3.2. Правові гарантії діяльності міського голови

Відповідно до статті 7 Конституції України в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування [1]. Звідси можна зробити методологічний висновок про те, що гарантованість місцевого самоврядування як правового інституту, а також прав його суб’єктів, є необхідною передумовою його організації, функціонування та розвитку у будь-якій демократичній державі.

Необхідно зазначити, що в даний час місцеве самоврядування в Україні забезпечується цілою системою гарантій, що закріплюються конституційним (муніципальним) правом, які охоплюють всю сукупність правових умов і засобів, що забезпечують повну та ефективну реалізацію прав місцевого самоврядування та їх надійний захист. Ця система включає, перш за все, загальні гарантії, до яких належать економічні, політичні, духовні, соціальні та спеціальні (юридичні або правові) гарантії.

На жаль, у сучасному державознавстві відсутній єдиний підхід щодо системи гарантій. Тим часом, існує об’єктивна потреба в її чіткій систематизації з метою якнайповнішого визначення не тільки її подальшого розвитку, але, перш за все, її практичного застосування.

У вітчизняній юридичній літературі більшість авторів виокремлюють загальні гарантії, до яких відносять економічні, політичні, духовні та спеціальні (юридичні) гарантії [109, с. 228; 127, с. 255-257; 136, с. 391-392; 156, с. 110; 181, с. 412-413]. Наприклад, Ю.Д. Казанчєв та О.М. Писарєв розглядають тільки правові гарантії, серед яких, на їх думку, – організаційні, право на звернення, право на об’єднання в союзи та асоціації, самостійність у формуванні органів та призначенні посадових осіб місцевого самоврядування та право органів місцевого самоврядування на власну символіку [102, с. 70-72]. І.І. Овчинніков під гарантіями місцевого самоврядування розуміє сукупність: а) загальних гарантій, які забезпечують організаційну самостійність органів місцевого самоврядування; б) гарантій, які забезпечують фінансово-економічну самостійність місцевого самоврядування; в) форми правового захисту місцевого самоврядування [166, с. 304-316]. На відміну від зазначених вчених, А.І. Коваленко вважає, що гарантії поділяються на політичні, економічні, соціальні, організаційні та юридичні, які, у свою чергу, мають підсистеми [154, с. 85-89].

Найбільш вдалим уявляється підхід до розуміння системи гарантій місцевого самоврядування українськими вченими. Так, М.І. Корнієнко та М.О. Пухтинський серед гарантій місцевого самоврядування виокремлюють: а) загальні, обумовлені особливостями соціально-політичного ладу, ступенем розвитку економіки, духовної сфери; б) конституційні, визначені Конституцією та присвячені безпосередньо принципам організації місцевого самоврядування; в) організаційно-правові, що забезпечують організаційну і правову автономію територіальних громад та органів місцевого самоврядування; г) фінансово-економічні, спрямовані на дотримання фінансової та економічної самостійності місцевого самоврядування; д) міжнародно-правові, що декларовані в міжнародно-правових актах [156, с. 110-111; 195, с. 90].

Вырезано. Для заказа доставки полной версии работы воспользуйтесь поиском на сайте http://www.mydisser.com/search.html

Зокрема всі ці групи гарантій знайшли своє закріплення у ст. 21 проекту Закону України „Про статус сільського, селищного, міського голови”, запропонований в 2004 р. народними депутатами В.А. Ющенком, Б.Я. Беспалим, М.Д. Катеринчуком [27].

Гарантіями захисту прав сільських, селищних, міських голів є:

- передбачена Конституцією України обов’язковість виконання на відповідній території актів органів місцевого самоврядування (ч. 1 ст. 144) та актів, прийнятих шляхом місцевого референдуму;

- судовий порядок захисту (ст. 145 Конституції України);

- передбачена Законом України від 21 травня 1997 р. відповідальність перед відповідними територіальними громадами (ст. 75), перед юридичними і фізичними особами (ст. 77);

- встановлена Законом України від 21 травня 1997 р. (п. 2 ст. 71) заборона органам виконавчої влади та їх посадовим особам втручатися в законну діяльність головних посадових осіб відповідних територіальних громад;

- право сільських, селищних, міських голів звертатися до суду щодо визнання незаконними актів місцевих органів виконавчої влади, інших органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які обмежують права територіальних громад, органів та посадових осіб місцевого самоврядування (п. 4 ст. 71).

Незважаючи на достатньо широкий спектр гарантій, уявляється, що центральне місце у цій системі правових гарантій сільських, селищних, міських голів сільських. посідає судовий захист.

