- •1.Передумови виникнення податків в Київській Русі
- •2.Політика князя Олега в галузі оподаткування
- •3. Княгиня Ольга та її реформи в оподаткуванні на землях Київської Русі
- •4. Християнство та податки, зумовлені його прийняттям в Київській Русі
- •5. Податковий тиск та загальна характеристика податків Золотої Орди.
- •6. Система збору податків на території руської держави в період монголо-татарської навали.
- •8. Реформування системи оподаткування після успішного завершення війни
- •9. Загальна характеристика система збору податків вкл.
- •10. Нерівність в оподаткуванні та причини іх виникнення в вкл
- •11. Особливості оподаткування в Україні за часів польського панування
- •12. Запровадження уставів та волоків польською владою
- •13. Загальна характеристика подимного оподаткування за часів панування Речі Посполитої.
- •14. Характеристика козацької казни та шляхи її наповнення
- •15. Податкова система запорізької січі
- •16. Податкова політика та реформи Петра і
- •18.Правління Олександра 1. Нова реформа щодо сплати податків та системи управління державними фінансами.
- •19.Особливості в оподаткуванні за часів правління Миколи 1.
- •20. Правління Олександра іі та його зміни в оподаткуванні.
- •21. Діяльність Олександра ііі в розрізі податків
- •24.Оподаткування на тер. Австро-Угорської імперії
- •25.Українська Центральна Рада і чотири універсали національного відродження
- •26. Державний переворот та проголошення Української Держави – Гетьманату
- •27. Податки у перші роки радянської влади
- •28. Податки періоду непу (1920-1922)
- •29. Особливості оподаткування в довоєнний період
- •30. Загальна характеристика структури податкових органів та податкової системи за правління Скоропадського.
- •31.Зміни оподаткуванні зумовленні утворенням унр та приходом до влади Директорії.
- •32. Податки у воєнні роки(1941-1945рр.)
26. Державний переворот та проголошення Української Держави – Гетьманату
Державний переворот і проголошення Скоропадського гетьманом Української Держави відбулися 29 квітня 1918 на хліборобському конґресі, скликаному Союзом Земельних Власників. Створений Скоропадським Гетьманський Уряд під головуванням Федіра Лизогуба провадив політику, узгіднену з німцями, захищаючи інтереси консервативно-власницьких верств (поміщиків, великих промисловців і фінансистів); це й участь в уряді російських кадетів та згодом (у кабінеті Сергія Гербеля) російських монархістів з антиукраїнським наставленням (Київ став осередком російських діячів і російських офіцерських організацій) насторожували до нього українську нац. демократію, яка відмовлялася брати участь у гетьманському уряді й 5 серпня 1918 р. оформилася в опозиційний Український Національно-Державний (згодом Український Національний) Союз. Діяльність локальної адміністрації, керованої здебільша місц. дідичами й колишніми російськими урядовцями, карні експедиції, організовані ними за допомогою нім.-австр. війська та ін. реакційно-реставраторські акції викликали велике невдоволення й опір з боку сел. мас, з чого скористалися ліві елементи (сер. ін. більшовики). Почалися страйки (зокрема, залізничників), саботажі (вибухи й пожежі в Києві, Одесі тощо), атентати (вбивство фельдмаршала Г. Айхгорна) тощо, що спричинило репресії з боку гетьманського уряду й німецько-австрійської військової влади.
Завдяки сумлынный та квалыфыкованій діяльності багатьох фахівців урядових установ вдалося налагодити вітчизняну грошову систему.Держава отримала свій стабільний та реальний бюджет.Однак втілити всі плани в життя уряду П.Скоропадського не вдалося.у результаті протигетьманського повстання у листопаді 1918 р.до влади прийшла Директорія.
27. Податки у перші роки радянської влади
7 грудня 1917 року Рада Народних Комісарів ухвалює декрет, яким передбачає справляння таких податків: прибуткового, на приріст прибутків та одноразового податку. Паралельно місцевим органам влади було надане право справляти контрибуції з буржуазії. З 1918 року, шукаючи додаткові джерела фінансових ресурсів для утримання влади, більшовики взагалі безконтрольно і довільно починають встановлювати всілякі одноразові та періодично сплачувані збори, контрибуції з маєтних класів і націоналізованих підприємств. 14 серпня 1918 року замість контрибуцій вводиться одноразовий збір на забезпечення сімей червоноармійців. Це був один з податків на утримання армії. Він справлявся з приватних торгівельно-виробничих підприємств, які мали найманих працівників. Ця категорія платників зобов’язувалася одноразово до 5 вересня 1918 року сплатити до бюджету суму, що дорівнювала місячному фонду оплати праці. У вересні 1918 року передбачається також справляння місцевого збору на дитяче харчування. З метою забезпечення міст продовольством та недопущення голодних бунтів, вводяться продовольча розверстка селян (продрозверстка). Вона полягала у повному вилученні сільськогосподарських продуктів понад встановлені мінімальні запаси. 30 жовтня 1918 року більшовики запроваджують «одноразовий надзвичайний десятимільярдний революційний податок». Метою податку було «вилучення грошових коштів у паразитуючих і контрреволюційних елементів та спрямування їх на невідкладні потреби революційного будівництва і оборону країни». Відміняються акцизи. З січня 1919 року вводиться податок з публічних видовищ та розваг.