3. Планування праці і заробітної плати.

Витрати живої праці в значній мірі визначають кінцевий результат діяльності підприємства - прибуток. План по праці та заробітної плати включає наступні розділи:

- планування підвищення продуктивності праці;

- планування чисельності працівників;

- планування фонду заробітної плати;

- планування підготовки й перекваліфікації кадрів.

Планування підвищення продуктивності праці

Продуктивність праці – характеризує ефективність трудової діяльності. Вона вимірюється кількістю продукції виробленої в одиницю часу.

Залежно від особливостей діяльності підприємства,мети розрахунків використовують різні показники обсягу продукції (послуг) і обсягу трудовитрат.

Натуральні показники виробітку найточніше відображають динаміку продуктивності праці, але можуть бути застосовані лише на підприємстві (у підрозділах), що випускають однорідну продукцію.

Вартісні показники виробітку щодо нормативно-чистої валової (товарної) продукції можуть застосовуватися для вимірювання рівня та динаміки продуктивності праці на підприємствах, що випускають різнорідну продукцію й надають різноманітні послуги.

Трудові показники виробітку(обсяг продукції вимірюють у нормо-годинах,нормо-гривнях) використовують на підприємствах, де є добра нормативна база.

Показники
обсягу продукції (послуг)	обсягу трудовитрат	Визначення
а) вартісні	— рік	q= ТП/ Чср Чср = ∑Чі / n ∑Чі – чисельність робочих в даний період
— загальна вартість продукції (послуг)	— квартал
— обсяг продажу	— місяць
— додана вартість	— доба
б) натуральні	— зміна
— обсяг продукції у фізичних одиницях	— година
в) трудові		q = Qчас / Чсп
— обсяг продукції (послуг) у нормо-годинах

Продуктивність праці залежить від прийнятої одиниці часу, тому в залежності від тривалості розраховується період визначення:

• середньо годинна, q_г = Q/ Ч_сп*Д_р*t_см (Q – кількість продукції; Д_р– кількість робочих днів)

• середньоденна, q_дн = Q/ Ч_сп*Д_р

• середньо місячна (середньо квартальна, середньо річна) q_м;кв;р = Q/ Ч_сп або q_м;кв;р = q_дн* Д_р

Зростання продуктивності праці планується за рахунок наступних груп:

• структурні зрушення у виробництві

• підвищення науково-технологічного рівня виробництва;

• удосконалення організації виробництва, праці й управління;

• зміна обсягу та структури продукції, що випускається;

• інші фактори.

Структурні зрушення - відносяться зміни долі окремих видов продукції та окремих виробничих змін об’єму покупних напівфабрикатів, комплектуючих виробів та кооперуемих постачань у вартості продукції. Продуктивність праці за рахунок структурних зрушень може змінюватися в залежності від зміни співвідношень між об’ємом різних видів продукції,особливо зміни пр.-ції з відмінною питомою вагою вартості сировини та матеріалів, покупних комплектуючих виробів, напівфабрикатів в загальній вартості виробів.

Підвищення науково-технологічного рівня виробництва:

3. впровадження нових технологічних процесів;

4. розширенню масштабів та вдосконалення застосовуваної техніки і технологій;

5. механізація та автоматизація виробничого процесу;

6. впровадження нового та модернізованого діючого обладнання;

7. впровадження нових ті заміна пріменяеміх матеріалів та комплектуючих.

Підвищення технічного рівня виробництва впливає на зниження трудомісткості випускаємої пр.-ції: ΔР_ту = ΔТ / F_б * К_вн

ΔТ – зниження трудомісткості витрат за рахунок зниження заходів; F_б – корисний фонд робочого часу у базисному році; К_вн – коефіцієнт виконання норм у базисному році.

Удосконалення організації виробництва, праці й управління

Ці заходи вплівають Як на зниженя витрат робочого часу так и на підвіщення фонду робочого часу за рахунок ліквідації разлічного роду потер і простоїв.

Можливе висвободження чисельності за рахунок вдосконалення управління виробництва

ΔР_у = Р^у_б - Р_п^у Р^у_б – чисельність апаратакеруванняубазовому році; Р_п^у – чисельністз урахуванням реалізації науково - технічних заходів

Можливо зміни чисельності робочих в результаті підвищення норм виробітки та зон обслуговування:

ΔР_нв = Оп / Нп – Оп / Нб Оп – планова кількість обладнання на якому буде підвищуватися норма обслуговування; Нп, Нб – норма обслуговування у базовому та плановому році

Зміна обсягу та структури продукції – обумовлено тим що чисельність всіх категорій промисло - виробничого персоналу, крім основних робітників при інших рівних умовах праці збільшується в меншій мірі ніж зростає обсяг виробництва.

ΔР_пр = Ч_н * ((І_ч – І_пр)/100)

І_пр - плановий зростання виробництва

І_ч - необхідне збільшення чисельності робочих промислово виробничого персоналу

Планування чисельності персоналу.

При плануванні чисельності персоналу розрізняють явочний, обліковий, середньосписочний персонал.

Явочний персонал - число робітників, які щодня повинні бути на робочих місцях для забезпечення виробничого процесу.

Обліковий персонал - всі постійні, тимчасові, сезонні працівники, включаючи відпускників і що хворіють.

Середньосписочний персонал - обліковий персонал, усереднений за певний період. У плануванні використається середньосписочний персонал.

Загальна чисельність промислово-виробничого персоналу (ПВП) підприємства визначається шляхом розрахунку умовного скорочення чисельності персоналу в результаті здійснення в планованому періоді ряду заходів технічного й організаційного характеру. Планування чисельності ПВП із застосуванням даного підходу здійснюється в кілька етапів.

