- •Адамик о.В. Стратегічний облік і аналіз (опорний конспект лекцій)
- •Тема 1. Теоретико-методичні аспекти стратегічного обліку 7
- •Тема 2. Організація і методика стратегічного обліку на підприємствах 20
- •Тема 3. Стратегічний аналіз, його місце в управлінні економікою підприємства 38
- •Тема 4. Аналіз досягнутих результатів діяльності підприємства 48
- •Тема 5. Нормативи для стратегічного аналізу 65
- •Тема 6. Класифікація та економічне оцінювання виробничих одиниць 73
- •Тема 7. Аналіз розподілу виробничих ресурсів у галузі виробництва 78
- •Тема 8. Розроблення та економічне обґрунтування стратегії виробничої програми 78
- •Тема 9. Розроблення та економічне обґрунтування стратегії фінансової програми 103
- •Тема 10. Стратегічний аналіз структури капіталу підприємства 108
- •Тема 11. Стратегічний аналіз фінансових показників діяльності підприємства 123
- •Тема 12. Стратегічний аналіз інвестицій 148
- •Тема 1. Теоретико-методичні аспекти стратегічного обліку
- •1. Сутність стратегічного обліку і тенденції його розвитку в Україні
- •2. Діяльність підприємств з виробництва товару, як об'єкта стратегічного обліку.
- •3. Моделі стратегічного обліку й аналізу діяльності підприємств.
- •1. Сутність стратегічного обліку і тенденції його розвитку в Україні
- •2. Діяльність підприємств з виробництва товару, як об'єкта стратегічного обліку
- •1.2. Специфіка діяльності підприємств як об'єктів стратегічного обліку
- •3. Моделі стратегічного обліку й аналізу діяльності підприємств
- •1. Організація стратегічного обліку.
- •2. Методика стратегічного обліку.
- •3. Облікова політика і стратегічна звітність підприємства.
- •1. Організація стратегічного обліку
- •2. Методика стратегічного обліку
- •3. Облікова політика і стратегічна звітність підприємства тема 3. Стратегічний аналіз, його місце в управлінні економікою підприємства
- •1. Концептуальні засади стратегічного аналізу
- •2. Суть, зміст та завдання стратегічного аналізу. Сфера його застосування
- •3. Економічна стратегія як сукупність господарських та аналітичних дій
- •4. Методи стратегічного аналізу середовища підприємства
- •5. Інформаційна база стратегічного аналізу
- •6. Оцінка грошових потоків підприємства в стратегічному аналізі
- •Тема 4. Аналіз досягнутих результатів діяльності підприємства
- •1. Системи стратегічного вимірювання.
- •2. Стратегічний план діяльності підприємства
- •3. Класифікація стратегії підприємства
- •4. Стратегічна піраміда, базові корпоративні стратегії, стратегії концентрованого, диверсифікованого та інтегрального зростання, стратегії скорочення
- •5. Основні фактори вибору стратегії.
- •6. Вибір стратегії для підприємств, котрі можна віднести до великого, середнього і малого бізнесу
- •7. Аналіз здійснення поточної стратегії. Оцінення обраної стратегії
- •Тема 5. Нормативи для стратегічного аналізу
- •1. Визначення норм і нормативів у стратегічному аналізі. Класифікація норм і нормативів у стратегічному аналізі
- •2. Нормативи конкурентоспроможності підприємства, зміст і призначення стратегії підприємства в конкурентному середовищі
- •3. Аналіз конкурентних позицій підприємства (модель ge/McKinsey)
- •4. Аналіз майбутніх цілей конкурента, його передбачення і поточної стратегії, можливості
- •5. Складання профілю поведінки конкурента. Позиції фірми в конкурентному середовищі
- •6. Маркетинг у стратегії фірми
- •Тема 6. Класифікація та економічне оцінювання виробничих одиниць
- •1. Роль системи стратегічного вимірювання в управлінні бізнесом
- •2. Збалансована система показників (Balanced Scorecard – bsc)
- •3. Система показників відповідності (Accoyuntability Scorecard – asc)
- •4. Модель ділової переваги (вем) та піраміда результативності МакНейра
- •Змістовний модуль 2
- •1. Прогнозування діяльності підприємства: поняття, роль, види і методи
- •2. Маркетинг у системі оцінки стратегії виробничої діяльності
- •3. Виробнича діяльність і закон спадаючої віддачі
- •4. Прогнозування обсягу виробництва
- •5. Методи визначення оптимального обсягу виробництва
- •6. Виробнича функція, її значення в стратегічному аналізі обсягів виробництва
- •7. Витрати виробництва, їх оптимізація
- •8. Оцінка обсягів виробництва, орієнтованих на стратегію оптимізації фінансового результату
- •Тема 9. Розроблення та економічне обґрунтування стратегії фінансової програми
- •1.Сумісний аналіз – вплив основних характерристик для програм
- •2.Ключові чинники успішної розробки продуктивних програм
- •3. Концептуальний підхід до розробки стратегічних фінансових планів
- •Концептуальний підхід організацій
- •Тема 10. Стратегічний аналіз структури капіталу підприємства
- •1. Структура капіталу і ризик, їх взаємозв’язок та прогнозування
- •2. Політика стратегії структури капіталу
- •3. Аналіз структури капіталу відповідно до стратегії його розвитку і показників, зумовлених нею
- •Тема 11. Стратегічний аналіз фінансових показників діяльності підприємства
- •1. Стратегічний аналіз показників фінансової звітності, їх значення в управлінні бізнесом
- •2. Моделювання прогнозу фінансових показників
- •3. Моделі прогнозної фінансової звітності
- •4. Прогнозування складових елементів бізнесу
- •4.1. Операції зі створення стартового капіталу
- •4.2. Операції з відновлення основних засобів
- •4.3. Прогноз орендних операцій
- •4.4. Балансова модель операцій прогнозування руху запасів
- •4.5. Прогнозування операцій, пов’язаних із затратами праці
- •5. Узагальнююча балансова модель фінансової звітності
- •Тема 12. Стратегічний аналіз інвестицій
- •1. Види інвестиційних проектів
- •2. Визначення початкових витрат при здійсненні інвестиційної діяльності
- •3. Критерії доцільності вибору інвестиційних проектів
- •Обчислення теперішньої вартості грошових потоків
- •4. Оцінка ризику в стратегії прийняття інвестиційних рішень
- •5. Врахування інфляції в оцінці майбутніх доходів від інвестиційних проектів
4. Модель ділової переваги (вем) та піраміда результативності МакНейра
Крім систем стратегічного вимірювання ВSС і АSС, одним з відомих інструментів стратегічного аналізу і контролю виробничих одиниць є модель ділової переваги (Вusiness Ехсеllence Моdel - ВЕМ), яка тісно пов'язана з концепцією управління якістю. ВЕМ має в цілому статичний характер; її елементами виступають стратегічні сфери і взаємозв'язки між ними, що визначаються з допомогою так званої "імовірнісної логіки".
