11.4. Пропозиція заощаджень
Між заощадженнями та інвестиціями існує певне співвідношення, на зв’язок між ними вказував Хікс у роботі “Вартість і капітал”. Хікс відзначав також, що існує декілька визначень такого явища, як заощадження.1 Ми скористаємося визначенням, яке надано у словнику сучасної економічної теорії Макміллана: заощадження – це доход, не витрачений на товари та послуги в межах поточного споживання. Заощадження створюють як підприємства, так і домогосподарства.2 З курсу політекономії вам відомо, що в процесі кругообороту промислового капіталу деякі його частини відокремлюються, не беруть участі в кругообороті даного підприємства.
Необхідність і можливість перетворення грошових коштів підприємств України на джерело інвестування визнається вітчизняними економістами:
“Тут виникають певні вільні кошти, що перетворюються в заощадження, які у свою чергу трансформуються в інвестиції за допомогою комерційних банків і небанківських фінансових інститутів. Від того, наскільки ефективний процес перетворення заощаджень в інвестиції залежить економічне зростання. Інвестиційна діяльність є однією з головних функцій власників засобів виробництва”.3 Але підприємства будуть інвестувати у виробничий капітал за однієї умови – якщо майбутні доходи від інвестицій будуть більшими, ніж інвестиції.
Розглянемо, чим керуються люди, здійснюючи заощадження. Індивід, відмовляючись від сьогоднішнього споживання, оцінює, що він зможе придбати на збережені кошти в майбутньому. Він почне заощаджувати, скорочуючи поточне споживання тільки в тому разі, якщо в майбутньому зможе придбати на заощаджені кошти більше товарів та послуг, ніж сьогодні. Отже, свій доход індивід розподіляє на споживання та заощадження. Заощадження дорівнюють доходу за відрахуванням витрат:
S = (I – C)
де S, ( savings ) – заощадження, збереження,
I, ( income ) – доход,
C, (consumption ) – споживання.
Зрозуміло, що і споживання, і заощадження залежать від доходу. Співвідношення, в якому індивід розподілить свій доход на споживання і заощадження, за інших рівних умов, залежить від ставки банківського відсотка. Так, якщо ставка банківського відсотка значно перевищує рівень інфляції, схильність до збереження у індивіда зростає. Ми знову включимо в наше дослідження фактор часу. Ще раз підкреслимо: індивід прагне знати, що він зможе придбати в майбутньому на заощаджені кошти, фірма хоче бути впевненою, що сьогоднішні інвестиції принесуть у майбутньому доход, більший за інвестиції. Щоб переконатися в тому, що їх сьогоднішні дії не принесуть збитків у майбутньому, індивід і фірма звертаються до дисконтування. Ми з’ясували, як функціонує ринок капіталів.
Розглянемо, як функціонує ринок землі.
11.5. Ринок землі. Фактори впливу на попит і пропозицію землі
Земля – найважливіший, вічний і незамінний ресурс. З курсу політекономії вам відомо, що оцінюючи землю, враховують її родючість, місце знаходження, наявність водних, лісних ресурсів, транспортних артерій, тощо.
Вам вже відомо, що на ціну будь-якого товару впливає співвідношення попиту і пропозиції. Оскільки пропозиція землі нееластична, ціна землі залежить від попиту на неї. Попит на землю складається з двох частин: попиту на здійснення сільськогосподарської діяльності та попиту на здійснення не сільськогосподарської діяльності (будівництво, розробка копалин тощо).
Попит на землю для сільськогосподарської діяльності залежить :
від попиту на продовольчі товари ;
родючості ґрунту;
місця знаходження.
Розглянемо, як встановлюється рівновага на ринку землі, яка здається в оренду для здійснення сільськогосподарської діяльності.
0
Q1
Q
Р1
Р
S
М1
Р
Q
Д
Величина земельних ділянок (пропозиція землі)
Рис. 11.1. Попит і пропозиція землі
Кількість землі завжди обмежена, тому її пропозиція практично нееластична і на графіку попиту і пропозиції землі позначається вертикальною лінією.
Величина попиту на землю залежить від ціни. Оскільки ми розглядаємо не продаж землі, а здачу її в оренду, ціною виступає орендна плата, яку вимагає від орендаря землевласник. Припустимо, пропозиція землі дорівнює OQ. Рівновага на ринку землі встановлюється при орендній платі ОР. Якщо землевласник підвищить орендну плату до ОР1, частка фермерів буде змушена відмовитись від оренди, попит на землю скоротиться до Р1М1. Частку землі, яка дорівнює Q1Q землевласники не зможуть здати в оренду, а тому ця земля не принесе їм доходу. Землевласники змушені будуть зменшити орендну плату до рівня ОР і ринок землі повернеться до стану рівноваги.
Згадаємо тепер, як встановлюється ціна землі при її продажу – це вам відомо з курсу політекономії. Ви пам’ятаєте, що продаючи землю, її власник прагне залишити за собою доход, який він отримував у вигляді земельної ренти. Тому він згоден буде продати землю лише за таку суму, банківський відсоток з якої принесе йому доход, рівний ренті. Звідси і формула, яка у першому наближенні допоможе визначити ціну землі:
рента
Ціна
землі = х 100%
банківський відсоток
Отже, ціна землі є капіталізована земельна рента.
Умовою виникнення ринку землі, її купівлі-продажу є приватна власність на землю. Закони, які надають право користуватися землею тільки починають діяти в Україні.
Оскільки не діють норми права, які дозволяють купівлю-продаж землі сільськогосподарського призначення, то в Україні відсутній ринок землі, але існують орендні відносини, пов’язані з її використанням. Але відсутність ринку землі не дозволяє сільгоспвиробникам залучати додаткові кошти під заставу землі. Таким чином, з точки зору економічної теорії земля повинна стати важливим складовим елементом ринку факторів виробництва.
Ми з’ясували, як функціонують ринок капіталу і ринок землі.