Завдання

1. Подані слова поділіть на дві групи: 1) однозначні і 2) багатозначні.

Гострий, година, заєць, лист, стіл, хек, цезій, цунамі, чапля, стіна, чисельник, шлюпка, земля, шахтар, щавель, квочка, змія, хвощ, горобець, бігти, атестувати, шлях, голова.

2. Прочитайте речення. З`ясуйте, які слова вживаються у переносному значенні, яке їх основне значення та за якою ознакою відбувається метафоричне перейменування слів.

1. Віє метелиця, крутиться, котиться полем у млі; килимом-хутрою падає, стелеться сніг по замерзлій землі... (Чупр.). 2. Діти плачуть і плачуть дерева. У мами не очі, а дві сльози, Синхрофазотрони ридають, як леви, і фіолетовий плач у грози (Драч). 3. Коли град Київ тимчасово з військами залишив Богдан, серпневий день гримів грозою. Горіли вишні. Цвів катран (Драч). 4. З-під її чорних і великих вій двома блакитними метеликами випурхнула вдячно-ніжно блакитноока просинь (Чорн.). 5. Він знову позамикав двері, щільно завісив вікна більмами фіранок (Дрозд).

3. Визначити слова, вжиті у переносному значенні, та різновид переносного значення.

Бідна Волошко, чому ти у житі, а не на клумбах волієш рости? Дика у тебе, Волошко, натура, що не злама її людська культура, бо ж не скорив тебе той садівник, що дивовиди виводити звик. 2. Мій рідний край збирає урожай, що звеселяє струменем живим трудівників засмаглих світлі очі. 3. Було, по вулицях знайомих ідеш до рідної ріки – і раптом бачиш владний помах Богдана гордої руки. І тратиш ніби часу вимір, бо оступили навкруги Софія древня, Володимир, Дніпра безсмертні береги (М. Р.). 4. По-весняному вже гріє сонечко, заглядає до нас у віконечко: „Гей, ви, дітки малі, де ви гаєтесь? Чом ще й досі в кутку темнім граєтесь?” 5. Прилетіла здалека та й весна. Ой, що ж ти нам, веснонько, принесла? – „Принесла я, дітоньки, вам квітки і пташок з пташатами у садки”. 6. От, недобрі черевички – завжди лізуть до водички! Неслухняні вони дуже, все шукають, де калюжі... (К. П.).

4.Поясніть, коли виділені слова вживаються в прямому значенні, а коли – в переносному. На основі яких ознак закріплюється переносне значення.

1. Обабіч дороги бредуть з клуночками малі і літні, хустки і бороди, мовчазні, заклопотані, знесилені (Горд.). 2. Хата в німій печалі слухала сувору повість про нескорену дівочу волю (Горд.). 3. Сімдесят – вечірня пора роздумів і розмислів над пережитим та перейденим (Б. Ол.). 4. Університети проходив у тюрмах та на каторзі... (Речм.). 5. Як тільки насувалась ніч – село пірнало в темряву і тишу (Г. Т.). 6. Плачуть голі дерева, плачуть солом`яні стріхи, умивається сльозами убога земля і не знає, коли усміхнеться (Коц.). 7. Ви знаєте, як сплять старі гаї? (Тич.). 8. Ліворуч в рамці старих верб дрімає дворище Морозенків (М. Ст.). 9. Село заніміло і прищурилося: ось-ось повинні були вступити німці (Г. Т.).

5.Скласти з кількома поданими словами речення, в яких кожне вживалося б у прямому і переносному значеннях. На підставі чого виникає переносне значення в них?

Весна, золото, хліб, серце, хата, сад, солодкий, живий, легкий, сердечний, вільний, пиляти, гомоніти.

6.З`ясуйте зміст виділених слів і визначте тип їхнього лексичного значення (пряме номінативне, переносне, фразеологічно зумовлене, синтаксично зумовлене).

