21. Робоча сила як товар. Властивості товару робоча сила: споживна вартість і вартість

Робоча сила - це сукупність фізичних, розумових, організаційних властивостей людини, набутих знань і досвіду, які вона застосовує у процесі виробництва товарів. Робоча сила стає товаром лише в умовах капіталістичного способу виробництва. Причини цього:

• робітник позбавлений власності на засоби виробництва і засоби існування;

• робітник особисто вільний, тобто є власником своєї робочої сили і може розпоряджатися нею.

Робоча сила є товаром, тобто має споживчу вартість та вартість.

Споживча вартість товару: робоча сила виявляється в тому, що в процесі його споживання, в процесі праці він не зникає, а створює нову вартість, більшу за вартість самого товару.

Вартість товару: робоча сила визначається суспільно необхідними витратами на відтворення робочої сили в певних суспільних умовах.

Мінімальна межа цих витрат - це вартість життєвих засобів необхідних робітникові для його фізичного існування (прожитковий мінімум).

В сучасних умовах у вартість робочої сили входять:

• вартість життєвих засобів робітника;

• вартість життєвих засобів його сім’ї;

• витрати пов’язані з задоволенням потреб, які виникли у процесі соціально-економічного розвитку.

На зростання вартості робочої сили впливають: моральні, історичні, соціальні, результативні елементи.

Моральний елемент: визначається гідністю людини, її самоповагою, впливом морально-етичних чинників

Історичний: це зростання потреб людини, для задоволення яких потрібна все більша кількість матеріальних благ і послуг.

Соціальний: це вплив соціальних чинників, таких як класова боротьба, діяльність профспілок, громадських і політичних рухів.

22. Заробітна плата: сутність, функції. Форми і системи заробітної плати

Заробітна плата - це ціна, яку платить підприємець робітникові за використання її робочої сили або заробітна плата - це винагорода, яку одержує власник робочої сили за свою працю.

Функції з/п: відтворювальна; стимулююча; розподільна.

Структура з/п:

• основна з/п - може бути за відпрацьований час або за вироблену продукцію у межах норми за основним місцем роботи;

• додаткова з/п - за перевиконання норм, за суміщення посад, за майстерність, за виконання особливих завдань, за шкідливі умови.

Форми з/п:

• почасова - це оплата вартості робочої сили за відпрацьований час.

• відрядна - це оплата вартості робочої сили залежно від кількості виробітку.

Системи з/п:

1. тарифна - з/п залежить від складності праці і кваліфікації робітника, яка виражена відповідним тарифним розрядом і тарифною ставкою.

2. преміальна – почасово преміальні і відрядно преміальні

3. колективні - система Скенлона і система участі в прибутках.

Система Скенлона: визначає норматив частки прямих витрат на робочу силу у вартості продукції. Якщо є економія, то 25% у резерв, з того, що залишилося 25% адміністрації, 75% - робітникам.

Система участі прибутка: з частки прибутку формується преміальний фонд з якого робітноки одержують виплати (стаж роботи, раціональність діяльності, відданість фірмі, відсутність спізнень і прогулів).

Номінальна заробітна плата - це сума грошей, яку одержує робітник за використання його робочої сили.

Реальна заробітна плата - це кількість товарів та послуг, які робітник може купити за свою грошову (номінальну з/п) після сплати податків. Реальна з/п залежить від номінальної, рівня цін на споживчі товари, податків.

Рух реальної заробітної плати визначається

Î р з/п = Îн з/п /Îц

Мінімальна заробітна плата - це законодавчо встановлений розмір з/п за просту не кваліфіковану працю, нижче якого не може проводитися оплата за виконану роботу.