8. Планування ремонтного господарства.

Значення й завдання ремонтного господарства

У процесі роботи встаткування втрачає робочі якості головним чином через зношування й руйнування окремих деталей або їхніх поверхневих верств, внаслідок чого знижуються точність, потужність і продуктивність устаткування.

Для компенсації зношування й підтримки встаткування в нормальному працездатному стані необхідно вчасно заміняти частини, що зносилися, або відновлювати їхні первісні властивості й розміри, провадити регулювання й вивірку всіх координат агрегату, тобто провадити ремонт. Несвоєчасний ремонт приводить до прогресивного спрацювання устаткування.

Основними завданнями планування ремонтного господарства є:

1) забезпечення працездатності встаткування;

2) скорочення часу й витрат на ремонт.

Сутність і ефективність системи планово-полереджувального ремонту (ППР) устаткування.

Під системою планово-попереджувального ремонту розуміється сукупність організаційно-технічних заходів щодо догляду, нагляду, обслуговуванню й ремонту встаткування, проведених профілактично по заздалегідь складеному плані з метою запобігання прогресивного зношування, попередження аварій і підтримки встаткування в постійній експлуатаційній готовності.

Сутність системи ППР укладається в проведенні через певне число годин роботи агрегату профшактичних оглядів і різних видів планових ремонтів, чергування й періодичність яких визначаються призначенням агрегату, його особливостями, розмірами н умовами експлуатації.

Система ППР передбачає проведення наступних видів робіт по технічному ремонту та доглляду:

1. міжремонтне обслуговування

2. оглад ( звичайний і перед кап.ремонтом)

3. плановий ремонт: малий, середній, капітальний.

Основними завданнями системи ППР є зниження видатків на ремонт і підвищення якості ремонту.

Методика встановлення ремонтних нормативів.

До основних ремонтних нормативів ставляться:

1) категорія складності ремонту;

2) ремонтна одиниця часу на ремонт;

3) тривалість і структура міжремонтного циклу;

4) тривалість міжремонтного періоду.

Під категорією складності ремонту розуміється ступінь складності ремонту агрегату і його особливості. Чим складніше агрегат, чим більше його розміри й вище точність обробки на ньому, тим вище складність ремонту, тим вище категорія складності.

Позначається категорія складності буквою R і числовим коефіцієнтом перед нею. Для оцінки складності ремонту й установлення категорії складності приймають один з агрегатів як еталон. Категорію складності будь-якого агрегату встановлюють шляхом зіставлення його з агрегатом-еталоном.

Під структурою міжремонтного циклу розуміється перелік і послідовність виконання ремонтних робіт і робіт з технічного догляду в період між капітальними ремонтами або між уведенням в експлуатацію й перший капітальний ремонт. Вона повинна визначатися з умови, що середньорічний обсяг ремонтних робіт, виконуваних за один цикл, є мінімальним.

Технічна й матеріальна підготовка системи планово-попереджувальних ремонтів.

Технічна підготовка системи ППР складається з конструкторської й технологічної підготовки. Конструкторська підготовка включає складання альбомів креслень,визначення номенклатури й нормалізації (уніфікації) змінних деталей і складальних одиниць.

Технологічна підготовка укладається в складанні типових технологічних процесів зборки, розбирання агрегатів і виготовлення найбільш трудомістких і складних деталей, а також складанні дефектної відомості.

Планування ремонту встаткування.

Річний план ремонту встаткування складається ОГМ заводу при участі цехового механіка на кожну одиницю встаткування. Календарні строки ремонту визначають на підставі даних журналу обліку роботи встаткування й інших матеріалів про агрегат, виходячи з фактично відпрацьованих годин за період від останнього ремонту й результатів щорічного технічного огляду в жовтні-листопаді місяці.

У річний план ремонтів включаються огляди й планові ремонти. Місяць, у якому повинен провадитися черговий ремонт (огляд) за планом, визначається шляхом додатка до місяця попереднього ремонту тривалості міжремонтного (міжоглядового) періоду в місяцях. Вид чергового ремонту встановлюється за структурою ремонтного циклу в залежності від видів попередніх ремонтів.

Тудомісткість слюсарних і верстатних робіт знаходять шляхом множення трудомісткості однієї ремонтної одиниці, по відповідному виді ремонту, на категорію складності.

Організація виконання ремонтних робіт

Виконання ремонтних робіт може бути організоване по трьох системах:

-централізованої, -децентралізованої, -змішаної.

При централізованій системі ремонт всіх видів, а іноді й міжремонтне обслуговування, провадиться чинностями ремонтно-механічного цеху (РМЦ) заводу. Застосовується дана система на невеликих заводах одиничного й дрібносерійного виробництва із загальною кількістю встаткування, що відповідає 2500-3000 рем. од. при наявності цехів, кожний з яких має встаткування не більше 500 рем. од.

При децентралізованій системі всі ремонтні роботи (включаючи міжремонтне обслуговування) провадяться чинностями цехової ремонтної бази (ЦРБ) під керівництвом механіка цеху РМЦ при цій системі виготовляє змінні й запасні деталі, відновлює деталі, що вимагають застосування спеціального технологічного оснащення й устаткування, і провадить капітальний ремонт устаткування по спеціальній вказівці головного механіка заводу. Децентралізовану систему доцільно застосовувати на заводах кругшосерийного й масового виробництва з кількістю встаткування в кожному цеху понад 800 рем од.

Змішана система характеризується тим, що капітальний ремонт провадиться чинностями РМЦ, а всі інші ремонтні роботи -ЦРБ. Застосовується така система, як правило, на заводах важкого машинобудування й на невеликих і середніх заводах з кількістю встаткування від 500 до 800 рем. од.

Планування ремонтно-механічного цеху

Основне призначення ремонтно-механічного цеху (РМЦ) - виконання капітального ремонту й виготовлення запасних деталей для ремонту встаткування. Крім цього, РМЦ провадить монтаж переміщуваного й демонтаж старого встаткування, ремонт всіх видів устаткування свого цеху й модернізацію встаткування. При централізованій системі виконання ремонтних робіт РМЦ виконує також всі види ремонтних робіт для цехів.

Виробнича структура РМЦ характеризується наявністю наступних технологічних ділянок (відділень): верстатного, слюсарно-складального, зварювального, бляхарського й термічного.

Планування ведеться методами, що відповідають плануванню в механічних цехах з одиничним і дрібносерійним типом виробництв.

Техніко-економічні показники ремонтного господарства

Основні техніко-економічнимі показники ремонтного господарства:

1. Час простою встаткування в ремонті, що доводиться на 1 рем. од. і обумовлене розподілом сумарного простою в ремонті всього встаткування на число ремонтних одиниць устаткування, піддане ремонту у відповідному періоді. Необхідно домагатися максимального скорочення цього часу.

2. Число ремонтних одиниць установленого встаткування доводиться на одиного ремонтника. Це число характеризує продуктивність праці ремонтників; воно повинне рости.

3. Собівартість ремонту однієї одиниці, обумовлена шляхом розподілу всіх видатків (включаючи накладні) з ремонту встаткування за певний період часу на число ремонтних одиниць устаткування, відремонтованого за той же період. Необхідно прагнути до максимального зниження цього показника.

4.Оборотність парку запасних деталей. Визначається як відношення вартості витрачених запасних деталей до середнього залишку їх у коморах. Цей показник повинен бути максимально більшим.

5. Число аварій, поломок і позапланових ремонтів на одиницю встаткування характеризує ефективність системи ППР. Воно повинне бути мінімальним.