У системі стратегічного управління ВЕМ може застосовуватися на двох рівнях:
1. На пасивному рівні – як шаблон або контрольний тест для структуризації цінностей і стратегій підприємства згідно з дев’ятьма критеріями моделі.
2. Активний рівень - здійснення щорічної перевірки результативності діяльності фірми, її управління і системи планування бізнесу; визначення змін, які потрібно внести до системи планування і управління.
Отже, ці системи стратегічного вимірювання можуть застосовуватися на підприємствах одночасно і розв’язувати кожна свої завдання.
Ще одна модель вимірювання результативності стратегії, яка може розглядатися як альтернатива ВSС, з'явилася у 1990 році. Вона отримала назву піраміда результативності. Її автори С.Дж. МакНейр, Р.Л. Лінч і К. Ф. Кросе як базис моделі використали концепції тотального управління якістю, організації виробництва та функціонального бухгалтерського обліку.
Піраміда результативності включає чотири організаційні рівні підприємства, а також двосторонню комунікаційну систему, яка використовується для впровадження корпоративної конкурентної стратегії. Завдання з впровадження стратегічного бачення вищого керівництва у практичну діяльність фірми і показники ефективності її роботи розглядаються як зв’язуючи ланки між такими поняттями, як стратегія і діяльність.
Завдання поширюються на фірмі зверху вниз, а показники проходять зворотній шлях знизу вверх.
На найвищому рівні топ-менеджери формулюють стратегічне бачення - мету компанії. На другому рівні цілі господарських підрозділів формулюють у конкретніших маркетингових і фінансових термінах, починаючи від визначення цільових груп споживачів до вирішення того, які показники найбільше потрібні для вимірювання різних функціональних аспектів діяльності фірми. Третій рівень є міжфункціональним і використовується більше для зв'язку між верхніми і нижніми рівнями піраміди результативності, ніж для позначення окремого організаційного рівня фірми. Цей рівень фактично не належить до організаційної структури підприємства, він лише демонструє ключові показники результативності (задоволення споживачів, гнучкість, продуктивність), через призму яких можна побачити маркетингові та фінансові цілі.
Показники, які характеризують якість продукції (послуг), своєчасність постачання цієї продукції покупцям, тривалість циклу виробництва, величину витрат, належать виключно до сфери операційної діяльності підприємства і відображаються на четвертому рівні піраміди результативності.
Якість і постачання належать до групи показників, що характеризують зовнішню результативність фірми, а тривалість циклу виробництва і величина витрат - до групи індикаторів внутрішньої результативності. Слід зауважити, що в піраміді результативності показники подані селективно, тобто на практиці їх може бути значно більше.
Результативність діяльності на різних організаційних рівнях вимірюється з різною періодичністю. На найнижчому - четвертому - рівні піраміди показники можуть розраховуватися щоденно, щотижнево або щомісячно. На вищих рівнях вимірювання відбувається не так часто - один раз на квартал, півріччя, рік. Крім того, на думку МакНейра та його співавторів на вищих рівнях піраміди, перевага повинна надаватися фінансовим показникам, які мають інтегруватися з нефінансовими (кількісними і якісними) показниками на нижчих рівнях таким чином, щоб керівництво підприємства чітко бачило, які чинники впливають на найважливіші фінансові індикатори.
Піраміда результативності та інші розглянуті раніше системи стратегічного вимірювання треба розглядати як різні погляди на проблему вимірювання виробничих одиниць підприємства відповідно до обраної стратегії. Якщо стратегія "не працює", це відображають відповідні показники. Крім того, моделі ВSС, АSС, ВЕМ і піраміда результативності дозволяють розпізнати причини (фактори), що вплинули на зміну становища підприємства на краще або на гірше. Отже, системи стратегічного вимірювання потрібно розглядати як інструменти постійного моніторингу за процесом реалізації цілей і завдань, визначених вищим керівництвом і закладених у стратегічних планах.
5. Аналіз зовнішнього середовища фірми
6. Аналіз внутрішнього середовища фірми