- •1.Передумови виникнення податків в Київській Русі
- •2.Політика князя Олега в галузі оподаткування
- •3. Княгиня Ольга та її реформи в оподаткуванні на землях Київської Русі
- •4. Християнство та податки, зумовлені його прийняттям в Київській Русі
- •5. Податковий тиск та загальна характеристика податків Золотої Орди.
- •6. Система збору податків на території руської держави в період монголо-татарської навали.
- •8. Реформування системи оподаткування після успішного завершення війни
- •9. Загальна характеристика система збору податків вкл.
- •10. Нерівність в оподаткуванні та причини іх виникнення в вкл
- •11. Особливості оподаткування в Україні за часів польського панування
- •12. Запровадження уставів та волоків польською владою
- •13. Загальна характеристика подимного оподаткування за часів панування Речі Посполитої.
- •14. Характеристика козацької казни та шляхи її наповнення
- •15. Податкова система запорізької січі
- •16. Податкова політика та реформи Петра і
- •18.Правління Олександра 1. Нова реформа щодо сплати податків та системи управління державними фінансами.
- •19.Особливості в оподаткуванні за часів правління Миколи 1.
- •20. Правління Олександра іі та його зміни в оподаткуванні.
- •21. Діяльність Олександра ііі в розрізі податків
- •24.Оподаткування на тер. Австро-Угорської імперії
- •25.Українська Центральна Рада і чотири універсали національного відродження
- •26. Державний переворот та проголошення Української Держави – Гетьманату
- •27. Податки у перші роки радянської влади
- •28. Податки періоду непу (1920-1922)
- •29. Особливості оподаткування в довоєнний період
- •30. Загальна характеристика структури податкових органів та податкової системи за правління Скоропадського.
- •31.Зміни оподаткуванні зумовленні утворенням унр та приходом до влади Директорії.
- •32. Податки у воєнні роки(1941-1945рр.)
6. Система збору податків на території руської держави в період монголо-татарської навали.
Спочатку збором ординських податей займалися монголо-татарські збирачі - "баскаки". Але до кінця XIII століття Орда передає право збору данини слов'янським князям. За домовленістю з ханами визначався загальний розмір данини. Потім вона розкладалася Великим князем між уділами, а удільні князі провадили розкладання між общинами, і далі серед населення. Звичайно, до визначеної татарами данини на кожному етапі розкладання додавалися кошти на користь князів. Зібравши данину з населення, община передавала її удільному князю. Той, залишивши набавлені ним кошти на свою користь, передавав іншу частину Великому князю. Великий князь, у свою чергу залишивши собі попередньо закладену власну частку, доставляв у Орду татарську частину зібраних коштів. Таким чином, слов'янське населення змушене було утримувати як татарські, так і княжі владні органи. Кожен удільний князь утримував свій двір зі слугами та дружину. Між князями постійно точилися міжусобні війни, які фінансувалися за рахунок додаткового запровадження надзвичайних зборів. Усе це означало, що відносно часів панування Золотої Орди на нинішніх українських землях неможливо навіть умовно говорити про існування єдиної податкової системи.
Надання права збору данини слов'янським князям можна вважати однією з головних політичних помилок Золотої Орди. За рахунок такого права князі змогли примножити своє багатство, посилити вплив на населення та укріпити власну могутність, яка потім була використана у визвольних війнах проти Орди. Крім того, слід підкреслити, що саме данина ставала приводом цих війн.
8. Реформування системи оподаткування після успішного завершення війни
Після успішного завершення війни з Золотою Ордою князь Вітовт віддає розпорядження про реформування оподаткування.
Спочатку змінюється система адміністрування податків. Для збору натуральних та грошових податків призначаються спеціальні збирачі. Останні доставляли зібране з сіл у волость, з волостей у повіти, де все надходило в замки великих міст і здавалося ключникам. Селяни отримували від ключників документи, що засвідчували сплату повинностей. Натуральна данина зберігалася ключниками у спеціально збудованих коморах. Частину податків дозволялося витратити на утримання місцевої адміністрації та військових гарнізонів, прийом посольств іноземних держав. Інша частина відправлялася у Вільно та Троки до державної скарбниці. На всіх етапах вівся облік шляхом заповнення прибуткових та видаткових книг. Діяльність ключників та збирачів контролювали князівські ревізори. Підготовку до оподаткування вели переписувачі населення. Усі названі посадовці підпорядковувалися призначеному князем наміснику-воєводі, посада якого передбачалася у кожному великому(замковому) місті. Для вирішення суперечок, в тому числі з питань оподаткування, у містах вводилися посади суддів.