Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Конспект лекцій .doc
Скачиваний:
9
Добавлен:
09.09.2019
Размер:
512 Кб
Скачать

Тема 4. “Бухгалтерський баланс”

Мета лекції – сформувати систему знань про суть, побудову та структуру бухгалтерського балансу.

І. Поняття бухгалтерського балансу План

1.1 Суть і побудова бухгалтерського балансу.

1.2 Структура балансу.

1.3 Порядок читання та аналіз балансу.

Література

Див. п.п. 3,4,5,10,11,12,13,14,15,16,18,19,20,22,32,33 із списку літератури.

1.1. Суть і побудова бухгалтерського балансу

Бухгалтерський баланс – це спосіб економічного групування та узагальненого відображення стану засобів підприємства за їх функціональною роллю в процесі відтворення та за джерелами їх утворення і цільовим призначенням на певну дату в грошовій оцінці. Як правило, баланс складають на 1-ше число місяця, кварталу, року.

За формою баланс – таблиця, на лівій стороні якої відображають склад і розміщення господарських засобів і яка називається активом, а на правій стороні, що називається пасивом, відображають джерела формування господарських засобів.

Господарські засоби, та їх джерела групуються за певними ознаками у статті. Стаття балансу – це об’єднана за певними ознаками група господарських засобів або їх джерел. Статті балансу об’єднаються в більш узагальнені розділи балансу. Джерелами інформації для балансу є бухгалтерські рахунки. Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку № 2 “Баланс”, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 року № 87, передбачено загальні положення, визнання статей балансу, їх зміст, оцінка та розкриття.

Рис. 1. Зміст активу і пасиву балансу підприємства

За джерелами складання є такі баланси:

  • інвентарні, які складаються на основі опису інвентарю;

  • книжкові – складаються на основі запису у книгах без підтвердження інвентаризації (пробні або попередні);

  • генеральний, який поєднує інвентарний і книжковий, складається за рік.

За термінами складання використовують:

  • вступні баланси (складають на час створення підприємства);

  • операційні (складають протягом року і показують окремі ділянки роботи підприємства);

  • ліквідаційні ( складають на момент ліквідації підприємства).

За обсягами даних баланси розподіляють на:

  • прості (що не мають структурних підрозділів, філій);

  • складні (що мають структурні підрозділи);

  • зведені (що мають філії).

За формою баланси є: повні; скорочені.

За змістом баланси є:

  • сальдові (із залишками по рахунках, що характеризують майновий стан підприємства на визначену дату);

  • оборотні (що визначають залишки по рахунках і обороти за дебетом і кредитом рахунків);

  • результативні (баланси доходів і витрат, чи прибутків і збитків, що дає можливість визначити або чистий прибуток, або чистий збиток);

  • проміжні (баланси, що складаються на будь-яку дату);

  • порівняльні (у яких порівнюють статті звітного балансу з відповідними статтями балансу за попередній період).

1.2. Структура балансу

Форма діючого балансу та порядок його заповнення регулюються Національним (стандартом) бухгалтерського обліку 2 “Баланс” Затверджений наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 року № 87. Відповідно до ст. 11 “Загальні вимоги до фінансової звітності” Закону України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” баланс, разом із звітом про фінансові результати, звітом про рух грошових коштів, звітом про власний капітал та примітками до звітів визнано фінансовою звітністю підприємства.

Статті бухгалтерського балансу – це показники, що відображають стан на відповідну дату окремих видів господарських активів і джерел їх утворення. Кожна стаття балансу має грошовий вираз, що називається оцінкою статті. Загальним принципом оцінки активів для балансу є оцінка їх за фактичною собівартістю.

Таким чином, однорідні за економічним змістом статті об’єднуються у групи, а групи – у розділи активу і пасиву балансу. Діючий баланс має таку форму і структуру

Актив

Пасив

Назва розділу

Назва розділу

1.

2.

3.

4.

Необоротні активи – всі активи, що не є оборотними (об’єднано статті: нематеріальні активи, основні засоби, довгострокова дебіторська заборгованість та інші необоротні активи)

Оборотні активи – грошові кошти та їх еквіваленти, що необмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи 12 місяців з дати балансу (виробничі запаси, незавершене виробництво, готова продукція, товари, векселі одержані, дебітори (нам вині), грошові кошти і їх еквіваленти).

Витрати майбутніх періодів – витрати, що мали місце протягом поточного або попередніх звітних періодів, але належать до наступних звітних періодів (інформація про витрати майбутніх періодів)

Необоротні активи та групи вибуття

1.

2.

3.

4.

5.

Власний капітал – частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов’язань (до власного капіталу відносяться: статутний капітал, пайовий капітал, додатковий капітал, резервний капітал, нерозподілений прибуток)

Забезпечення наступних витрат і платежів – нараховані у звітному періоді майбутні витрати і платежі (відпустки, гарантії), цільові надходження.

Довгострокові зобов’язання – всі зобов’язання, які не є поточними зобов’язаннями (подають інформацію про залучені кошти банків, шляхом випуску підприємством облігацій на довгостроковій основі з нарахування відсотків, та будуть погашені в строк більше одного року)

Поточні зобов’язання – зобов’язання, які будуть погашені протягом операційного циклу або 12 місяців з дати балансу (це зобов’язання за одержаними кредитами банку, виданими підприємством векселями, кредиторською заборгованістю за товари (ми вині), поточні зобов’язання за розрахунками з бюджетом, зі страхування, оплати праці тощо)

Доходи майбутніх періодів – доходи, отримані протягом поточного або попередніх звітних періодів, які належать до наступних звітних періодів (доходи у вигляді одержаних авансованих платежів за здані в оренду основні засоби, передплату на газети, виручка за вантажні перевезення, абонентну плату за користування засобами зв’язку тощо)