2. Види господарської діяльності, які змінюють рельєф та геологічне середовище України.

У наш час вплив людини на геологічне середовище досяг гігантських розмірів і став відчутним не лише в окремих регіонах, а й у глобальному масштабі на всій планеті.

1. Значні масштаби розорювання (суцільна розораність) сільськогосподарських угідь та інші агротехнічні заходи - викликають, як правило, площинну та лінійну ерозію, дефляцію. Особливо ці процеси зазнали активізації упродовж останнього століття, 2. Зрошувальні меліорації, що сприяють іригаційній ерозії та подекуди викликають просадки у лесових породах. Недотримання розрахункових параметрів здійснення штучного дощування чи інших видів зрошення викликає площинний змив, а, часто-густо, струмкову лінійну ерозію, що не тільки збіднює сільськогосподарські угіддя, а й значно перетворює рельєф. Просадки ж у лесовій товщі завдяки аномальному змочуванню її відбуваються як повільно, так і катастрофічно швидко, утворюючи лійки діаметром до 5-7 метрів і глибиною до 1,5 - 2,0 метра. 3. Існування долинних водосховищ, де зміни нормальних підпорних рівнів спричиняють активне переформування русел у нижніх б`єфах. Так звані “попуски води” із водосховищ значно змінюють руслові витрати і спричиняють інтенсивнішу лінійну ерозію, бічну ерозію підніжь, розмив існуючих островів, осередків та інших мікроформ русла. 4. Створення мережі магістральних зрошувальних каналів, що супроводжується деформаціями їхніх відкосів та яроутворенням на схилах. Це стосується, насамперед, давніх магістральних каналів, прокладених, як правило, без достатньої гідроізоляції днищ та схилів, на яких за тривалий час експлуатації з'явилися зазначені процеси. 6. Екскавація гірських порід та корисних копалин відкритим способом, що викликає зсувні, обвальні, осипні, опливні, ерозійні процеси, сприяє розвантаженню водоносних горизонтів. Звичайно це здійснюється на незначних за площею територіях, прилягаючих до гірничих виробок, але геоморфологічний ефект таких процесів є значним, інколи, катастрофічним. 7. Підземне будівництво, газифікація вугілля, термогенне виплавлення та вилуговування корисних копалин ведуть до формування провалів, мульд просідання, зсувоутворення. Ці заходи впливають, перш за все, на зміни земної поверхні і дуже рідко спричиняють перетворення в інших компонентах довкілля завдяки нечисленності свого поширення. 8. Зрошування земель спричиняє гідратаційне набрякання та обдимання глинистих порід та підняття земної поверхні. Це, також, украй нечисленні прояви і стосуються вони, як видно, змін у фізико-механічних показниках осадових товщ та певних деформацій поверхні, що викликає складнощі при експлуатації інженерних об'єктів. 9. “Мокрі” технологічні процеси, втрати води із водогінних та каналізаційних мереж викликають просадки поверхні та зсувоутворення на схилах у районах поширення лесових порід. Цей вплив особливо актуальний для населених пунктів, де існують розгалужені водогінні та каналізаційні мережі і, особливо, для крупних міст, що розташовані майже завжди на берегах крупних річок зі значним поширенням схилових поверхонь, внаслідок чого активізуються схилові процеси. 10. Створення водосховищ на малих річках супроводжується їхнім замулюванням, підвищенням поверхні дна річок у зоні підпору, регресивною акумуляцією вище зони підпору у вигляді островів, осередків. Прилягаючі низовинні території піддаються підтопленню, що викликає відповідні зміни у інших компонентах довкілля - грунтово-рослинному покриві, видовому складі флори та фауни. На відміну від крупних водосховищ, в даному разі замулювання відбувається нетривалий час, а можливості їхнього очищення украй незначні (як і функції природоохоронних інстанцій у малих населених пунктах), що призводить до швидкого замулювання осередків розвантаження підземних вод та інших змін. 11. Вирубування лісів та розорювання земель сприяють басейновій площовій ерозії, лінійній ерозії та обумовлюють посилення позаруслової акумуляції. Такі випадки у зоні сухих степів не мають значного поширення, проте, не можуть виключатися із переліку видів господарської діяльності.

№9