Робота в аудиторії

1.Визначте голосні звуки за такими ознаками:

1. Задній ряд, середнє підняття, лабіалізований. 2. Передній ряд, високо-середнє підняття, нелабіалізований. 3. Передній ряд, високе підняття, нелабіалізований. 4. Задній ряд, високе підняття, лабіалізований. 5. Задній ряд, низьке підняття, нелабіалізований. 6. Передній ряд, середнє підняття, нелабіалізований.

2.Назвіть голосні звуки за вказаними ознаками і доповніть характеристику звуків ознаками, які тут відсутні.

1.Лабіалізований звук високого підняття. 2. Звук низького підняття. 3. Звук високого підняття, переднього ряду. 4. Звук високого підняття, заднього ряду. 5. Звук високо-середнього підняття. 6. Звук переднього ряду, середнього підняття. 7.Лабіалізований звук середнього підняття.

3. Визначте голосні звуки в словах, схарактеризуйте їх:

а) сад, сом, я, синє; б) їжак, лють, льон, яма, ліки; в) вуж, Юлія, любов, ллєте.

4. Прочитайте подані слова вголос і запишіть їх фонетичною транскрипцією. Із цих слів випишіть окремо приголосні, схарактеризуйте їх.

Робити, шифер, пітьма, чебрець, замок, ґудзик, нігті, їхав, порода, відхилити, зцілити, байка, хитрий, ходом, цибуля, вітер, пояс.

5. Відзначте та схарактеризуйте випадки модифікації, що відбуваються внаслідок асиміляції.

1. Антонович не міг стерпіти таких несправедливостей (Гонч.). 2. Хлопець... сів на колоді і почав розгортати свій зшиточок (Вас.). 3. Гайку, гайку, дай гриба і бабку, сироїжку з добру діжку, красноголовця з доброго молодця (Н. тв.). 4. Тільки часом легкий шелест чується в гаю (Л. Укр.). 5. Серце Соломії рвала просьба Остапова (Коц.). 6. Ми з тобою йдемо стежкою в саду (М. Р.). 7. Мотря мовчала, тільки зуби зціпила (Н.-Лев.).

8. Поезія – це діло совісне,

Не грайся нею безпричинно.

Така собі, не знає старості

І на чолі не ставить дати,

Із чорним попелом і паростю

Стоїть одвічно коло хати (А. Малишко).

6.Подані слова запишіть фонетичною транскрипцією. Вкажіть вид асиміляції. Окремо поясніть випадки, коли асиміляція не відбувається.

Повсихати, розкидати, втрясти, ближче, легко, тут же, як же, хоч би, вокзал, кігті, кладка, косьба, молотьба, ріжки, вогко, з шишкою, з чоловіком, з сіллю, обчистити, кружка, зцілити, з тобою, з сиром, галузка, з косою, зчавити, скопати, стримати, натхнення, схопити, з факелом, з комори, розшматувати, зціпити.

7. З поданих речень випишіть слова, в яких наявні випадки асиміляції приголосних за дзвінкістю і глухістю. Запишіть ці слова фонетичною транскрипцією.

1.Над ближчими кварталами – запах толу, кружляє сажа (Гонч.). 2. Поїзд з Києва. Важке, підтале серце на води і на зорі понесу... (Вінгр.). 3. Я з усієї сили зціплюю зуби, щоб не труситись (Тют.). 4. Сонце ще дужче згори припікає (Тич.). 5. Бійці безперестанку вели огонь (Гонч.). 6. Упоравшись надворі, мати пхають у двері в`язку соломи і кидаю біля грубки (Тют.). 7. Глибока північна тиша, тільки часом легкий шелест чується в гаю... (Л. Укр.). 8. Робота, безсонні ночі, напруження всіх сил дали свої наслідки (Гонч.). 9. Чоловік скинув шапку і присів скраєчку на вільний стілець (Вінгр.). 10. Ще ніхто не чув, щоб так розкішно пахли фіалки (М. Р.). 11. Два дні і дві ночі сиділи вони тут у вогкості й пітьмі (Коц.). 12. Він усе розказував українські народні анекдоти, смішні, повні жарту (Н.-Лев.).

8.Подані слова запишіть фонетичною транскрипцією. Поясніть випадки чергування, зумовленого асиміляцією зубних свистячих приголосних шиплячими.

Без жарту, зжитися, розшматувати, зшивати, без шевця, без жита, безшовний, зчищати, з червня, без чеків, від часу, відчувати, зціплювач, з джерела, від джмеля, над дзвіницею.

