Тема 8. Поняття, походження, розвиток і структура права

Особливим регулятором суспільних відносин є право, яке визначається в юридичній літературі з різних точок зору, що дає можливість виділити цілий ряд підходів щодо його розуміння. Найпоширенішим серед них є нормативний підхід до визначення права. Суть його полягає в тому, що право – це система норм, які встановлюються державою з метою регулювання важливих суспільних відносин.

Право має соціальну цінність, оскільки має властивість виступати таким соціальним благом, яке приносить користь суспільство й особі шляхом упорядкування важливих суспільних відносин.

Принципи права розглядаються як вихідні засади, основні ідеї що характеризуються універсальністю, загальною значущістю і відображають суттєве положення права. Вони розподіляються на соціально-правові і спеціально-правові. Соціально-правові принципи відображають систему цінностей, що властиві суспільству. Спеціально-правові принципи узагальнюють засади формування та існування власне права як специфічного соціального явища. Вони поділяються на загально правові, галузеві, міжгалузеві і принципи інститутів.

В суспільному житті право відіграє певні функції, які розглядаються як напрями його впливу на суспільні відносини.

Тема 9. Норми права в системі соціальних норм

Соціальні норми – це правила поведінки людей в суспільстві. Особливим різновидом соціальних норм є норми права, які доцільно розуміти як загальнообов’язкові правила поведінки, встановлені або санкціоновані державою, що забезпечуються можливістю застосування державного примусу.

Розрізняють наступні критерії класифікації норм права: за функціями в механізмі правового регулювання, за предметом правового регулювання, за суб’єктами правотворчості, за формою вираження приписів.

Структурними елементами норми права є гіпотеза, диспозиція і санкція.

Розрізняють такі способи викладення норм права в статтях нормативно - правових актів: повний, відсильний, банкетний.

Тема 10. Система права і система законодавства

Система права – це внутрішня будова права, яка складається з норм права, правових інститутів, підгалузей та галузей права.

Галузь права представляє собою сукупність юридичних норм, що регулюють якісно однорідну сферу суспільних відносин.

Підгалузь права – це відокремлена в межах галузі права сукупність юридичних норм, що регулюють великий, відносно самостійний блок однорідних суспільних відносин.

Інститут права – об’єднує норми права, що регулюють певний вид однорідні суспільних відносин.

Система законодавства – це сукупність нормативно – правових актів, що є зовнішньою формою існування правових норм.

Система законодавства включає закони і підзаконні нормативно – правові акти.

Тема 11. Правоутворення та форми права

Всі форми та способи виникнення, розвитку та зміни права визначаються як правоутворення.

Правотворчість розглядається як правова форма діяльності держави за участю громадянського суспільства у випадках передбачених законом, яка спрямована на створення правових норм, а також їх удосконалення, зміну і скасування.

Формою права є зовнішнє вираження існування норм права. Розрізняють такі форми права: нормативно – правовий акт, правовий прецедент, правовий договір, правовий звичай.