2.2. Повноваження міського голови

Тлумачний словник російської мови визначає термін „повноваження” як офіційно надане кому-небудь право якої-небудь діяльності, ведення справ [168, с. 571]. Юридична наука використовує цей термін для характеристики прав і обов’язків якого-небудь органу, посадової особи: він рівною мірою охоплює як права, так і обов’язки суб’єкта [135, с. 35].

У вітчизняній доктрині під повноваженнями місцевого самоврядування розуміються закріплені нормами муніципального права за населенням (територіальними громадами), органами, що обираються, та іншими органами місцевого самоврядування, посадовими особами права і обов’язки, необхідні для здійснення завдань і функцій місцевого самоврядування на своїй території [156, с. 174].

Слід зазначити, що в профільному Законі України від 21 травня 1997 р. разом із терміном „повноваження” використовується й інший термін – „компетенція”. На жаль, в Законі не визначені відмінні риси цих двох категорій. Проте такі відмінності достатньо чітко визначає юридична наука. Хоча слід зазначити, що у вітчизняній літературі загальнотеоретичні аспекти проблеми компетенції розглянуті і досліджені недостатньо [38; 132; 135]. У наукових роботах, присвячених цьому питанню, йдеться, як правило, про компетенцію державного органу, але, на думку В.А. Фадєєва, є всі підстави говорити про те, що положення і висновки про поняття, структуру компетенції, які містяться в них, цілком можуть застосовуватися і до органів місцевого самоврядування [229, с. 87]. Такої ж позиції дотримується і П.М. Рабінович, який вважає, що підходи до компетенції органів держави та органів місцевого самоврядування повинні бути єдиними, оскільки органи місцевого самоврядування на локальному рівні виконують, причому за допомогою юридичних методів, ряд владних функцій, делегованих державою, хоча формально вони і не вважаються офіційними представниками держави [197, с. 38]. Пряму схожість основних параметрів компетенції органів держави та місцевого самоврядування відзначає В.Н. Додонов, визначаючи компетенцію як сукупність юридично встановлених повноважень, прав і обов’язків конкретного державного органу (органу місцевого самоврядування) або посадової особи, що визначає його місце в системі державних органів (органів місцевого самоврядування) [114, с. 63-64].

О.Є. Кутафін та К.Ф. Шеремет дають визначення компетенції місцевої Ради, яке має загальнотеоретичне значення і може бути використане для характеристики структури компетенції будь-якого органу. Вони вважають, що компетенція органу місцевого самоврядування є складною правовою категорією і включає до своєї структури предмети відання, права і обов’язки [135, с. 31]. Разом із тим, необхідно зазначити, що питання про зміст компетенції, її структуру дотепер є дискусійним. Деякі автори вважають, що компетенція органу – це тільки сукупність його прав і обов’язків, тобто його повноваження. Обґрунтовуючи це положення, Б.М. Лазарєв зазначав, що компетенція органу управління – це в найзагальнішому вигляді „система його повноважень, тобто суб’єктивних прав і обов’язків особливого роду”, і, незважаючи на те, що компетенція визначається законами та іншими нормативно-правовими актами, це не дає підстав для її ототожнення з „об’єктивним правом” – правовими нормами. Правом регулюється не компетенція органу, а його діяльність [139, с. 26-27].

Вырезано. Для заказа доставки полной версии работы воспользуйтесь поиском на сайте http://www.mydisser.com/search.html

Що ж до інституцій в контексті питання то, „... міський голова здійснює й інші повноваження місцевого самоврядування, визначені цим та іншими законами, якщо вони не віднесені до виключних повноважень ради або не віднесені радою до відання її виконавчих органів” (п.п. 19 п. 3 ст. 42 Закону України від 21 травня 1997 р.), а тому не може не контролювати стан суспільних відносин у громаді та стосовно громади і впливати на неї, тобто здійснювати контрольну владу з певних мотивів, які умовно можна поділити на такі дві групи: законності та справедливості [214, с. 79]. При цьому до другої з них можна віднести недоцільність, неекономність, неефективність по очікуваним або фактичним результатам. Питання мотивації здійснення міським головою контрольної влади, в контексті законності, не викликає істотних заперечень, тому є менш дискусійним. Як уявляється, тут необхідно звернути увагу тільки на те, що такі елементи статусу та діяльності голови необхідно віднести до консервативного початку його місії. Питання ж мотивації здійснення контрольної влади в аспекті справедливості має, перш за все, контекстний, буквальний характер, належить до прогресивного, творчого початку місії голови, тому є більш дискусійним і вимагає доктринального тлумачення.

Особливість цих дій обумовлена тим, що вони відбуваються на межі відкритої та закритої систем, тобто права і закону, пов’язані з розумінням змісту та форми, тому визначення межі та суті цих систем – питання проблемного характеру, у тому числі і юриспруденції.

