Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Шпори Стецюк.docx
Скачиваний:
10
Добавлен:
09.09.2019
Размер:
101.89 Кб
Скачать

1. Еколого-геоморфологічні проблеми Гірського Криму.

Для Гірського Кримухарактерні такі еколого - геоморфологічних проблеми: зсуви, селеві процеси,абразійні. Схилові процеси. У межах південних схилів Головного пасма Криму, особливо у межах його західного району, поширені найрізноманітніші типи зсувів. Через ці зсуви проходять усі автошляхи до Південного берега Криму, вони інтенсивно деформуються в роки з низь­кою регіональною активністю, а в роки підвищеної зсувної активності зазнають у деяких місцях катастрофічних переміщень. Селеві процеси. У Криму посиленню селевої діяльності сприяло зменшення площі лісів. Так, з 1860 по 1922 р. площа їх зменшилася втричі, а в роки Першої світової війни чимало лісу було вирубано на паливо. Крім того, впродовж Другої світової війни лише на території Кримського заповід­ника було пошкоджено ліс на площі 1500 га і повністю вирубано на пло­щі 200 га. Один з найбільш потужних селевих потоків у долинному селевому басейні - середньої частини долини р. Демерджи - виник 11.08.1997 р. Нижче конуса виносу сель трансформувався в руйнівний паводок, що спричинив затоплення вулиць, парків та будинків м. Алушти та залив виноградники, АЗС, тролейбусний парк та інші об'єкти. Абразійні процеси поширені на більшій частині берегів Чорного та Азовського моря. Поширені вони також і біля Кримських гір. В результаті хвильової діяльності моря й корозії морськими й прісними водами в місцях їхнього підводного і поверхневого розвантаження на узбережжя утворюються корозивно-абразійні порожнини відомі в районі мису Айя, у скелястих вапнякових мисах Південного берега Криму (миси Ай-Тодор, Адалари, Дженевез-Кая, Пушкінська скеля, м. Діва 6 ін.) і в Південно-Східному Криму (мис Капчик, Караул-Оба й др.). Довжина порожнин цього класу в Криму рідко перевищує ЗО м.

2. Екологічні проблеми, пов'язані зі створенням великих водосховищ.

Існування долинних водосховищ на рівнинних річках, де зміни нормальних підпірних рівнів спричинюють активне переформування річищ у нижніх б'єфах. Так звані попуски води з водосховищ значно змінюють руслові витрати і зумовлюють інтенсивну лінійну ерозію, бічну ерозію, розмивання існуючих островів та мікроформ річища нижче греблі, а також підвищення рівня підземних вод, що веде до підтоплення грунтів Відбувається руйнування берегів великих водосховищ Дніпровського каскаду внаслідок абразійно – акумулятивних процесів. На початку ХХІ втрати земель від переробки абразійними процесами на водосховищах перевищили 25 тис. га. Цвітіння води, забруднення і т. д. і т. п. самі придумуйте інші екологічні проблеми.

16

1. Еколого-геоморфологічні проблеми Українських Карпат.

Для Українських Карпат характерні такі еколого-геоморфологічних проблеми: зсуви, селеві процеси, карст. Зсуви.Із зафіксованих нині 16 тис. зсувів на території України понад 30 % знахо­диться в межах Карпатського регіону. З погляду трансформації рельєфу геологічного середовища екзогенними геоморфологічними процеса­ми в межах Карпат останнім часом різко зросла роль антропогенного чин­ника. За кількісними показниками відповідно зсувів території, то тут ви­значені такі особливості в різних адміністративних областях: територія Чернівецької — близько 1800 зсувів, Івано-Франківської — близько 1800, Львівської — близько 1000, Закарпатської — близько 1400 зсувів. Селеві процеси. На формування селів значно впливають лісова промисловість та лісо­ве господарство, насамперед вирубування лісу в селевих басейнах. Наоч­но це виявилося в Карпатах у повоєнний час. Формуванню селів сприяють також інші види господарської діяльності: неврегульоване випасання худоби, яке продовжується в усіх селевих райо­нах Карпат, що призводить до вимивання грунту і знесення його до днищ селевих долин; водно-господарське будівництво, зокрема про­риви неякісно спроектованих та побудованих загат і гребель на невели­ких водосховищах. Карстові процеси. Активізація карстових процесів у Карпатському регіоні пов'язана з техногенною діяльністю — розробкою родовищ, цивільним і промисловим будівниц­твом. Прикладом може слугувати провал, який стався у січні 2011 року в Солотвиніна території шахти № 8, який зруйнував електропідстанцію та компресорну станцію ДП «Солотвинськийсолерудник». У зону небезпеки потрапили житлові будинки, системи життєзабезпечення населення та об'єкти інфраструктури.