1. Вітряки з дитячих літ приваблювали Христину. Якась вишукана таємнича принада була в обрисах цих дерев`яних птиць (М. Стельмах). 2. Сірий, припорошений весняною пилюкою степ збігає на південь і стигне там голубим маревом (Г. Тют.). 3. У нас із Вітькою аж серця заходилися від захвату й страху – сиділи обоє тихо, як миші, вчепившись у закрайки фургонного ящика (О. Сизоненко). 4.Доки Федь добіг до хати – змок як хлющ, земля перетворилася на місиво, намокло нічим не прикрите паливо (Л. Письм.). 5. Живуть душа в душу, біля їхнього двору, як знак ідилічної згоди в сімействі, під навислим цвітом акацій – лавиця чепурненька, зручна, з бильцем (О. Гончар). 6. Поглянеш на розсипані хатки, на завіяні снігом лужки та діброви, на мовчазні під місяцем верби – і звідусіль сколихнеться, оживе чиєсь кохання (М. Стельмах).

7.Визначте у поданих контекстах омоніми. Поясніть, чим відрізняється багатозначність від омонімії.

1.Кріпосні театри існували в неймовірно важких умовах поміщицької сваволі (З журн.). 2. На кріпосному мурі стояв ксьондз і кропив уланів кропилом (Довж.). 3. Хоч би ж був латку дав налатати (Гол.). 4. – Чи не бачив хто, люди добрі, пару моїх волів з білими латками на спині? (Вас.). 5. Полоти і копати помагала. А недавно кулики на полі розставляла (Авт.). 6. Усякий кулик до свого озера привик (Нар. тв.). 7. Вова біг, доки не почало колоти в боці (Коп.). 8. Біля сараю Галаган колов дрова (Гол.). 9. Цілу ніч цей буревій розхитував підпору (Дм.). 10. Найбільше дошкуляли вранішні підйоми. Вони докопували його [Сеспеля], поступово розхитували і без того неспокійні нерви (Збан.). 11. З вікна видно Везувій. Увечері на вершку горять вогнем два потоки лави (Коц.). 12. Шахтареві слава, коли багато вугілля дає лава (Нар. тв.).

8.Уведіть у речення подані слова. Визначте, які з них є омонімами, а які – багатозначними словами.

Гусениця, лінія, чистий, вузол, світ, перо, піднімати, корінь.

9. Підкресліть слова-омоніми і з`ясуйте їх типи.

1. Ой, скажи, дай пораду, як прожити без долі?! Як одрізана гілка, що валяється долі! (Л. Укр.). 2. Ось рипнули двері, з хати вийшла жінка, почепила на ключку журавля відро, і заскрипів журавель (Ст.). 3.А журавлі летять собі на той бік ключами (Т. Ш.). 4. Вирують весняні струмки, курличуть ключі журавлині (Лук.). 5. По крутих схилах балки росли буйні трави, а в самій глибині то в одному, то в іншому місці били джерельні ключі (Цюпа). 6. ...Над землею вставало сонце, повертався Лука в село. Може, тільки щасливий сон це? З димом горе його пішло (Павл.). 7. Ці граби в светрах зеленню паризькою ядуче в очі б`ють, немов шмагають різкою (Драч.). 8. У багатьох начальницьких кабінетах бачили цього щуплявого аса з блідим, ніби весь час схвильованим обличчям і мовою різкою, нервовою, вимогливою (Гонч.). 9. Куди б не скинув я оком, образ твій мріється всюди (Граб.). 10. Позика – не штука, та віддача – мука (Нар. тв.). 11. Узяла муки пшеничної, замісила водою (Кв.-Осн.).

10.Запишіть словосполучення, вставляючи, де потрібно, пропущені літери. Розкрийте значення паронімів.

Сві..ські тварини – сві..ські твори; столовий серві.. – налагоджений серві..; деспотичний фабрика..т – м`ясний фабрика..т; виборча к..мпанія – акціонерна к..мпанія; озброїти ..егіон – промисловий ..егіон; закінчити ко..едж – відремонтувати ко..едж.

11. Знайдіть пароніми, визначте їх стилістичну функцію.

1. Бажав я для скованих – волі,

Бажав я для нужденних – долі,

І рівного права для всіх;

Се весь і єдиний мій гріх (Фран.).

2.Приблудила к зеленому дубу,

Ой, тут же я ночувати буду (Нар. тв.).

3.Шумів над мостом дев`яносто років,

Кощавий, твердий і скупий на цвіт,

Вже й люди казали: старий, нівроку,

Скрипить, наче кашляє на весь світ (Мал..).