9.Подані слова запишіть фонетичною транскрипцією. Виділіть усі випадки асиміляції за місцем і способом творення.

З джазом, зчеплення, зштовхнути, безчинство, нісши, журишся, відвізши, не мучся, у діжечці, не мажся, діжці, тчемо, коротший, ворітця, ліщина, льотчик, відсіля, відчай, копитце, над Джакартою.

10. Подані слова прочитайте вголос і запишіть фонетичною транскрипцією. Виділіть і поясніть усі випадки асиміляції за м`якістю.

Без ціни, після, зняти, розсідлати, український, пізні, задні, передні, кутні, цвіт, розгін, новочасні, тхір, на гілці, надзірковий, віконця, корисні, відділяти, людський, роздягальня, цвіль, пісня, кузня, могутній, дні, дві, сільський, відмітати, звів, розвій, звір, світ, збіг, через віру, з вівці.

11. Подані слова запишіть фонетичною транскрипцією. Поясніть випадки позиційних змін приголосних.

Вставай, зайвий, вовк, бував, вдарив, вмивався, вживав, йдіть, взувся, взувайся, вівці, впевнений, кував, рівний, віяв, війни, зливай, новий.

12. Проаналізуйте подані речення. Знайдіть слова, в яких наявне або можливе спрощення в групах приголосних. При цьому відзначені слова поділіть на три групи: а) у яких відбувається спрощення в групах приголосних, засвідчене на письмі; б) в яких спрощення в групах приголосних відбувається в усній мові, але не позначене на письмі; в) у яких спрощення не відбувається.

1. Наїзниця скакала і військо немале вела, собою всіх людей лякала і все, мов помелом, мела (Котл.). 2. Не можу сказати, щоб полеміка впливала на нерви корисно (Л. У.). 3. Частування було сите, але не вишукане. Гаряче молоко, масний вершковий сир із кмином (Тул.). 4. Жодна людина, крім поїзної обслуги, не зможе проїхати тунелем (Загр.). 5. Мене стиснула юрма пасажирів (Коц.). 6. Я певен нині, що всі муки скину, що збережу завзяття до загину (Граб.). 7. Які прекрасні зустрічі із студентством та професурою сільськогосподарського інституту та педтехнікуму! (Виш.). 8. Вся сім`я гомонить, кожному хочеться сказати щось радісне, кожний почуває себе щасливим і повним надій (Л. У.). 9. Йде очеретами – не шелесне (Вас.). 10. Листа написано на шістнадцяти сторінках жовтого шершавого паперу (Ян.). 11. Відходив день, і слала ніч тумани... (Сос.). 12. Мати увечері своїм пестливим голосом пошепче дитині про любов до всього живого (Мирн.).

13. Які звукові зміни відбулися в наведених словах?

Флюгер (нім. Flugel), жевріти (ст.-сл. жервіє), тарілка (нім. Teller), футляр (нім. Futeral).

14. У поданих реченнях підкресліть слова, у яких відбулися звукові зміни на дисимілятивній основі.

1. Свіжа рілля, золоті стерні висріблилися тонким павутинням (Ор.). 2. А сонце рушниками з-за кучерявих стелиться хмарин (Ст.). 3. Давайте, говоріть ви, народом народжені й на тій же землі вирощені лицарі правди! (Ле). 4. Оновлена земля, наче з глибин своїх, підняла могутню силу, і закрасувалися жита, вищі росту людського (Ст..). 5. Хто може нас, могутніх підкорити? (Тич.). 6. Стоїш ти в самого життя на сторожі, щоб на нього неждану біду відвести. 7. Хто од нас у світі дужчий? (П. Т.). 8. І соняшник золотоголовий лице за сонцем поверта (В. С.).

15. У поданих реченнях знайдіть слова, в яких відбувається подовження приголосних.

1. Денис, пригрітий весняним сонцем та закривши рудим картузиком обличчя від променів, спав на задній підводі. (Тют.). 2. По дворах, навантажені всяким збіжжям, стоять вози, готові в дорогу (Вас.). 3. ...Сестра таки здорово підросла, за час його відсутності стала уже піддівкою (Гон.). 4. Раз у раз, однак, сумне й страшне опромінювалося в творах Довженка світлим і повним любові поглядом на життя, на світ (Рил.). 5.Маруся ще завидна просила до себе на сватання (Кв.-Осн.). 6. Тобі одній згадок моря і пісня, що не в`яне, моя рум`яна зоря, Донеччина кохана! (Сос.).

