Покоління прав людини

Індивідуальні (права особи )

Колективні ( право народу, нації, спільноти, асоціацій )

1) є природними правами,

2) притаманні людині від народження, наприклад, право на працю, освіту тощо;

1) не є природними, формуються в процесі становлення інтересів певної спільноти, колективу;

2) не є сумою індивідуальних прав і свобод осіб;

3) не повинні ігнорувати права людини або обмежувати їх;

4) їх реалізація пов’язана з волевиявленням народу, наприклад, право на страйк, мітинги, демонстрації тощо;

є тісно взаємопов’язаними, хоча і різними за своєю природою

Особисті права і свободи – основа правового статусу особи, реалізуються лише індивідуально.

Право

Стаття КУ

Зміст права

Право на життя

Ст.27

Кожна людина має право на життя, ніхто не може бути свавільно його позбавлений; на державу покладено обов’язок захищати право особи на життя від протиправних посягань.

Право на повагу до гідності людини

Ст. 28

Ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню; людина без її вільної згоди не може бути піддана медичним. науковим чи іншим дослідам.

Право на свободу та особисту недоторканість

Ст. 29

Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом; кожна особа, яка заарештована або затримана, має право ознайомитися з мотивами свого арешту чи затримання та своїми правами.

Право людини на недоторканість житла

Ст. 30

Не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.

Право людини на захист своєї гідності й доброго імені

Ст.ст. 31-32

Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених КУ; не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом; конституцією гарантується судовий захист права спростувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім’ї, та право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Свобода пересування

Ст.33

Кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань

Ст. 34

Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб на свій вибір; суспільне життя в Україні ґрунтується на засадах політичної та ідеологічної багатоманітності ( ст.15 КУ )

Право на свободу світогляду і віросповідання

Ст. 35

Свобода сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і релігійні обряди та вести релігійну діяльність.

Право на правову допомогу, в тому числі у випадках, обумовлених законом, безоплатну.

Ст. 59

Право на невиконання явно злочинних наказів та розпоряджень.

Ст. 60

Не допускається дворазове притягання до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Ст. 61

Презумпція невинності.

Ст. 62

Особа не несе відповідальність за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім’ї чи близьких родичів,

Ст. 63

Політичні права і свободи – права, які належать людині як члену політичного співтовариства, коли він виступає насамперед як громадянин держави; належать, переважно громадянам, можуть реалізуватися як індивідуально, так і колективно.

Право громадян брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевому референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та місцевого самоврядування.

Ст. 38

Право на свободу об’єднання у політичні партії та громадські організації

Ст.Ст. 36-37

Вказане право реалізується для здійснення й захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних, інших інтересів; усі об’єднання громадян рівні перед законом. Встановлюється заборона щодо утворення і діяльності політичних партій та громадських організацій, програмні цілі або дії яких спрямовані на ліквідацію незалежності України.

Право на мирні, збори, мітинги, походи і демонстрації

Ст. 39

Воно дає можливість громадянам України збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги та ін., про що завчасно мають бути повідомлені органи виконавчої влади чи місцевого самоврядування; обмеження реалізації цього права може встановлюватися судом відповідно до закону і лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам.

Право на звернення

Ст. 40

Право на індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисте звернення до органів державної влади, місцевого самоврядування і службових осіб цих органів, що зобов’язані розглянути звернення і дати ґрунтовну відповідь у встановлений законом термін.

Економічні, соціальні та культурні права – права, пов’язані з діяльністю людини в господарській сфері, її соціальними відносинами у суспільстві, державі, колективах, з іншими людьми та з діяльністю у сфері культурного й духовного життя.

Право приватної власності

Ст. 41

Право кожного володіти, користуватися і розпоряджатися своє власністю як майнового характеру, так і результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається у порядку, встановленому законом.

Право на підприємницьку діяльність

Ст. 42

Держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності; не допускається зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція; держава повинна захищати права споживачів.

Право користуватися об’єктами публічної (суспільної) власності

Ст. 41

Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об’єктами державної та комунальної власності відповідно до закону. Це стосується насамперед користування природними ресурсами та об’єктами загально державної власності (у ряді випадків – за плату тимчасово чи на умовах оренди).

Право на працю

Ст. 43

Воно включає можливість кожного заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.

Право на страйк

Ст. 44

Ті, хто працюють, мають право на страйк для захисту своїх економічних і соціальних інтересів; заборона страйку можлива лише на підставі закону; страйк застосовується як крайній засіб, коли всі інші можливості вичерпано.

Право на відпочинок

Ст. 45

Воно забезпечується наданням днів щотижневого відпочинку, а також оплачуваної щорічної відпустки, встановленням скороченого робочого дня щодо окремих професій і виробництв, скороченої тривалості роботи в нічний час.

Право на соціальний захист

Ст. 46

Воно включає право на забезпечення громадян у разі повної, часткової або тимчасової втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та ін. випадках, передбачених законом. Воно забезпечується: наявністю загально бов’язкового державного соціального страхування; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів догляду за непрацездатними.

Право на житло

Ст. 47

Держава повинна створити умови, за яких кожен громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність, взяти в оренду. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону, за рішенням суду.

Право на достатній життєвий рівень

Ст. 48

Кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім’ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.

Право на охорону здоров’я, медичну допомогу та медичне страхування

Ст. 49

Держава повинна створювати умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування; у державних і комунальних закладах охорони здоров’я медична допомога повинна надаватися безкоштовно; держава зобов’язана дбати про розвиток фізичної культури і спорту, забезпечувати санітарно-епідеміологічне благополуччя.

Право на безпечне для життя і здоров’я довкілля

Ст. 50

Кожен має право на безпечне для життя і здоров’я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди. Кожному гарантується право вільного доступу до інформації про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту.

Право на освіту

Ст. 53

Держава зобов’язана забезпечувати доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, поза шкільної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання. На конкурсній основі громадяни мають право безоплатно здобувати вищу освіту в державних і комунальних навчальних закладах.

Культурні права

Ст. 54

Громадянам України гарантується свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, захист інтелектуальної власності, їх авторських прав, моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв’язку з іншими видами інтелектуальної діяльності. Держава зобов’язана сприяти розвиткові науки, встановленню наукових зв’язків України зі світовим співтовариством. Культурна спадщина охороняється законом тощо.