На важливість судового захисту в системі гарантій прав місцевого самоврядування указує багато факторів, наприклад, посилення адміністративного тиску на органи та посадових осіб місцевого самоврядування, значна кількість актів органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, які порушують права територіальних громад та їх членів тощо. До цих факторів можна також віднести і значну кількість випадків дострокового припинення повноважень сільськими, селищними, міськими головами, головами районних, районних у містах та обласних рад. Тільки впродовж 1999–2005 рр. достроково припинили свої повноваження половина голів обласних рад, велика частина сільських, селищних та міських голів. Наприклад, за рішенням міських рад були достроково припинені повноваження міських голів Кременчука та Миргорода Полтавської області, Василькова Київської області, Луганська Луганської області, Держан Хмельницької області [112, с. 73]. Звичайно, причини такого явища можуть бути різними: добровільна відставка, перехід на іншу роботу тощо. Але, на жаль, ще не поодинокими є випадки, коли повноваження відповідних посадових осіб місцевого самоврядування припиняються достроково під тиском органів виконавчої влади або їх посадових осіб. Це, наприклад, стало причиною звільнення з посад міських голів Ромен та Шостки Сумської області та Запоріжжя [112, с. 76]. Зазначені причини вселяють у міських голів та їх діяльність невпевненість, дають підстави сумніватися в ефективності правового захисту.

Вырезано. Для заказа доставки полной версии работы воспользуйтесь поиском на сайте http://www.mydisser.com/search.html

Судовий захист прав місцевого самоврядування здійснюють всі судові органи – Конституційний Суд України та суди загальної юрисдикції, система яких повинна бути побудована за принципами територіальності і спеціалізації. Слід погодитися з думкою В.В. Кравченка, який вважає, що судовий захист серед юридичних гарантій має суттєве практичне значення для забезпечення організаційної самостійності територіальних громад, органів та посадових осіб місцевого самоврядування [212, с. 27]. Думається, що саме ефективний судовий захист прав місцевого самоврядування, як найбільш дієвий засіб захисту прав та інтересів, сприятиме розвиткові громадської активності, підвищенню ролі та відповідальності територіальних громад, а також їх головних посадових осіб у вирішенні проблем місцевого життя, наданні соціальних послуг населенню, в економічному та соціально-культурному розвиткові територій.

Висновки до розділу 3

Підводячи підсумок дослідження можна дійти таких висновків:

1. Законодавство України містить та закріплює цілий ряд організаційно-правових форм діяльності міського голови, необхідних для здійснення його компетенційних повноважень.

2. Основною організаційно-правовою формою діяльності міського голови є організація роботи міської ради та її виконавчого комітету.

3. В залежності від спрямованості та цілей організаційно-правові форми діяльності міського голови можна поділити на загальні та конкретні, такі, що класифікуються залежно від суб’єктно-об’єктного складу та напрямів його діяльності.

4. Виходячи з різноманіття завдань, що вирішуються міським головою у різних сферах діяльності міської територіальної громади можна говорити про існування багатьох критеріїв, що характеризують як саму організаційну діяльність міського голови в різних сферах місцевого життя, так і організаційно-правові форми такої діяльності, в яких вона відбувається, реалізується в процесі вирішення різноманітних питань місцевого життя. При цьому такими критеріями виступають: соціальний, інтелектуальний, економічний та процесуальний (процедурний).

5. Сукупність критеріїв ефективності діяльності міського голови дає можливість з метою формування нових організаційно-правових форм використовувати метод імітаційно-рольового моделювання, що відображує не тільки якісну характеристику, але й, що вельми важливо, суб’єктивну (психологічну) та об’єктивну (онтологічну) сторони цієї діяльності.

6. У контексті підвищення ефективності організаційно-правових форм діяльності міського голови, появи нових форм, актуалізується легалізація принципу взаємовідносин „мер – рада” в системі місцевого самоврядування. Слід зазначити, що такий принцип у законодавстві України дотепер не знайшов свого чіткого визначення, хоча можна сказати, що систематичний аналіз закріплених повноважень найбільш наближається до системи: „сильний мер – слабка рада”, що, думається, є найбільш оптимальною формою взаємовідносин вказаних суб’єктів місцевого самоврядування.

7. Правові гарантії діяльності міського голови – це необхідні для реалізації його повноважень, закріплені в законодавчих та інших нормативно-правових актах, в тому числі й актах локального регулювання, організаційні можливості, компетенційні права та обов’язки, а також спеціальні процесуально-правові механізми, які у своїй сукупності забезпечують безперешкодну, реальну та ефективну участь головної посадової особи міської територіальної громади у процесі вирішення питань місцевого значення.

Вырезано. Для заказа доставки полной версии работы воспользуйтесь поиском на сайте http://www.mydisser.com/search.html

12. У міру розвитку громадянського суспільства в Україні, вдосконалення законодавчої та нормативної бази місцевого самоврядування, об’єктивно виявлятимуться, оформлятимуться, створюватимуться та легалізовуватимуться нові передумови для подальшого розвитку економічних, юридичних та соціальних гарантій, причому, не тільки сільських, селищних, міських голів, але і територіальних громад, що є первинними суб’єктами місцевого самоврядування, а також інших органів місцевого самоврядування, що створюються цими громадами.