6. Планування транспортного господарства.

Значення, завдання, структура й організація керування транспортним господарством

Робота сучасного машинобудівного заводу пов'язана з переміщенням значної кількості різноманітних вантажів як за межами заводу, так і усередині його. На завод у загальнозаводські, групові або прицехові склади доставляється сировина, матеріали, паливо, покупні вироби й інші предмети матеріально-технічного постачання, а зі складів або безпосередньо із цехів заводу вивозяться готова продукція й відходи.

Внутрішньозаводські транспортні операції з більшості випадків є складовою частиною виробничого процесу.

Внутрішньозаводська й частково зовнішнє транспортування вантажів здійснюється за допомогою різних транспортних засобів, що належать заводу. Транспортне господарство заводу складається із транспортних засобів і устроїв загальнозаводського призначення (депо, гаражі, ремонтні майстерні, рейкові й безрейкові шляхи). Перевезення вантажів, вантажно-розвантажувальні й експедиційні операції є основними функціями транспортного господарства.

Значення транспортного господарства заводу не обмежується переміщенням вантажів. Організація внутрішньозаводського транспорту і його робота безпосередньо впливають на хід виробничого процесу й на собівартість випуска продукції. Від роботи транспорту залежить ритмічна робота робочих місць, ділянок, цехів і рівномірний випуск заводом готової продукції. Час, затрачуваний на внутріцехові й міжцехові перевезення, безпосередньо впливає на тривалість виробничого циклу. Витрати на утримання транспортного господарства й транспортування вантажів становлять на деяких заводах до 25—30% суми всіх непрямих видатків у собівартості щзодукції. Тому основним завданням транспортного господарства заводу є безперебійне транспортування вантажів при мінімальній собівартості транспортних операцій. Це досягається шляхом правильної організації транспортного господарства й чіткого планування роботи транспорту, обґрунтованого вибору транспортних засобів, підвищення рівня механізації вантажно-розвантажувальних робіт, впровадження господарського розрахунку.

Структура транспортного господарства заводу залежить від характеру випуска продукції (габариту й ваги), складу цехів, типу й масштабу виробництва. Так, на заводах, що випускають великі й важкі вироби, основним видом зовнішнього й міжцехового транспорту є залізничний транспорт. Зовнішні перевезення здійснюються рухомим складом залізниць загального користування, а міжцехові — рухомим складом заводу. Застосування залізничного транспорту вимагає наявності на території заводу розгалуженої мережі залізничних колій, депо, що відповідають вантажно-розвантажувальних коштів. На заводах, що випускають середні по вазі виробу, залізничний транспорт застосовується головним чином для зовнішніх перевезень. Міжцехові перевезення здійснюються автомобільним і іншим безрейковим транспортом. Застосування цього виду транспорту вимагає наявності на території заводу доріг із твердим покриттям, гаражів, заправних устроїв.

Розрахунок вантажообігу й потреби в транспортних засобах.

Для правильного й безперебійного транспортування вантажів необхідно забезпечити основні й допоміжні цехи й транспортний цех заводу достатньою кількістю відповідних транспортних засобів. Для розрахунку потреби в транспортних засобах і наступній організації їхньої роботи необхідно визначити вантажообіг заводу, вантажні потоки й номенклатуру вантажів, що транспортують.

Вантажообігом заводу або цеху називається кількість вантажів, підмет переміщенню за певний період часу (рік, квартал, місяць, доба), а вантажним потоком — кількість вантажів, переміщуваних у певному напрямку між окремими пунктами навантаження й вивантаження. Вантажообіг заводу дорівнює сумі окремих вантажних потоків.

Розрахунок вантажообігу заводу провадиться на основі вантажообігів цехів і загальнозаводських складів.

Номенклатуру вантажів, що підлягають перевезенню, можна розділити на три основні групи:

1. Сипучі (навалювальні) вантажі, у тому числі формувальні матеріали, вугілля, пісок, гравій і ін-;

2. Наливні вантажі, у тому числі нафтопродукти, хімічні рідкі вантажі й ін.;

3. Штучні вантажі:

а) довгомірні (довжиною більше 3м) — сортовий і профільний прокат, труби, круглий ліс пиломатеріали й ін.;

б) короткомірні (довжиною до 3 м) — заготівлі, деталі й ін.;

в) штучні масові (вагою до 50 кг) — паці, дрібні болванки, заготівлі, деталі й ін.;

г) тарно-пакувальні — контейнери, ящики, стоси, бочки, рулони й ін.;

д) великовагові — устаткування, великі злитки, кування й ін.

