33. Правовий режим і структура майна підприємства. Основні фонди та обігові кошти. Нематеріальні активи і спеціальні фонди підприємства.

Згідно зі ст. 139 ГК України майном визнається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах. облік)' майна цих суб'єктів.

Але таке визначення є неповним. Насамперед, відповідно до ст. 190 ЦК України, майном як особливим об'єктом визнається як окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Варто наголосити, що майнові права і обов'язки також відображені у балансі суб'єкта господарювання.

У ст. 139 ГК України наведена класифікація майнових цінностей залежно від економічної форми, якої вони набувають у процесі здійснення господарської діяльності, а саме: основні фонди, оборотні засоби, кошти, товари.

Основними фондами виробничого і невиробничого призначення є будинки, споруди, машини та устаткування, обладнання, інструмент, виробничий інвентар і приладдя,,господарський інвентар та інше майно тривалого використання, що віднесено законодавством до основних фондів.

Оборотними засобами є сировина, паливо, матеріали,малоцінні предмети та предмети, що швидко зношуються, інше майно виробничого і невиробничого призначенні що віднесено законодавством; до оборотних засобів.

Коштами у складі майна суб'єктів ..господарювання є гроші у національній та іноземній валютах, призначені для здійснення товарних відносин цих суб'єктів з іншими суб'єктами, а також фінансових відносин відповідно до законодавства.

Товарами у складі майна суб’єктів господарювання визнаються вироблена продукція (товарні запаси), виконані роботи та послуги.

Особливим видом майна суб'єктів господарювання є цінні папери.

Суб'єкти господарювання в межах своєї компетенції та відповідно до встановленого законодавством порядку можуть випускати та реалізовувати цінні папери, а також придбавати цінні папери інших суб'єктів господарювання.

Цінний папір - документ встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право і визначає відносини між суб'єктом господарювання, який його випустив (видав), і власником та передбачає видавання зобов'язань згідно з умовами його випуску, а також можливість передачі прав, що випливають з цього документа, іншим особам.

Цінні папери можуть бути іменними або на пред'явника. В Україні можуть випускатися і перебувати в обігу пайові, боргові та інші цінні папери. У сфері господарювання у випадках, передбачених законом, використовуються такі види цінних паперів: акції, облігації внутрішніх та зовнішніх державних позик, облігації місцевих позик, облігації підприємств, казначейські зобов'язання, ощадні сертифікати, векселі, інші види цінних паперів, передбачені ГК України та іншими законами.

Класифікація майна має надзвичайно важливий прикладний аспект, оскільки віднесення майна до того чи іншого виду може визначати, його правовий режим. Так, віднесення майна до категорії нерухомого автоматично передбачає його обов'язкову державну реєстрацію.

Майно суб'єктів господарювання формується, зокрема, з таких джерел: а) грошових і матеріальних внесків засновників/учасників; б) доходів від реалізації продукції, робіт, послуг; в) доходів від цінних паперів; г) капітальних вкладень і дотацій з бюджетів; ґ) надходжень від продажу чи передачі в оренду майнових об'єктів, що належать їм; д) придбання майна інших суб'єктів; є) кредити банків та інших осіб; ж) безоплатні та благодійні внески, пожертвування організацій і громадян; з) інші джерела, не заборонені законом.

Цей перелік не є вичерпним, тому студентам сад самостійно скласти якнайширший перелік джерел формування майна суб'єктів господарювання.

До державного майна у сфері господарювання належать цілісні майнові комплекси державних підприємств, цілісні майнові комплекси їх структурних підрозділів, нерухоме майно (будівлі, споруди, в тому числі об'єкти незавершеного будівництва, приміщення), інше окреме індивідуально визначене майно державних підприємств, акції (частки, паї) держави у майні суб'єктів господарювання різних форм власності, а також майно, закріплене за державними установами і організаціями для здійснення необхідної господарської діяльності, та майно, передане в безоплатне користування самоврядним установам і організаціям або в оренду для використання його у господарській діяльності. Держава через органи влади здійснює права власника також щодо об'єктів права власності народу України,

Управління об'єктами державної власності здійснюють Кабінет Міністрів України і, зайого уповноваженням, центральні та місцеві органи виконавчої влади. У випадках, передбачених законом, управління державним майном здійснюють також інші суб'єкти.

Кабінет Міністрів України встановлює перелік державного майна, яке безоплатно передається у масність відповідних територіальних громад (комунальну власність). Передача об'єктів господарського призначення з державної у комунальну власність здійснюється в порядку, встановленому законом. Не можуть бути об'єктами передачі з державному комунальну власність підприємства, що здійснюють діяльність, яку дозволяється здійснювати виключно державним підприємствам, установам, і організаціям.

Передача об'єктів господарського призначення з державної у комунальну власність здійснюється за Законом України від 3.03.1998р. «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності».

Майно, що може перебувати виключно у державній масності, відчуження якого недержавним суб'єктам господарювання не допускається, а також додаткові обмеження щодо розпорядження окремими видами майна, яке належить до основних фондів державних підприємств, установ і організацій, визначаються законом, наприклад Законом України «Про правовий режим майна у Збройних силах України» від 21.09.1999р.