БЛОК ЗАВДАНЬ І ЗАПИТАНЬ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

І.Запишіть речення фонетичною транскрипцією. Схарактеризуйте групи приголосних за такою схемою:

1.За участю голосу: шумний чи сонорний; шумний дзвінкий чи глухий.

2.За місцем артикуляції (за участю активного й пасивного мовного органа): губний – губно-губний чи губно-зубний; язиковий – передньо-, середньо-, задньоязиковий чи глотковий.

3.За способом артикуляції: зімкнений, щілинний, дрижачий, африката, зімкнено-проривний.

4.За твердістю і м`якістю: тверді, м`які, пом`якшені, напівпом`якшені.

5. За акустичним вираженням: свистячі – шиплячі.

Коли зникає народна мова – народу нема більше!.. Відберіть у народу все – і він усе може повернути, Але відберіть мову – і він ніколи більше не створить її, нову батьківщину навіть може створити народ, Але мови ніколи; вмерала мова в устах народу – вмер і народ (К. Ушинський). 2. Літописи стверджують, що споруджено Золоті ворота 1037 року (Журн.). 3. Національна честь – це зірка провідна (О. Олесь). 4. Коли забув ти рідну мову – біднієш духом ти щодня; ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе до пня. Коли в дорогу ти збирався, казала мати, як прощавсь, щоб і чужого научався й свого ніколи не цуравсь (Д. Білоус).

ІІ. Подані слова запишіть фонетичною транскрипцією. Поясніть, якими причинами зумовлені зміни приголосних у поданих словах. Зробіть повний фонетичний аналіз виділених слів.

Коротший, розжеврівся, молотьба, дно, спітнілий, пісня, дьогтю, вокзал, багатший, з життям, зшиток, легко, миєшся, зважся, у бочці, дужці, дні, водні, зелені, кутні, галузці, в казці, польовий.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ, УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЇ ЗНАНЬ:

1.У чому полягає артикуляційно-акустична відмінність між голосними й приголосними?

2.Які звуки називаються голосними? Який принцип покладено в основу класифікації голосних звуків?

3.Як поділяються голосні звуки української мови за місцем творення?

4.Як поділяються голосні звуки української мови за ступенем підняття спинки язика?

5.Як поділяються голосні звуки української мови за участю губ?

6.Які звуки називаються приголосними? Який принцип покладено в основу класифікації приголосних звуків?

7.За якими ознаками класифікуються приголосні української мови?

8.Як поділяються приголосні за участю голосу й шуму?

9.Які основні ознаки сонорних приголосних?

10.Як поділяються приголосні за активним мовним органом?

11. Які основні типи комбінаторних змін ви знаєте?

12. Що таке асиміляція, дисиміляція?

13. Які типи асиміляції виділяють у мовознавчій науці?

14. Розкрийте поняття повної й неповної асиміляції?

15. Розкрийте поняття прогресивної і регресивної асиміляції.

16. Поясніть умови асиміляції приголосних за дзвінкістю/глухістю, за місцем і способом творення; за твердістю і м`якістю.

ТЕМА №2: ЧЕРГУВАННЯ В СИСТЕМІ ГОЛОСНИХ ТА ПРИГОЛОСНИХ ФОНЕМ (2 год.).

1.Чергування голосних фонем:

- чергування о та е з і; о та е з нульовою фонемою (як наслідок занепаду зредукованих);

- чергування е з о після ж, ч, ш, дж та j;

- чергування и (у звукосполученнях ри, ли) з о та е.

2.Найдавніші чергування голосних фонем у коренях слів як засіб розрізнення семантичних відтінків і граматичних значень:

- о-а (гонити-ганяти); е-і (пекти-випікати); е-о (везти-возити); і-а (лізти-лазити), і-и (сісти-сидіти); нульова фонема – е, о, и; нульова фонема – о, и, у та ін. Голосні а та у на місці давнього о; голосний і на місці давнього у.

3.Чергування приголосних фонем:

- зміна задньоязикових г, к, х на передньоязикові ж, ч, ш (перше перехідне пом`якшення) і з, ц, с (друге перехідне пом`якшення);

- чергування д-дж; з-ж; с-ш; к-ч; т-ч; х-ш; ц-ч; б-бj; п-пj; в-вj; м-мj; ф-фj; б-бл; п-пл; в-вл; м-мл; ф-фл.

4. Зміни приголосних г, ж, з; к, ч, ц; х, ш, с перед суфіксами -ськ(ий), -ств(о). Зміни приголосних перед суфіксом -ин(а).