- •1. Сучасний поділ прикладних екологічних напрямків у географії.
- •2. Характеристика окремих морфокліматичних зон України (флювіальна зона).
- •1. Наукознавчі дефініції екологічної геоморфології.
- •2. Морфокліматична зональність рівнин суходолу та її еколого-геоморфологічне значення.
- •1. Властивості рельєфу та їхня роль у вирішенні часткових екологічних проблем
- •2. Концепції ярусності рельєфу (поверхні вирівнювання, регіональні геоморфологічні рівні, морські та річкові тераси) у контексті екологічної геоморфології
- •2. Характеристика рельєфу і геологічного середовища вуглевидобувних регіонів України.
- •1. Сучасні геоморфологічні процеси та їхня роль у створенні екологічних проблем..
- •1. Геоморфологічні парадигми та їхня участь у вирішенні екологічних проблем
- •2. Берегові екосистеми України та їхні еколого-геоморфологічні проблеми
- •1.Найважливіші групи сучасних геоморфологічних процесів та їхня загальна характеристика.
- •2. Види господарської діяльності, які змінюють рельєф та геологічне середовище України.
- •1.Об'єкт, предмет, методи екологічної геоморфології.
- •2. Екологічні проблеми гірських районів України.
- •1. Ярусність рельєфу Землі та її роль у вирішенні еколого-геоморфологічних проблем.
- •2. Загальні риси рельєфу України
- •1. Довкілля як система. Загальні властивості систем.
- •2. Рельєф та еколого-геоморфологічні проблеми Києва.
- •1. Ендогенний морфогенез та його оцінка у створенні несприятливих еколого-геоморфологічних ситуацій.
- •2. Малі міста України - стійка відповідність екологічним вимогам.
- •1.Еколого-геоморфологічні проблеми районів обводнювальних меліорацій в Україні.
- •2.Роль концепції ярусності рельєфу Землі у вирішенні еколого-геоморфологічних проблем.
- •1. Еколого-геоморфологічні проблеми Українських Карпат.
- •2. Геоморфологічні проблеми відкритого видобування корисних копалин в Україні.
- •1. Еколого-геоморфологічні проблеми Гірського Криму.
- •2. Екологічні проблеми, пов'язані зі створенням великих водосховищ.
- •1. Еколого-геоморфологічні проблеми Українських Карпат.
- •2. Геоморфологічні проблеми відкритого видобування корисних копалин в Україні.
- •1. Основні положення загальної теорії систем та їхнє значення для розвиті екологічної геоморфології.
- •2. Поняття про антропогенний рельєф та антропогенні геоморфологічні процеси.
- •1. Роль ендогенного морфогенезу у створенні еколого-геоморфологічних проблем
- •2. Послідовність формулювання визначень екологічної геоморфології
- •1.Еколого-геоморфологічні проблеми гідротехнічного будівництва
- •2. Інженерна геоморфологія як предтеча екологічної геоморфології
- •1. Основні таксони геоморфологічного районування України
- •2. Геоморфологічні проблеми, пов'язані з прокладанням комунікацій
1. Еколого-геоморфологічні проблеми Українських Карпат.
Для Українських Карпат характерні такі еколого-геоморфологічних проблеми: зсуви, селеві процеси, карст. Зсуви.Із зафіксованих нині 16 тис. зсувів на території України понад 30 % знаходиться в межах Карпатського регіону. З погляду трансформації рельєфу геологічного середовища екзогенними геоморфологічними процесами в межах Карпат останнім часом різко зросла роль антропогенного чинника. За кількісними показниками відповідно зсувів території, то тут визначені такі особливості в різних адміністративних областях: територія Чернівецької — близько 1800 зсувів, Івано-Франківської — близько 1800, Львівської — близько 1000, Закарпатської — близько 1400 зсувів. Селеві процеси. На формування селів значно впливають лісова промисловість та лісове господарство, насамперед вирубування лісу в селевих басейнах. Наочно це виявилося в Карпатах у повоєнний час. Формуванню селів сприяють також інші види господарської діяльності: неврегульоване випасання худоби, яке продовжується в усіх селевих районах Карпат, що призводить до вимивання грунту і знесення його до днищ селевих долин; водно-господарське будівництво, зокрема прориви неякісно спроектованих та побудованих загат і гребель на невеликих водосховищах. Карстові процеси. Активізація карстових процесів у Карпатському регіоні пов'язана з техногенною діяльністю — розробкою родовищ, цивільним і промисловим будівництвом. Прикладом може слугувати провал, який стався у січні 2011 року в Солотвиніна території шахти № 8, який зруйнував електропідстанцію та компресорну станцію ДП «Солотвинськийсолерудник». У зону небезпеки потрапили житлові будинки, системи життєзабезпечення населення та об'єкти інфраструктури.
2. Геоморфологічні проблеми відкритого видобування корисних копалин в Україні.
Видобування корисних копалин відкритим способом у неглибоких шахтах, штольнях та кар’єрах істотно змінює рельєф земної поверхні. У таких районах часто утворюються величезні кар’єри, виїмки і тераси, значні внутрішні й зовнішні багатоярусні відвали гірських порід у вигляді пагорбів, пасом і плато. Кар’єри з видобування залізних, манганових та інших руд, а також будівельних матеріалів зумовлюють зміну навколишнього середовища у районах, що до них прилягають. У міру формування відкритих розробок змінюються складові довкілля, оскільки новітній техногенний рельєф стає вирішальним чинником у формуванні біогеоценозних процесів у гірничопромислових комплексах. Траншейно-болотні пустирі формуються під час розробки торфових покладів машинно-формувальним способом. Вони важко піддаються рекультивації, тому впродовж тривалого часу залишаються покинутими землями. Видобування підводних і пляжних пісків у багатьох випадках негативно впливає на стан берегів: посилюється їх руйнування, активізуються процеси зсування, і, як наслідок, зменшується цінність курортних регіонів. Останнім часом вивезення піску й гальки із зони пляжів заборонено, проте часто без відповідних санкцій відбирають галечниковий і піщаний матеріал із гирлових зон. Будь-які спроби здійснювати промислове видобування пісків із пляжів або великих акумулятивних форм сприяють активізації процесів абразії, внаслідок чого втрачаються значні площі прибережних земель та відбувається руйнування споруд. Гірничодобувна промисловість спричинює зміни рельєфу і значно впливає на перебіг сучасних геоморфологічних процесів, зокрема на складові навколишнього середовища певного регіону. Так, значних змін зазнають рельєф і морфогенез, режим поверхневого стоку, ґрунтовий і рослинний покрив, гірські породи, підземні води, мікрокліматичні показники. Тому екологічний стан у більшості гірничодобувних регіонів України критичний. Після закриття нерентабельних підприємств, шахт і розрізів виникла низка екологічних та частково еколого-геоморфологічних проблем. Основні чинники негативного прояву видобування мінеральної сировини — підтоплення поселень підземними водами, заболочування земель, забруднення шахтними водами водоносних горизонтів та сольове забруднення поверхневих і підземних вод, утворення підземних порожнин, просідання поверхні тощо.
№15