- •1.Передумови виникнення податків в Київській Русі
- •2.Політика князя Олега в галузі оподаткування
- •3. Княгиня Ольга та її реформи в оподаткуванні на землях Київської Русі
- •4. Християнство та податки, зумовлені його прийняттям в Київській Русі
- •5. Податковий тиск та загальна характеристика податків Золотої Орди.
- •6. Система збору податків на території руської держави в період монголо-татарської навали.
- •8. Реформування системи оподаткування після успішного завершення війни
- •9. Загальна характеристика система збору податків вкл.
- •10. Нерівність в оподаткуванні та причини іх виникнення в вкл
- •11. Особливості оподаткування в Україні за часів польського панування
- •12. Запровадження уставів та волоків польською владою
- •13. Загальна характеристика подимного оподаткування за часів панування Речі Посполитої.
- •14. Характеристика козацької казни та шляхи її наповнення
- •15. Податкова система запорізької січі
- •16. Податкова політика та реформи Петра і
- •18.Правління Олександра 1. Нова реформа щодо сплати податків та системи управління державними фінансами.
- •19.Особливості в оподаткуванні за часів правління Миколи 1.
- •20. Правління Олександра іі та його зміни в оподаткуванні.
- •21. Діяльність Олександра ііі в розрізі податків
- •24.Оподаткування на тер. Австро-Угорської імперії
- •25.Українська Центральна Рада і чотири універсали національного відродження
- •26. Державний переворот та проголошення Української Держави – Гетьманату
- •27. Податки у перші роки радянської влади
- •28. Податки періоду непу (1920-1922)
- •29. Особливості оподаткування в довоєнний період
- •30. Загальна характеристика структури податкових органів та податкової системи за правління Скоропадського.
- •31.Зміни оподаткуванні зумовленні утворенням унр та приходом до влади Директорії.
- •32. Податки у воєнні роки(1941-1945рр.)
4. Християнство та податки, зумовлені його прийняттям в Київській Русі
З появою християнства з’являються нові податі на користь духовенства. Це, як правило, різні додаткові види торгового мита на внутрішню торгівлю. Прикладом такого може бути мито, що справлялося під час торгівлі на ярмарку у дні храмових свят. Разом з тим ще у 988-996 роках князем Володимиром Святославичем було встановлено церковну «десятину», що призначалася на будівництво церкви Богородиці (Десятинної церкви) у Києві. Спочатку вона розглядалася як тимчасова подать у розмірі 1/10 всіх доходів населення. Однак з часом цей податок трансформувався у довічне право духовенства.
Ускладнення техніки оподаткування призводить до при княжих дворах спеціальних посад, відповідальних за збір податей: данщиків, митників, вірників, п’ятенщиків, осьменників. Однак законодавчої регламентації відносин оподаткування не існувало, крім достатньо нечітких уставів Ольги. Окремі розпорядження князів з цього приводу до наших часів не дійшли. Матеріали ж літописів свідчать про факти сваволі збирачів та довільність стягнень, що дозволяє стверджувати про відсутність законодавчої урегульованості питання. В законодавстві К Р існували лише окремі згадки про невідворотний обов’язок сплати. Це означало що розміри багатьох податків могли бути довільними, а ступінь покарання за несплату визначався збирачем чи князем на його розсуд.
5. Податковий тиск та загальна характеристика податків Золотої Орди.
Золота Орда посилює податковий тиск на слов'янських територіях. Податі на користь монголо-татар стягувалися як у натуральній, так і в грошовій формі. Об'єкти оподаткування були досить широко диференційованими: від майна до особи. Основним поземельним податком на користь ординської казни був "харадж". Частково в грошовій, частково в натуральній формі справлявся цільовий податок на утримання емірів та державних чиновників - "іхраджат". Монголо-татари вперше на наших територіях запроваджують своєрідний перепис населення. Усі, хто увійшов до державних списків, мусили вносити до казни "тагар" - пшеницю, дві мотузки, одну білу монету, стрілу, підкову. Окремо існував "тагар з худоби": з кожних 20 голів одну вимагали на користь хана. У грошовій формі стягувалися "вихід", об'єктами якого були кількість осіб чоловічої статі та кількість голів худоби, і "тамга" (торгівельне мито). "Тамгу" також платили сільські і міські ремісники. У натуральній формі сплачувався ще цілий ряд податків, які в народі називали "татарщина". Крім того, існували повинності безоплатно доставляти возами ординських чиновників ("ям") та утримувати посла Орди зі свитою ("нузул"), будувати дороги та укріплення ("бігар"), забезпечувати кіньми поштові станції ("улаг"). Своєрідним праобразом фіскальної монополії можна вважати "тарх". Це примусова купівля населенням товарів з державних запасів за завищеними цінами. Крім того, "тарх" передбачав також примусовий продаж державі товарів за заниженими цінами. Таким чином, відмінністю цього "цінового" податку від фіскальної монополії є примусовість купівлі- продажу. Однак, в іншому ці податки схожі, оскільки ряд фіскальних монополій (наприклад, за Петра І в Росії) передбачали ли- 96 ше державну торгівлю (без державного виробництва конкретного товару).