Завдання

1. Знайти у поданих реченнях фразеологічні звороти. Пояснити їх значення.

1.Чимало літ перевернулось, води чимало утекло (Т. Шевченко). 2. Один бідний, та чужого не візьме, другий по горло має, а краде (Г. Тютюнник). 3. Усе в мене поки що є: і хліб і до хліба (О. Гончар). 4. Треба берегти, як зіницю ока, безцінну культурну спадщину нашого народу (О. Гончар). 5. Кожен живе своїм розумом, на чужий не зважає (Є. Гуцало). 6. Глянув з високості вниз, і голова йому пішла обертом, а по тілі пробігли мурашки (П. Панч). 7. Як сама не докладеш до всього рук, то нічого й не буде (І. Нечуй-Левицький). 8. Тут Васько вже трохи скривив душею (В. Винниченко). 9. Вона все ходить, з уст ні пари (Т. Шевченко).

2.Записати подані фразеологізми за лексичним значенням у такому порядку:

1) робити щось незвичайне, несподіване;

2) говорити все відверто;

3) наслідок удару по голові;

4) набути великого досвіду;

5) продовжити чиїсь традиції;

6) про громаду, яка не може справитися з одним

7) говорити щось недоречне, нерозумне;

8) мати до різних людей однаковий підхід;

9) говорити пусту річ;

10) проганяти когось;

11) щось безслідно зникло.

Однією міркою міряти; аж іскри з очей посипались; фокуси викидати; з`їсти собаку; гонити ахінеї; різати правду-матінку; естафету прийняти; іди на чотири вітри; ляпати язиком; як у воду впало; один вовк ганяє овечий полк.

3. Схарактеризуйте фразеологічні звороти за ступенем семантичного злиття компонентів.

Байдики бити; бити (вдарити) по руках; бити (низькі) поклони; змотати вудочки; блимати очима; брати на кпини; брати (взяти) до уваги; як вареник у маслі; і нашим, і вашим; на руку ковінька; гризти граніт науки; закрутити гайки; їсти (пожирати) очима; підкласти свиню; тримати під каблуком; шкребе на душі; лебедина пісня; стріляний горобець; передати куті меду; переливати з пустого в порожнє.

4. Скласти синонімічні ряди з поданих фразеологізмів, визначити значення, яке їх об`єднує.

Голці ніде впасти, виводити на чисту воду; залити за шкуру сала; ні се ні те; пальця просунути ніде; ні сіре ні чорне; смалити халявки; як оселедців у бочці; зривати маску; очима стріляти; підбивати клинки; ні тпру ні ну; ні в тин ні в ворота; яблуку ніде впасти; розкрити карти; бісики пускати; виводити на сухеньке; ні риба ні м`ясо; плюнути ніде; діяти на нерви; ні грач ні помагач; вимотувати душу; допекти до живого; ні Богу свічка ні чорту кочерга.

5. Знайдіть у тексті синонімічні фразеологізми, визначте їх типи.

1. І в них (дорослих) теж чомусь вискакували клепки, розсихались обручі, губилися ключі від розуму, не варив баняк, у голові літали джмелі, замість мізків росла капуста, не родило в черепку, не було лою під чуприною (Ст.) 2. Та що се ти мені байки плетеш, на глум здіймаєш чи смієшся в вічі? Нема ніде нічого, а вона Якогось дуба смаленого править Та обіцяє груші на вербі (Л. Укр.). 3. Мало сказати, ще треба й хазяїном свого слова бути (Рудь). 4. Кравчина додержав свого слова (Довж.). 5. Він слів на вітер не кидає (Ряб). 6. Як я сказала, то й не одступлюсь од свого слова (М. В.).

6. Знайдіть у тексті фразеологічні антоніми, поясніть їхні значення.

1.Руки білі, а сумління чорне. 2. Згода будує, а незгода руйнує. 3. Діла на копійку, а балачок – на карбованець. 4. Праця чоловіка годує, а лінь марнує. 5. Пішов у ріст, як заєць у хвіст. 6. Увійти в історію нелегко. Влипнути легше.

7. Пожалів вовк кобилу, залишив хвіст та гриву (Народна творчість).

7. Зробіть лексико-семантичний розбір виділених слів за схемою:

1.З’ясуйте значення, в якому виступає слово в реченні. 2. З’ясуйте, однозначне чи багатозначне воно; якщо багатозначне, визначте в прямому чи переносному значенні вжите, а якщо в переносному, то вкажіть його тип. 3. Зазначте, чи слово вільне, чи фразеологічно зв’язане. 4. Назвіть синонімічний ряд, до якого воно належить і яке місце в цьому ряду займає (домінанта, ідеографічний чи стилістичний синонім). 5. Утворіть антонімічну пару, якщо це можливо. 6. Визначте, чи слово активного вжитку, чи має периферійне вживання (архаїзм, історизм, неологізм); яке за сферою вживання (стилістично нейтральне, книжне, розмовно-побутове, професійно-термінологічне, діалектне, жаргонне) та за походженням.

1. – Ходімте покажу вам свіжі знімки Марса, щойно одержав. Під пахвою вони в нього, в товстій папці, ті марсіанські ландшафти. Пішли за ним. Сам відімкнув двері обсерваторії. Ввімкнув рубильник, дав світло. Угору по сходах. Кругле просторе приміщення оперізує голуба панель. Внутрішність високого купола в гарнім обличкуванні з темного дерева. Телескоп нагадує гармату. Сріблясте тіло його масивне. Але астроном одним натиском кнопки ввімкнув, заставив рухатись увесь пристрій, і телескоп поплив по колу, обертаючись легко, розумно якось (О. Гончар).

БЛОК ЗАВДАНЬ І ЗАПИТАНЬ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

І.До поданих фразеологізмів доберіть синонімічні та антонімічні фразеологічні одиниці.

Вскочити в халепу; трохи не лусне; вирватися з кігтів; високо нести голову; мов з хреста знятий; кров з молоком; не показувати очей; ні обійти ні об`їхати.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ, УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЇ ЗНАНЬ:

1. Що вивчає розділ мовознавства „Фразеологія”?

2. Що таке фразеологізм?

3. Які спільні й відмінні риси слова та фразеологізма?

4. За класифікацією В.В. Виноградова які типи фразеологізмів виділяються?

5. Які фразеологізми належать до фразеологічних зрощень, фразеологічних єдностей, фразеологічних сполучень, прислів`їв, приказок, крилатих виразів?

6. Які за походженням фразеологізми наявні в українській мові?

7. Які джерела української фразеології?

ТЕМА №9: УКРАЇНСЬКА ЛЕКСИКОГРАФІЯ. ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЛЕКСИКОГРАФІЇ (6 год.).

1. Лексикографія як теорія і практика укладання словників. Основні типи словників (енциклопедичні та лінгвістичні).

2. Лінгвістичні словники: перекладні, тлумачні, термінологічні, етимологічні, історичні, орфографічні, словники наголосів, іншомовних слів, фразеологічні, діалектологічні, словники мови окремих письменників. Електронні словники.

3. Історія української лексикографії.