- •1.1. Зонна структура енергетичного спектра носіїв заряду
- •1.2. Локалізовані стани електронів і дірок у напівпровідниках
- •1.3. Енергетичний розподіл вільних носіїв заряду
- •1.4. Концентрації носіїв заряду
- •1.5. Нерівноважні носії заряду
- •1.6. Оптична генерація нерівноважних носіїв заряду
- •1.6.1. Оптичні константи та коефіцієнти
- •1.6.2. Основні типи поглинання світла
- •1.6.3. Визначення ширини забороненої зони
- •Контрольні запитання
- •Внутрішній фотоефект
- •2.2. Час життя нерівноважних носіїв заряду
- •2.3. Фотопровідність
- •2.4. Фоточутливість
- •2.5. Релаксація фотопровідності
- •2.6. Методи вимірювання стаціонарної фотопровідності
- •2.6.1. Методи з постійним освітленням
- •2.6.2. Метод із модульованим освітленням
- •2.6.3. Обчислення величини фотопровідності
- •Продиференціюємо вираз (2.57) по r, прирівняємо похідну du/dR до нуля і визначимо опір навантаження Rм, який відповідає максимальному сигналу uм:
- •2.7. Частотна залежність фотопровідності
- •2.8. Визначення часу життя і квантового виходу
- •Методом компенсації зсуву фаз
- •2.9. Вплив прилипання нерівноважних носіїв
- •2.9.1. Класифікація центрів захоплення
- •2.9.2. Типи рівнів прилипання
- •2.9.3. Вплив прилипання на фотопровідність
- •2.9.4. Вплив прилипання на фотопровідність у випадку
- •Контрольні запитання
- •Список літератури
2.9.4. Вплив прилипання на фотопровідність у випадку
біполярної провідності
У випадку великої концентрації центрів рекомбінації S, коли освітлення не може істотно змінити характер заповнення електронами (або дірками) рівнів S, рівні прилипання впливають лише на процес релаксації фотопровідності і не впливають на фотопровідність у стаціонарних умовах. Але в загальному випадку, коли концентрація рівнів S не дуже велика, рівні прилипання можуть впливати на фотопровідність і в стаціонарних умовах. “Уведення” в напівпровідник рівнів прилипання призводить до нагромадження на них певного заряду, внаслідок чого змінюється заряд на рівнях рекомбінації і, таким чином, змінюються значення n і р, що у свою чергу призводить до зміни фотопровідності.
Рис. 2.24. Схема переходів нерівноважних електронів (суцільні стрілки)
і дірок (штрихова стрілка) при наявності в напівпровіднику
центрів прилипання для електронів і центрів рекомбінації
у випадку біполярної провідності
- 86 -
Для з’ясування того, як зміняться n і р при введенні в напівпровідник рівнів прилипання, розглянемо напівпровідник, який характеризується біполярною провідністю. Припустимо, що в забороненій зоні напівпровідника є два типи рівнів захоплення: рівні прилипання М та рівні рекомбінації S (рис. 2.24). Крім цього, вважаємо, що рівень збудження нерівноважних носіїв високий (n = no + n n, p = po + p p). Припустимо також, що концентрація центрів рекомбінації мала.
У стаціонарному стані інтенсивність захоплення електронів з с-зони центрами S (рис. 2.24, переходи 4) дорівнює інтенсивності захоплення дірок з v-зони цими центрами (переходи 5):
, (2.132)
де ns, ps – концентрації електронів і дірок на рівнях S відповідно; Cns i Cps – коефіцієнти захоплення електронів і дірок на рівні S відповідно.
Часи життя електронів і дірок запишемо у вигляді
, (2.133)
. (2.134)
Вважаємо, що центри рекомбінації S можуть перебувати лише у двох зарядових станах, які визначаються захопленням нерівноважних електронів або дірок. Тому сума величин ns і ps дорівнює концентрації центрів рекомбінації:
. (2.135)
Отже, будь-яка зміна концентрації носіїв заряду одного знака на рівнях S викличе відповідну зміну концентрації носіїв протилежного знака, що, згідно з виразами (2.133) і (2.134), призведе до зміни часів життя n і р.
Для з’ясування впливу рівнів прилипання на величини n і р розглянемо такий приклад. Нехай у напівпровіднику є лише рівні рекомбінації S. Тоді при освітленні у стаціонарних умовах встановляться деякі значення величин ns і ps та, відповідно, n і р. Якщо в деяку мить часу ввести в такий напівпровідник певну кількість рівнів прилипання М, які можуть захоплювати нерівноважні електрони, то
- 87 -
стаціонарний стан порушиться. Рівні прилипання почнуть захоплювати електрони з с-зони. Внаслідок цього концентрація електронів у с-зоні зменшиться і, відповідно, стане меншим, їх потік Cnspsn на рівні рекомбінації, що призведе до зменшення величини ns і, згідно з виразом (2.135), до збільшення величини ps. Зменшення ns, згідно з (2.133), зумовить збільшення р, а збільшення ps – зменшення n.
Отже, у випадку біполярної провідності у стаціонарному стані наявність рівнів прилипання спричинює зменшення часу життя носіїв заряду того знака, які захоплюються рівнями прилипання, і до збільшення часу життя носіїв заряду, які “не прилипають” (рис. 2.25).
Для отримання аналітичних виразів, що визначають вплив рівнів прилипання на фотопровідність у випадку біполярної провідності, необхідно провести кількісний аналіз кінетики електронних переходів у даній схемі. Значення n і р, одержані на основі такого аналізу для випадку високого рівня збудження у стаціонарному стані, дорівнюють:
, (2.136)
, (2.137)
де о – час життя нерівноважних носіїв заряду при відсутності рівнів прилипання (n = p = o при М = 0); = М/n1 – коефіцієнт прилипання.
Рис. 2.25. Вплив рівнів прилипання для електронів
на час життя нерівноважних носіїв у стаціонарному стані
для випадку біполярної провідності при високому рівні збудження
- 88 -
Підставляючи значення n і p у вираз (2.25) для ст, отримуємо:
. (2.138)
де о – стаціонарна фотопровідність при відсутності рівнів прилипання; Ср = Ср/(Сn + Cp); n = n/(n + p); p = p/(n + p).
Зауважимо, що вплив центрів захоплення нерівноважних носіїв заряду на фотопровідність залежить від ряду факторів, які визначають розташування рівня Фермі та відповідного демаркаційного рівня.