36. Методи розрахунку ефективності зовнішньоторговельної операції

Особливості розрахунку зовнішньоекономічного ефекту визначаються:можливостями конвертації національної валюти і умовами формування валютних курсів;побудовою показників ефекту та ефективності;умовами розподілу валютної виручки підприємства;варіантністю експортних та імпортних програм.Валютна ефективність експорту та імпорту: Показник валютної ефективності (валютний коефіцієнт, купівельна сила валюти, товарний курс) вважаються безпосередньою характеристикою експортної (імпортної) операції. Він розраховується по так званому “експортному еквіваленту” – набору товарів і послуг, експортованих з метою отримання необхідної валюти при повній неконвертованості валюти. Експортний еквівалент визначається для окремої угоди, виду товару, країни, групи валют. Показники ефекту експорту (імпорту). Ефект експортної операції = Обсяг експорту – Витрати на виробництво експортної продукції;Ефект імпорту обладнання = Обсяг реалізації продукції виготовленої на імпортованому обладнанні – Витрати на придбання , наладку та експлуатацію обладнання;Ефект імпорту товарів = Обсяг реалізації у внутрішніх цінах – Витрати на імпорт.

37.Методи розрахунку ефекту та ефективності експортно-орієнтованих підприємств.

Однією з стратегічних проблем підприємства є проблема визначення співвідношення експортно-орієнтованого виробництва (експортної квоти ) до всього обсягу виробництва .

1. Послідовність розрахунку ефективності експорту продукції.

Як вихідні показники в розрахунках використовуються:

1.питомі затрати на виробництво і реалізацію експортної продукції (в торгових операціях в формі приведених затрат – З_Е^од, грн./од.

2.контрактна ціна В_Е^од, вал.од./од.

3.розмир експортної партії – N_Е, од.

4.коефіцієнт кредитного впливу – К_КР;

5.середньозважена величина коефіцієнта ефективності використання валюти – Кв_І, т.крб./вал.од.

Обгрунтоване рішення про експорт заданої кількості і ціни передбачає порівняння показників ефекту та ефективності для різних альтернативних варіантів зовнішньоекономічної угоди та її основних параметрів. Це стосується:

1/ розміру експортної партії;

2/ вибору країни-імпортера;

3/ розміру експортної квоти (з врахуванням задоволення внутрішнього попиту і заходів державного регулювання по його задоволенню);

4/ рівень контрактної ціни;

5/ вибір супутніх послуг;

6/ умови виробництва продукції;

7/ період організації виробництва експортної продукції і виходу на зовнішні ринки.

Вибір оптимального розміру експортної партії повинен враховувати два моменти. З одного боку мінімальною межею ціни є ціна, яка покладена в основу розрахунку точки беззбитковості.

U = C_F / (P_S – C_V)

, де U – точка беззбитковості ;

P_S – продажна ціна одиниці продукції;

С_V – змінні питомі витрати на од. продукції;

С_F – річні постійні витрати.

В використовуваних нами термінах формула точки беззбитковості:

N_{E i} = З_{Е i}^f /(В_{Е і} - З_{Е і}^v),де

З_{Е і}^f + З_{E i}^v = З_{Е і} В_{Е і} - ціна реалізації од. товару в національній валюті.

Для врахування можливості географічної переорієнтації експорту з однієї країни в іншу використовується формула для визначення зіставного ефекту експорту в дану країну по відношенню до експорту в іншу країну:

Обгрунтування експортної ціни товару може здійснюватись з метою визначення меж зміни контрактної ціни, якщо вона ще не зафіксована в контракті. Приймаються за контрактні витрати на виробництво і реалізацію, а ефект від експорту – рівним нулю. Тоді з формули (17): Мінімально допустимий розмір експортної ціни В_Еі^од є основою для підготовки калькуляції (розрахунку) експортної ціни (англ. –“export price calculation”), яка містить основні показники якості товару в зіставленні з товарами конкурентів, розрахунок експортної ціни для конкретного базису поставки.

При можливостях організації альтернативного виробництва чи зниження витрат внаслідок додаткових капіталовкладень розраховують максимально допустимі витрати на виробництво і реалізацію виходячи з фіксованої зовнішньоторгівельної ціни.

В довгострокових контрактах створення та функціонування експортноорієнтованого виробництва здійснюють оцінку ефекту (збитків) від більш раннього виходу на світові ринки за формулою:

K_t – капітальні вкладення, необхідні для організації експортного виробництва, створення збутової мережі, проведення рекламної кампанії і т.ін.;

B_{B t­} – витрати виробництва і збуту експортованої продукції;

П_t – податки, митні збори, мито, тощо;

 _t – коефіцієнт приведення;

t = 1,T – роки “життя” проекту.

В окремому випадку експортних поставок запасних частин в доповнення до експорту машин та устаткування, ефект експорту.