4.І почалася велика дія

Не ознаменована пора, –

І ще немає чародія,

Ще не загострено пера (Рильськ.).

12. Доберіть до виділених слів антоніми.

1. Процесові старіння підлягає все (Гонч.). 2. Тече вода каламутна... Чого моя мила смутна? (Нар. тв.). 3. Зі сходом сонця всім балом піднялися на замчисько, найвищу точку у Вавілоні... (В. Зем.). 4. Тихін був високий, мовчкуватий, із каштановим чубом, що стирчав на голові, наче просмолений живицею... (В. Зем.). 5. Вода – як окріп, нагрілась за день, а Мальва любить воду студену, щоб проймала (В. Зем.).

13.Складіть твір-опис „Рання весна”. Використайте подані антоніми.

Тепло, холодно; ясно, хмарно; вгорі, внизу; радісно, сумно; мокро, сухо; починається, кінчається.

14. Записати синонімічні ряди, розмістивши синоніми так, щоб кожний наступний ілюстрував збільшений вияв позначуваного.

Гордитися, приндитися, чванитися, пишатися, пиндючитися; чистосердечний, щирий, відвертий, прямий, безпосередній, щиросердний; темніти, вечоріти, сутеніти, смеркатись; гонористий, гордовитий, зарозумілий, пихатий, бундючний; дорога, тракт, автострада, шосе, проспект, шлях; кволий, недолугий, слабосилий, миршавий, немічний, безсилий; труд, робота, праця; керівник, голова, глава, розпорядник, керуючий справами.

15. До поданих слів доберіть рівнозначні синоніми. З кількома складіть речення (на вибір).

Лелека, пейзаж, аргумент, оплески, клуня, азбука, флексія, хронічний, буква, льотчик.

16.Замініть слово чистий відповідними синонімами.

Чисте небо, чиста вода, чисте повітря, чистий сніг, чисті руки, чиста совість.

БЛОК ЗАВДАНЬ І ЗАПИТАНЬ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

І. Доберіть з художньої літератури приклади вживання метафори, метонімії, синекдохи.

ІІ. Випишіть з поетичних творів 5-6 прикладів стилістичного використання омонімів, синонімів, антонімів, паронімів, з`ясуйте їх значення.

ІІІ.Пригадати й записати назви творів, що містять антоніми, зробити аналіз антонімів.

Зразок: „З вершин і низин” І. Франко. Антоніми „вершин - низин” є загальномовними, виражені іменниками, в основі протиставлення – просторове значення.

ІV. Дібрати синоніми до поданих слів.

Спокій, дбати, боятися, примхливий, знаменитий, холодно, мова, азбука, дочка Прометея, Великий Каменяр.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ, УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЇ ЗНАНЬ:

1. Назвіть типи лексичного значення слова.

2. Які слова називаються однозначними?

3. Яке значення слова називається переносним?

4. Як виникають переносні значення слова?

5. Розкрийте поняття метафори, метонімії, синекдохи.

6. Схарактеризуйте основні напрями змін у лексичному значенні слова.

7. Які слова називаються омонімами? У чому полягає відмінність між омонімами і багатозначними словами?

8. Назвіть класифікації омонімів.

9. З`ясуйте шляхи виникнення омонімів.

10. Які слова називаються паронімами? Назвіть основні ознаки паронімів.

11. Які слова називаються антонімами?

12. На якій основі будуються антонімічні відношення?

13. Назвіть семантичну та структурну класифікації антонімів.

14. Розкрийте поняття антитези та оксюморона.

15. Які слова називаються синонімами?

16. Розкрийте поняття синонімічного ряду, схарактеризуйте його склад.

17. Наведіть класифікації синонімів.

18. У чому полягає стилістична роль синонімів?

19. Розкрийте поняття перифраза й евфемізма як різновидів синонімів.

ТЕМА №8: ФРАЗЕОЛОГІЧНІ ОДИНИЦІ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ (2 год.).

1.Українська фразеологія як наука про систему стійких сполучень слів.

2.Основні типологічні ознаки фразеологізмів. Класифікація фразеологізмів. 3.Джерела української фразеології.

4.Полісемія, омонімія, синонімія та антонімія фразеологізмів.