ПВП містить у собі наступні категорії:

1. робітники (основні й допоміжні);

2. ІТП;

3. службовці й лічильно-конторський персонал;

4. МТЗ;

5. охорона;

6. учні.

Планування чисельності окремих категорій ПВП має свої особливості.

Визначення чисельності виробничих робітників.

До виробничого ставляться робітники, що безпосередньо беруть участь у здійсненні технологічних процесів по виготовлення продукції.

Чисельність виробничих робітників, зайнятих на нормованих роботах може визначатися двома способами:

  1) по трудомісткості виробничої програми (Т_вп):

Ф_кор – корисний фонд часу роботи одного виробничого робітника в рік;

К_ВМ – коефіцієнт виконання норм виробітку.

n - кількість найменувань виробів у виробничій програмі, шт;

m - кількість операцій, необхідних для виготовлення виробу i-го найменування;

Nj – виробнича програма виробів i-го найменування, шт;

Tij – трудомісткість j-й операції по виготовленню одиниці i-го виробу, нормо-година.

  2) по обсягу робіт і нормах виробітку (цей підхід застосовується у випадку, коли неможливо визначити трудомісткість виробничої програми):

V - загальний обсяг робіт за планований період; Н_В– планована норма виробітку одного робітника.

Чисельність виробничих робітників, зайнятих на ненормованих роботах визначається по нормах обслуговування:

М - кількість об'єктів обслуговування (одиниць устаткування, робочих місць і т.п.);

З - число змін роботи; К_Н - коефіцієнт, що враховує планові неявки на роботу.

 - плановий відсоток неявок на роботу.

Розрахунок чисельності допоміжних робітників, МТЗ і деяких категорій службовців виконується залежно від характеру професії:

• по нормах часу обслуговування

• по нормах обслуговування

• по робочих місцях (з урахуванням змінності й планових неявок на роботу);

• у % від чисельності основних робітників.

Чисельність і склад управлінського й інженерно-технічного персоналу визначається штатним розкладом, у якому зазначені перелік посад, кількість штатних одиниць й оклади.

Чисельність охорони планується в залежності від охороняємої площі числа по 100 на об’єкта охорони та режимах роботи

Чисельність учнів планується в залежності з планом додаткової потреби робочих та підготовки кадрів.

Ч_уч= Ч_у * Т/12

Ч_уч – середньо списочна чисельність учнів; Ч_у– кількість учнів; Т – середній термін навчання

Загальна планова чисельність робочих підприємства визначається, як сума чисельності ПВП та не промислового персонала.

Планування фондів заробітної плати.

У плановий фонд зарплати включаються всі грошові виплати працівникам по тарифних ставках й окладах, премії з фонду заробітної плати, доплати до основної заробітної плати.

Планований фонд зарплати розрізняють :

1. стосовно виробничого процесу.

Фонд основної заробітної плати включається зарплата за виконану роботу і відпрацьований час: оплату за відрядними розцінками й тарифними ставками, надбавки до тарифних ставок за професійну майстерність, премії за високі показники в роботі, доплати за нічний час й ін.

Фонд додаткової заробітної плати включає виплати обумовлені трудовим законодавством, але не пов'язані з виконаною роботою: доплати підліткам, оплата відпусток, виплати вихідної допомоги й т.п.

2. залежно від характеру доплат і виплат розрізняють: тарифний, годинний, денний і місячний фонд заробітної плати.

Тарифний фонд – оплата праці по тарифним ставкам та відрядним розцінкам.

Годинний фонд заробітної плати включає оплату по тарифних ставках і відрядних розцінках і доплати за фактично відпрацьований час всередині зміни (доплати за роботу в нічний час, надбавки за професійну майстерність, виплати робітником по преміальних положеннях, доплати бригадирам, доплати за навчання учнів).

Денний фонд заробітної плати включає: вартовий фонд заробітної плати, оплату внутрізмінних перерв, доплати за роботу в понаднормовий час.

Місячний фонд заробітної плати включає: денний фонд заробітної плати й оплату перерв протягом дня (оплату чергових і навчальних відпусток, часу виконання державних і суспільних обов'язків, виплату вихідної допомоги, відрядних).

3. по категоріях робітників.   Він залежить від характеру їхніх робіт і форми оплати праці.

Розрахунок фонду заробітної плати робітників з відрядною формою оплати праці може провадитися двома способами:

  1) по відрядній розцінці і плановому обсязі виробництва продукції:

P_i – відрядна розцінка за виготовлення одиниці виробу i-го виду планової номенклатури (дорівнює сумі відрядних розцінок по операціях), грн/шт;

N_i – виробнича програма виробів i-го виду, шт.

  2) по трудомісткості виробничої програми Т_вп:

С_с – середньозважена годинна тарифна ставка, розраховується по формулі:

 

С_І - годинна тарифна ставка робітників i-го розряду, грн/ч;

У_РІ - питома вага робітників кожного розряду в загальній чисельності, %;

r - кількість розрядів робітників на підприємстві.

Фонд заробітної плати виробничих робітників з погодинною формою оплати праці розраховується як:

Ч_пог – чисельність робітників з погодинною формою оплати праці, чол.

Фонд заробітної плати працівників з окладною системою оплати праці дорівнює:

О - середньозважений розмір окладу по підприємству; Ч_О – кількість працівників з окладною системою оплати праці; m- число місяців у плановому періоді.