20. Правління Олександра іі та його зміни в оподаткуванні.

В пошуках нових доходних джерел, імператор Олександр ІІ у 1863 році відміняє подушний податок з міщан і натомість вводить "податок на нерухому власність в містах, посадах і містечках". Оподаткуванню підлягала вся нерухомість, що могла приносити доходи: житлові будинки, заводи, бані, склади, городи, сади. Цей податок справлявся методом розкладання. Щорічно визначалася сума на кожну губернію. Губернські земські збори розподіляли її по містах і містечках, враховуючи вартість майна. Двічі, в 1863 та 1865 роках, Олександр ІІ змінює порядок справляння промислових податків. Крім гільдійського збору, передбачається справляння білетного збору за всі лавки та промислові точки.

Оподаткування полягало в купівлі гільдійських та промислових свідоцтв на право торгівлі і промислів, а також у купівлі білетів на торгові та промислові установи. За кожну торгову або промислову установу власник також повинен був придбати білет. Залежно від класу місцевості і виду гільдійського чи промислового свідоцтва збір коливався від 2 до 55 рублів.

Крім зазначеного, власники винокурень, пивоварень, медоварень, горілчаних і цукрових заводів, тютюнових фабрик повинні були сплачувати особливі патентні збори.

Змінюється порядок справляння акцизів та поземельного оподаткування. Діяли акцизи на тютюн, сірники, цукор, гас, сіль, пресовані дріжджі, розважальні заходи, освітлювальні олії.

У 1875 році встановлено державний поземельний податок, який був єдиним податком, що сплачували зі своїх земель поміщики-дворяни.

Після реформи в 60-70 роках 19 ст. збором податків у Росії відала губернська земська влада. У 1874 році податковий нагляд передається удільній поліції, зокрема "ісправникам".

У 1880 році скасовано один із найтяжчих для населення податків – податок на сіль, видано нові статути про збори за право торгівлі з промислів, гербовий збір, акциз на цукор, змінено митний тариф, приєднано до загальнодержавного – державний земський збір, встановлено збори зі страхування, пасажирських квитків і вантажів.

Отже, характерною рисою податкової системи царської Росії за правління Олександра ІІ була відсутність прибуткового податку і велика кількість зборів, що являли собою пережитки кріпосницького права.

21. Діяльність Олександра ііі в розрізі податків

28 грудня 1881 року в Російській імперії було схвалено закон про обов’язків викуп ще не викуплених селянських оброків зі зниженням норми викупних платежів на 20% порівняно із встановленими згідно з Положенням від 19 лютого 1861 року.

Був відмінений подушний податок.

Введений з 1882 року податок на спадщину стосувався всіх спадків і диференціювання залежно від ступеня спорідненості.

Податок на доходи від грошових капіталів був запроваджений 1885 року. Ним оподатковувалися доходи від цінних паперів, вкладів та виграшів по державних позиках. Ставка складала 5 відсотків отриманого доходу.

З 1894 року починається справляння нового податку на споживання – квартирного. Щодо нього була визначена прогресивна шкала ставок від 5 до 10 % від найомної ціни квартири.

Російських уряд впроваджував все нові і нові податки і форми контролю надходженням бюджету. Протягом 1881-1885 років у країні була проведена податкова реформа, в ході якої були відмінені соляний і подушний податки, введені нові податки і створена податкова служба.

У 1887 році були введені акцизи на нафтові масла та олії, що застосовувалися для освітлення, в 1888 – акциз на сірники.

Після реформи основні надходження до державної казни були у вигляді акцизів на продукти, що споживалися, і митні збори на товари, що звозилися.

В 1887 році за рахунок діяльності податної інспекції надходження в казну держави збільшились на 17,9 %.

Важливою роботою податних інспекторів стала переоцінка в 1892 році міського нерухомого майна. На підставі даних податних інспекторів, у 1893 році загальна сума податку збільшилась на 12 %.

Податок на всі платні прилюдні вистави і гуляння було вперше запроваджено 5 травня 1892 року. Оподаткуванню підлягали всі спектаклі, концерти, бали, маскаради, що відбувалися у театрах, цирках, клубах, зонах відпочинку. Крім того, обкладалися податками приватні музеї, перегони, звіринці, тири, каруселі, гойдалки. Такий збір стягувався шляхом продажу марок, що придбавалися разом з квитками.