Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ЛЕКЦІЇ з ІДПУ.doc
Скачиваний:
133
Добавлен:
05.05.2019
Размер:
1.45 Mб
Скачать

Тема 23. Державно-правові інститути в період правління директорії української народної республіки – 2 години

  1. Встановлення влади Директорії. Відродження УНР.

  2. Державний лад в період правління Директорії УНР.

  3. Акт злуки УНР та ЗУНР.

  4. Законодавча діяльність Директорії УНР.

  5. Судова система Директорії.

  6. Падіння української національної державності. Варшавський і Ризький договори.

1. Встановлення влади Директорії. Відродження УНР.

У ніч з 13 на 14 листопада 1918 р. на таємному засіданні представників українських партій, об’єднаних в Український Національний союз, було ухвалено план антигетьманського повстання і утворено керівний орган – Директорію. До її складу увійшли: від українських соціал-демократів В. Винниченко (голова), С. Петлюра і А. Макаренко, від українських соціалістів-самостійників П. Андріївський, від українських соціалістів-революціонерів Ф.Швець.

Влада Директорії спиралася на чисельні повстанські загони, Корпус січових стрільців, які очолював Є. Коновалець, на її сторону перейшли і основні гетьманські війська, в тому числі Гвардійська сердюцька дивізія.

14.12.1918 р. П. Скоропадський зрікся влади і емігрував до Німеччини.

19.12.1918 р. до Києва в’їхала Директорія.

Напередодні повстання у Директорії не було чіткої програми дій, тому, перебравши владу 14.12.1918 р., Директорія лише 26.12.1918 р. оприлюднила свій програмний документ «Декларацію Української Народної Республіки». Декларація одмінила «всі закони й постанови гетьманського уряду, спрямовані проти інтересів трудових класів», відновила права і свободи, задекларовані законами УНР (про 8-годинний робочий день, про національно-персональну автономію). Крупні земельні володіння мали перейти у користування безземельних і малоземельних селян, в першу чергу тих, хто пішов у військо.

2. Державний лад у період правління Директорії унр.

26 грудня 1918 р. було створено перший уряд Директорії – Раду Народних Міністрів у складі 18 осіб на чолі з В. Чеховським. Рада затверджувалась Директорією і відповідала перед нею.

Керівники директорії не могли прийти до згоди щодо принципів побудови держави. В. Винниченко прагнув до розбудови держави за радянським принципів і в союзі з більшовицькою Росією проти Антанти, Головний отаман війська С. Петлюра виступав за «європейську модель» і спільну з Антантою боротьбу проти радянської Росії.

Однак в основу розбудови держави Директорія поклала так званий «трудовий принцип», згідно якого експлуататорські класи позбавлялись виборчих прав. 23-28 січня 1919 р. був скликаний Конгрес трудового народу України. Участь у ньому взяли близько 420 депутатів від трудового селянства, міського робітництва і трудової інтелігенції, в тому числі і від ЗУНР.

Конгрес:

1) урочисто затвердив Акт злуки УНР із ЗУНР від 22 січня;

2) проголосив загальне виборче право для виборів майбутнього «Всенародного Парламенту»;

3) ввів до складу Директорії Президента ЗУНР Є. Петрушевича як шостого директора;

4) звернувся з Універсалом до українського Народу, в якому було викладено основні напрями державного будівництва;

5) ухвалив «Закон про форму влади на Україні».

За цим законом до скликання наступної сесії Конгресу Директорії надавалась верховна влада з правом видавати закони, які підлягали ухваленню сесією Конгресу. Однак правовий статус Директорії не був чітко визначений, функції між її членами не поділено, не було конкретизовано статус і компетенцію уряду. Пізніше це спричинило конфлікти та проблеми у поділі повноважень між ними.

Місцеве управління належало трудовим радам селян, робітників та трудової інтелігенції, однак на законодавчому рівні не було визначено і здійснювалося за зразком першої УНР. Керівництво місцевими органами влади було покладено на Міністерство внутрішніх справ. Реальна влада на місцях належала призначеним Директорією призначеним волосним, повітовим і губернським комісарам і отаманам.