Розділ іv. Конституційно-правовий статус людини і громадянина в Україні Тема іv. 1. Громадянство України
Громадянство України – це постійний правовий зв’язок між фізичною особою та Українською державою, що проявляється у їх взаємних правах та обов’язках.
Громадянство слід розглядати як:
- суттєву характеристику основ правового статусу особи, тобто від наявності громадянства залежить обсяг правосуб’єктності особи, оскільки не громадяни володіють меншим обсягом прав, свобод і обов’язків;
- суб’єктивне право особи на громадянство, тобто кожна людина має право на громадянство;
- правовий інститут конституційного права – сукупність конституційних норм, які врегульовують однорідні суспільні відносини щодо набуття, припинення ті інших процедур з питань громадянства.
Громадянство в Україні регламентується такими актами як:
1) Конституція України;
2) Закон України „Про громадянство України” (2001р.);
3) Указ Президента України „Про порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень” (2001р.);
4) міжнародні нормативно-правові акти (Загальна декларація прав людини (ст.15), Міжнародний пакт про громадянські і політичні права (ст.24) та ін.).
Громадянство – визначальний чинник для характеристики правового статусу особи, найважливіший його елемент. Право на громадянство – невід’ємне право кожної людини.
Ознаками громадянства України є:
- постійний, стійкий зв’язок Української держави й особи;
- індивідуальне, документальне, юридичне оформлення громадянства кожної людини (наявність документу, який містить вказівку на громадянство);
- двосторонній зв’язок людини і держави, тобто наявність у них взаємних прав і обов’язків;
- поширення на громадянина суверенної влади держави як всередині країни, так і за її межами.
Принципи громадянства України – вихідні засади, керівні ідеї, які одержали закріплення в законодавстві, визначають характер взаємовідносин між державою і особою, складають цілісну систему.
Загальні принципи громадянства України: повновладдя народу; демократизм; інтернаціоналізм; втілення в інституті громадянства ознак суверенітету держави; поєднання інтересів суспільства, держави й особи; повага до норм міжнародного права тощо.
Спеціальні
принципи громадянства України:
- принцип єдиного громадянства України визначає єдиний правовий статус для всіх громадян України; закріплений в ст.4 Конституції України та у ст.2 Закону „Про громадянство України”;
- принцип запобігання виникненню випадків без громадянства означає недопустимість втрати громадянином України громадянства в наслідок колізій законодавства України із законодавством інших держав, громадянство яких бажає набути громадянин України; закріплений у ст.2 Закону „Про громадянство України”,
- принцип недопустимості позбавлення громадянства громадянина України закріплений у Конституції України (ч.1 ст.25), у Законі України „Про громадянствоУкраїни” (п.3 ч.2) і відповідає ст.15 Загальної декларації прав людини про те, що кожна людина має право на громадянство;
- принцип неможливості автоматичного набуття і втрати громадянства, закріплений у п.5 ст.2 Закону „Про громадянство України”;
- принцип рівності перед законом громадян України незалежно від підстав, порядку і часу набуття ними громадянства України передбачає необхідність застосування однакових стандартів прав, свобод і обов’язків для всіх громадян України, незалежно від будь-яких ознак і обставин, у тому числі, часу набуття громадянства; закріплений у п.6 ст.2 Закону „Про громадянство України”;
- принцип збереження громадянства України незалежно від місця проживання громадянина України означає, що виїзд громадянина за межі території держави не означає втрати ним громадянства; закріплений у п.7 ст.2 Закону „Про громадянство України”;
- принцип визнання права громадянина на зміну громадянства означає, що громадянин має право вільно, без перепон, змінити своє громадянство в порядку, встановленому законодавством; закріплений у п.4 ст.2 Закону „Про громадянство України”;
- принцип захисту і піклування про громадян України, що перебувають за межами України, закріплений у ч.3 ст.25 Конституції України;
- принцип невидачі громадян України іноземній державі, закріплений у ч.2 ст.25 Конституції України.
Громадянами України є (ст. 3 Закону „Про громадянство України”):
- усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991р.) постійно проживали на території України;
- особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Законом „Про громадянство України” (13 листопада 1991р.) проживали в Україні і не були громадянами інших держав;
- особи, які прибули в Україну на постійне проживання після 13 листопада 1991р. і яким у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974р. органами внутрішніх справ України внесено запис „громадянин України”, а також діти таких осіб, які прибули разом з батьками в Україну, якщо на момент прибуття в Україну вони не досягли повноліття;
- особи, які набули громадянства України відповідно до законів України та міжнародних договорів України.
Документами, що підтверджують громадянство України є: паспорт громадянина України; свідоцтво про належність до громадянства України; паспорт громадянина України для виїзду за кордон; тимчасове посвідчення громадянина України; проїзний документ дитини; дипломатичний паспорт; посвідчення особи моряка; посвідчення члена екіпажу; посвідчення особи на повернення в Україну.