Слід зазначити, що Законом України від 21 травня 1997 р., а рівно й іншими законами для міських голів великих, середніх та малих міст, як правило, встановлюються однакові повноваження, права і обов’язки. Виключенням із цього правила є додаткові повноваження міських голів Києва та Севастополя, міст, які відповідно до ст. 133 Конституції України мають спеціальний статус, визначений законами України. У даний час прийнятий тільки один Закон України від 15 січня 1999 р. „Про столицю України – місто-герой Київ” [13]. Відповідно до ст. 17 вказаного Закону Київський міський голова володіє додатковими повноваженнями, до яких належать: участь у підготовці проектів законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, відповідних програм, що стосуються міста Києва; участь у вирішенні питань щодо проведення в місті заходів загальнодержавного та міжнародного характеру; участь у засіданнях Кабінету Міністрів України з правом дорадчого голосу при розгляді питань, що стосуються столиці України – міста Києва; внесення на розгляд Президента України, Кабінету Міністрів України проектів відповідних нормативно-правових актів, що стосуються міста Києва як столиці України; участь у вирішенні питань щодо розміщення у місті Києві державних органів, представництв інших держав та міжнародних організацій, а також протокольних заходів, що стосуються міста Києва, та ін.

Перелік викладених повноважень міського голови не є вичерпним. Думається, що розвиток таких повноважень у контексті демократичних перетворень у такому важливому інституті конституційного права як місцеве самоврядування, може відіграти важливу роль у розширенні компетенційної бази головної посадової особи територіальної громади.

Міський голова несе персональну відповідальність за здійснення наданих йому законом повноважень перед державою (ст. 76 профільного закону), територіальною громадою (ст. 75), радою (п. 5 ст. 42), юридичними і фізичними особами (ст. 77 Закону), а з питань здійснення делегованих повноважень органів виконавчої влади він підконтрольний відповідним органам виконавчої влади (п. 5 ст. 42).

Вырезано. Для заказа доставки полной версии работы воспользуйтесь поиском на сайте http://www.mydisser.com/search.html

Цілеспрямована, творча робота головних посадових осіб місцевого самоврядування, а також депутатів місцевих рад, залучення до участі в заходах широкого активу, гласність сприяють формуванню мотивації членів територіальної громади до участі в діяльності місцевого самоврядування, причому, все це відбувається на фоні підвищення активності та відповідальності кадрів, більш оперативного рішення соціально-економічних проблем, які стабілізують ситуацію в цілому в містах, районах, областях, активізації суспільної ефективності та дієвості територіальних громад.

Висновки до розділу 2

Підводячи підсумки здійсненого дослідження, можна дійти таких висновків:

1. Аналіз основних напрямів і видів муніципальної діяльності міського голови щодо вирішення питань місцевого значення свідчить про те, що він бере активну участь у здійсненні всіх функцій і повноважень місцевого самоврядування.

2. Онтологічний аналіз характеру функцій міського голови свідчить про те, що йому належить вирішальна роль у всіх сферах місцевого життя (політичного, економічного, соціального, культурного, екологічного та ін.).

3. У створенні теоретичної моделі функцій міського голови важливе процесуальне та інституційне значення має дослідження його технологічних функцій, які „обслуговують” усі сфери місцевого життя і тому тільки за їх допомогою можливе ефективне вирішення основних питань місцевого значення, від чого залежить стабільне функціонування міської територіальної громади.

4. Здійснення всіх охарактеризованих вище функцій є необхідною умовою для ефективного функціонування не тільки інституту міського голови, який є головною посадовою особою міської територіальної громади, але й усього інституту місцевого самоврядування. Наведена класифікація свідчить про те, що такі функції не існують окремо, „ізольовано” одна від одної, а складають упорядковану систему, в який кожній функції відведені належні лише їй місце та роль.

5. Здійсненний аналіз повноважень міського голови у різних сферах функціонування територіальної громади та формованих нею органах дає можливість виокремити такі групи повноважень цієї виборної посадової особи:

- організаційні повноваження, які пов’язані з організацією роботи міської ради та її виконавчого комітету (внутрішньоорганізаційно-правові повноваження); - повноваження, пов’язані із забезпеченням реалізації міською територіальною громадою форм безпосереднього (прямого) волевиявлення (електорально-організаційні повноваження); - повноваження в галузі програмування розвитку території, на якій функціонує територіальна громада та здійснюється місцеве самоврядування, а також у сфері бюджету та фінансів (інституційно-організаційні повноваження); - розпорядчі повноваження (управлінсько-організаційні повноваження); - представницькі повноваження (репрезентативно-організаційні повноваження); - повноваження в галузі забезпечення законності, охорони прав і свобод людини і громадянина на території міської територіальної громади (вітально-організаційні повноваження); - повноваження щодо здійснення контролю з боку міської ради за діяльністю міського голови (реординарно-контрольні повноваження).

Вырезано. Для заказа доставки полной версии работы воспользуйтесь поиском на сайте http://www.mydisser.com/search.html