |
30 |
60 |
50 |
30 |
30 |
70 |
50 |
30 |
20 |
80 |
50 |
30 |
20 |
90 |
50 |
40 |
10 |
100 |
50 |
60 |
- 10 |
Гранична виручка при різних обсягах виробництва і реалізації продукції залишається однаковою і дорівнює ринковій ціні в 50 руб. за один виріб. Граничні витрати розраховані виходячи з валових витрат (табл. 7.6) при різних обсягах продажу продукції. Порівняння граничної виручки та граничних витрат показує, що виробництво продукції буде ефективним до обсягу випуску, рівного 90 тис. шт. У цьому випадку додатковий дохід на одиницю продукції буде вищою додаткових витрат. Використовуючи розрахункові дані граничних витрат, побудуємо графік залежності витрат від обсягу випуску продукції (рис. 7.5).
З графіка видно, що збільшення обсягу випуску продукції ефективно до тих пір, поки граничні витрати (при) будуть нижчими граничної виручки на одиницю продукції (ПВ). Оптимальне значення обсягу виробництва перебуває в точці перетину двох кривих. У нашому випадку він становить 95 тис. шт. При подальшому збільшенні обсягу випуску показник додаткових витрат перевищить величину додаткової виручки на одиницю продукції, внаслідок чого зменшиться і загальний дохід підприємства.
Отже, в процесі планування оптимальних ринкових цін на вироблені товари і послуги економісти-менеджери повинні завжди виходити з вимоги максимізації доходів фірми. В умовах діючого виробництва при відомих ринкових цінах на продукцію ця вимога передбачає, як було вище показано, обгрунтування оптимального обсягу товарів і послуг. При організації нових фірм або випуску нових продуктів можна за допомогою методів зіставлення валових та граничних показників розрахувати оптимальні значення обсягу виробництва і ціни реалізації продукції, що забезпечують найбільший прибуток