Кожний вид вантажів має свої особливості перевезення, а також навантаження й вивантаження. Транспортні засоби повинні відповідати цим особливостям і забезпечувати перевезення вантажу без втрат, при найбільш повнім використанні вантажопідйомності й швидкості пробігу.

Перевезення вантажів може провадитися по разових і постійних маршрутах. Разові маршрути випадкові як по напрямках, так і по кількості вантажу, що транспортує, уводяться для виконання неповторюваних окремих заявок, як правило, в умовах одиничного й дрібносерійного виробництва.

Постійні маршрути проходять по заздалегідь установлених напрямках, призначаються для виконання систематично повторюваних заявок і вибираються з урахуванням вантажопотоку й застосовуваних транспортних засобів. Ці маршрути характерні для крупносерійного й масового виробництва й можуть бути маятниковими й кільцевими.

Маятникові маршрути встановлюються між двома пунктами. Вони можуть бути однобічними, коли транспортні засоби рухаються в одну сторону з вантажем, а в іншу без вантажу, і двосторонні, коли вантажі транспортуються в обох напрямках.

Кільцеві маршрути встановлюються. при обслуговуванні ряду вантажних пунктів, зв'язаних послідовною передачею вантажіз від одного до іншого. Кільцевий маршрут може бути з рівномірним, наростаючим або зменшуваним вантажопотоком.

Різновидом кільцевої системи перевезення є система циклових маршрутів. Застосування системи циклових маршрутів доцільно на великих заводах, з більшим числом цехів, розташованих на великій території. Ця система являє собою сукупність декількох замкнутих кільцевих систем, зв'язаних між собою спеціальним кільцевим маршрутом, на якому є площадки для передачі вантажів з одного кільця на інше. Передача вантажів з одного кільця на інше організується без перевалки вантажів, що транспортують.

Схеми маршрутизації міжцехових перевезень установлюються у відповідності зі схемою вантажопотоків заводу. На основі схеми вантажопотоків, обсягу перевезень по кожній групі вантажів провадять вибір транспортних засобів і розрахунок їхній погребного кількості.

При виборі транспортних засобів необхідно враховувати наступні вимоги:

1) вибрані транспортні засоби повинні відповідати всієї сукупності показників даного вантажопотоку, тобто потужності вантажопотоку, відстані й трасі переміщення, габаритним розмірам і фізико-механічним властивостям вантажу;

2) транспортні засоби в найбільшій мері повинні відповідати технологічним і організаційним особливостям виробничого процесу, що обслуговує їм;

3) транспортні засоби повинні забезпечити максимальну продуктивність праці й найбільш сприятливі умови праці на обслуговують участках, тощо;

4) технічні характеристики транспортних засобів, що працюють на суміжних ділянках повинні бути погоджені для подальшого підвищення рівня механізації транспортних -і вантажно-розвантажувальних робіт;

5) вибрані транспортні засоби за економічними показниками повинні бути найбільш ефективними серед наявних варіантів.

Планування роботи внутрішньозаводського транспорту

Робота транспортного цеху машинобудівного заводу визначається планом виробничо-господарської діяльності (транстехпланом). Транстехплан складається на рік з розбивкою по кварталах. Він містить наступні розділи:

а) виробничу програму; б) план по праці в) ліміти матеріально-технічного постачання; г) план за собівартістю транспортних робіт; д) план організаційно-технічних заходів

При розробці транстехплана визначаються: вантажообіг і обсяг вантажно-розвантажувальних робіт, потреба в транспортні й погрузочно розвантажувальних коштах, обсяг ремонтних робіт, потреба в кадрах і фонди заробітної плати, потреба в паливі (пальному) і матеріалах, цехові видатки. Крім того, становлять кошторис витрат по транспортному господарству й калькуляцію собівартості транспортних послуг.

Обсяг і ступінь деталізації розрахунків залежать від масштабу транспортного господарства заводу. Послуги транспортних цехів, надавані іншим цехам, розцінюються по цеховій собівартості. Роботи, виконувані транспортними цехами для себе, оцінюють виходячи тільки зі статей основних видатків, без включення цехових видатків.

Для характеристики використання транспортних засобів різного виду існує ряд кількісних і якісних показників. До найважливіших кількісних показників ставляться виконання плану по вантажообігу, виконання плану вантажно-розвантажувальних робіт, використання наявного парку транспортних засобів.

Залежно від виду транспортних засобів склад якісних показників змінюється. При аналізі використання автомобілів, злектро- і автокарів визначаються, наприклад, що випливають якісні показники: швидкість руху, використання вантажопідйомності, використання пробігу, використання робочого часу машин, продуктивність транспортних засобів і собівартість перевезення 1 т вантажу.